Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 452/1076/15
провадження № 61-17364св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Петрова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД на рішення Апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Копняк С. М., Мельничук О. Я.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД (далі ТОВ «Рай» ЛТД) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету, звільнення земельних ділянок.
Позовна заява мотивована тим, що товариство є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,1319 га, призначеної для комерційної діяльності, яка розташована на вул. Валовій, 1а у м. Рудки Самбірського району Львівської області .
Рішенням Виконавчого комітету Рудківської міської ради від 25 жовтня 2001 року № 134 ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво кіоску № НОМЕР_1 на території ринку в м. Рудки на вул. Валовій, 1а .
Рішенням Виконавчого комітету Рудківської міської ради від 03 листопада 2004 року № 197 ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво кіоску № НОМЕР_2 на території ринку в м. Рудки на вул. Валовій, 1 а.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без документів, що підтверджують право землекористування та виділення земельної ділянки в натурі, побудували торговельні кіоски, у яких проводять господарську діяльність.
Позивач вважав, що Виконавчий комітет Рудківської міської ради у 2001 та 2004 роках всупереч положенням статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняв рішення про надання дозволів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на будівництво кіосків на земельній ділянці, яка знаходилася у їхньому (ТОВ «Рай» ЛТД) користуванні, не вилучивши земельну ділянку в установленому законом порядку, а останні самочинно побудували там торговельні споруди.
З урахуванням зазначених обставин, ТОВ «Рай» ЛТД просило визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Рудківської міської ради від 25 жовтня 2001 року № 134 «Про розгляд заяви ОСОБА_2 »; від 03 листопада 2004 року № 197 «Про дозвіл ОСОБА_1 на будівництво торгового кіоску по вул. Валова, 1 «а» в м. Рудки» в частині пунктів 2-3; зобов'язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку в м. Рудки на вул. Валовій, 1а ( шляхом демонтажу споруди кіоску № НОМЕР_1 ) та привести земельну ділянку площею 8,00 кв. м до придатного для використання стану; зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку в м. Рудки на вул. Валовій, 1а ( шляхом демонтажу споруди кіоску № НОМЕР_2 ) та привести земельну ділянку площею 15,00 кв. м до придатного для використання стану.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що державний акт на право постійного користування землею ТОВ «Рай» ЛТД зареєстрований у лютому 2002 року. Дозвіл на будівництво кіосків №№ НОМЕР_2, НОМЕР_1 за погодженням з ТОВ «Рай» ЛТД наданий згідно з рішеннями від 25 жовтня 2001 року №№ 155, 134, тому рішення міськвиконкому про надання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дозволів на будівництво торгових кіосків на земельній ділянці території ринку є правомірними і прийняті в межах компетенції.
Рудківською міською радою прийняті рішення від 14 серпня 2014 року № 1 та від 16 червня 2016 року № 71, згідно з якими державний акт ТОВ «Рай» ЛТД на право постійного користування земельною ділянкою на вул. Валовій, 1а у м. Рудки визнаний таким, що втратив чинність, і ці рішення не скасовані.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено за спливом позовної давності.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ТОВ «Рай» ЛТД звернулося з позовом щодо скасування рішення Виконавчого комітету Рудківської міської ради від 25 жовтня 2001 року № 134 «Про розгляд заяви ОСОБА_2 » та від 03 листопада 2004 року № 197 «Про дозвіл ОСОБА_1 на будівництво торгового кіоску по вул. Валова,1 «а» в м. Рудки» в частині пунктів 2-3 лише 17 квітня 2015 року, тобто поза межами строків, встановлених статтею 71 ЦК Української РСР (щодо ОСОБА_2 ) та статтею 257 ЦК України (щодо ОСОБА_1 ), що є підставою для відмови в позові за спливом позовної даності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, позивач ТОВ «Рай» ЛТД просив рішення апеляційного суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
07 червня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
16 серпня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу призначено до судового розгляду.
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив факту порушення цивільного права позивача щодо володіння і користування відповідною частиною земельної ділянки, позовні вимоги в цій частині про звільнення земель ТОВ «Рай» ЛТД заявлені у 2015 році не підпадають під регулювання ст. 261 ЦК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги докази, згідно яких на неодноразові звернення до Виконкому Рудківської міської ради про надання відомостей про прийняті рішення щодо приміщень на ринку і свідоцтв про право власності на кіоски (чи їх реєстрації) на земельній ділянці ТОВ «Рай» ЛТД, були надані відповіді від 03 лютого 2014 року №76/02-14 і від 12 грудня 2014 року №76/02-14 про відсутність свідоцтв та реєстрації права власності на території ринку.
Також, судом апеляційної інстанції не з'ясовано обставин щодо спливу строку на звернення до суду, що свідчить про недотримання встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що товариству було відомо про рішення міськради від 25 жовтня 2001 року № 134 та від 03 листопада 2004 року № 197, оскільки кіоски функціонують, є помилковим. З факту функціонування кіосків не випливає доказ того, що позивачу було відомо про оскаржувані рішення Виконавчого комітету та його повідомлення про ці рішення.
У липні 2017 року Виконавчий комітет Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначав, що позивач пропустив строк звернення до суду та це є підставою для відмови у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ТОВ «Рай» ЛТД з 01 грудня 1997 року є користувачем земельної ділянки площею 0,15 га, а в подальшому площею 0,1319 га, що розташована на території Рудківської міської ради у м. Рудки Самбірського району Львівської області на вул. Валовій, 1 а та належить до комунальної власності.
Рішенням Виконавчого комітету Рудківської міської ради від 09 липня 1998 року затверджено матеріали попереднього погодження на відвід земельної ділянки під будівництво ринку в м. Рудки на вул . Валовій позивачу та надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт з відведення земельної ділянки в постійне користування під ринок площею 1 500,00 кв. м.
Рішенням Рудківської міської ради від 15 вересня 1998 року № 1 земельна ділянка передана позивачу у постійне користування для комерційної діяльності.
Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ- ЛВ № 002954 від 13 лютого 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 67, ТОВ «Рай» ЛТД є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,1319 га, призначеної для комерційної діяльності, розташованої в м. Рудки на вул. Валовій, 1а .
Рішенням Виконавчого комітету Рудківської міської ради від 25 жовтня 2001 року № 134 про розгляд заяви ОСОБА_2 дозволено ОСОБА_2 будівництво кіоску № НОМЕР_1 на території ринку в м. Рудки на вул. Валовій , 1 а, із зобов'язанням забудовника оформити технічну документацію в районній архітектурі.
Підставою для прийняття цього рішення стала заява ОСОБА_2 від 15 жовтня 2001 року про дозвіл на будівництво кіоску на території ринку, яка погоджена з директором ринку Верхівським Б. В.
02 січня 2002 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного Самбірського району Торгану І. Я. дано дозвіл № 4 на виконання будівельних робіт з будівництва торгового кіоску відповідно до проектної документації та будівельного паспорта торгового кіоску № НОМЕР_1 .
З рішення виконкому Рудківської міської ради від 03 листопада 2004 року №197 вбачається, що згідно розглянутої заяви ОСОБА_4 про відміну рішення міськвиконкому від 25 жовтня 2001 року за № 155 про дозвіл будівництва кіоску № НОМЕР_2 на території ринку виконком міської ради вирішив відмінити вказане рішення та надати дозвіл ОСОБА_1 на будівництво кіоску № НОМЕР_2 .
Підставою для прийняття цього рішення стала заява ОСОБА_1 від 01 листопада 2004 року про дозвіл на будівництво кіоску на території ринку та договір № НОМЕР_2 на оренду земельної ділянки на ринку, укладений 03 листопада 2004 року між ОСОБА_1 та директором ТОВ «Рай» ЛТД Лужецьким В. І.
08 листопада 2005 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного Самбірського району ОСОБА_1 дано дозвіл № 4 на виконання будівельних робіт з будівництва торгового кіоску відповідно до проектної документації та будівельного паспорта торгового кіоску № НОМЕР_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Положеннями ст. 12 ЗК України визначено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Положеннями частини 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється, зокрема у вигляді технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Статтею 152 ЗК України регламентовано, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.
Згідно з ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ст. 125 ЗК України).
За частиною першою статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 22 ЗК України у редакції, яка діяла на момент прийняття вказаного рішення, визначено, що право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Згідно з положеннями ст. 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно із положеннями ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року, до відання виконавчих органів міських рад відносяться повноваження пов'язані із наданням дозволу на спорудження об'єктів містобудування та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку встановленому законодавством.
Згідно із державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ № 002924 встановлено, що відповідно до рішення Рудківської міської ради від 15 вересня 1998 року № 1 надано ТОВ «Рай» ЛТД у постійне користування земельну ділянку, розміром 0,15 га, в межах, згідно з планом землекористування для комерційної діяльності, під будівництво ринку в м. Рудки по вул . Валовій. Реєстрацію вказаного державного акта проведено 13 лютого 2002 року.
Позивач з 1997 року являється тимчасовим користувачем земельної ділянки площею 0,15 га за укладеним договором з Рудківською міською радою. Ним розроблений проект забудови території ринку торговими кіосками капітальної споруди з відповідною нумерацією.
Отримавши дозвіл міськвиконкому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 збудували торгові кіоски, як будівлі капітального типу на земельній ділянці території ринку за її цільовим призначенням.
Вказані обставини підтверджуються копією рішення виконкому Рудківської міської ради № 49 від 9 липня 1998 року, матеріалами проекту відводу земельної ділянки під будівництво ринку (а.с. 7, 8, 49-60), копіями документів пов'язаних із будівництвом кіосків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 100-114).
Беручи до уваги те, що державний акт на право постійного користування землею був зареєстрований ТОВ «Рай» ЛТД у лютому 2002 року і дозвіл на будівництво кіосків № НОМЕР_2 (дозвіл було надано ОСОБА_4 та згодом, за рішенням Рудківської міської ради було надано ОСОБА_1 ) та № НОМЕР_1 за погодженням з ТОВ «Рай» ЛТД був наданий згідно рішень № 155 та № 134 від 25 жовтня 2001 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення міськвиконкому про дозвіл ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на будівництво торгових кіосків на земельній ділянці території ринку, яка фактично і призначена для цієї мети, є правомірними і прийняті в межах своєї компетенції.
Доводи касаційної скарги про те, що позивач не знав про порушення свого права є безпідставними оскільки, ТОВ «Рай» ЛТД будучи особою, якій передано у користування ділянку на підставі державного акта від 13 лютого 2002 року, надав дозвіл на будівництво відповідачу ОСОБА_1 у 2004 році, достовірно знав про здійснюване на земельній ділянці будівництво, отримував орендну плату, а тому знав про оспорювані рішення та свідоцтва. Отже позивачем не доведено, що він вчиняв дії щодо усунення порушення свого права та існували будь-які перешкоди для вчинення вказаних дій.
Доводи касаційної скарги щодо пропуску строку на звернення до суду не мають правового значення, оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416,419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2017 року скасувати.
Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 жовтня 2016 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Петров
Судді: А. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк