Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 796/182/2018
провадження № 61-1919ав19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
секретар судового засідання - Шевченко В. М.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство «Ключевський завод феросплавів»,
боржник - публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь»,
за участі представника заявника Залевського Є. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року у складі судді Українець Л. Д.
у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Ключевський завод феросплавів» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 жовтня 2017 року у справі № 6/2017 за позовом публічного акціонерного товариства «Ключевський завод феросплавів» до публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення боргу.
Короткий зміст вимог заяви і її обґрунтування
У серпні 2018 року публічне акціонерне товариства «Ключевський завод феросплавів» (далі - ПАТ «Ключевський завод феросплавів») звернулось до Апеляційного суду міста Києва як до суду першої інстанції із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 жовтня 2017 року у справі № 6/2017 за позовом ПАТ «Ключевський завод феросплавів» до публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (далі - ПАТ «Енергомашспецсталь»).
В обґрунтування заяви зазначило, що у зв'язку з невиконанням ПАТ «Енергомашспецсталь»Контракту № 804/00186482/13003 від 18 січня 2013 року, який містить арбітражне застереження, рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (далі - МКАС при ТПП РФ) по справі № 6/2017 від 12 жовтня 2017 року стягнуто з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь ПАТ «Ключевський завод феросплавів» борг у розмірі 678 275,25 дол. США та 26 096 дол. США арбітражного збору.
Вказане рішення набуло чинності 12 жовтня 2017 року, є остаточним і підлягає виконанню, проте боржник заборгованість у добровільному порядку не погашає.
За таких обставин ПАТ «Ключевський завод феросплавів» просило визнати і надати дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 12 жовтня 2017 року, а також видати виконавчий лист на його примусове виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції і мотиви її прийняття
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року, постановленою ним як судом першої інстанції, заяву ПАТ «Ключевський завод феросплавів» про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 12 жовтня 2017 року у справі № 6/2017 задоволено.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 12 жовтня 2017 року у справі № 6/2017 про стягнення з ПАТ «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ, Україна на користь ПАТ «Ключевський завод феросплавів», Свердловська область, Росія 678 275,25 дол. США і 26 096 дол. США витрат по сплаті арбітражного збору.
Задовольняючи заяву, суд виходив з того, що сторонами була укладена арбітражна угода, яка недійсною не визнавалась, боржника належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд, рішення не суперечить арбітражній угоді, склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами, рішення стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом. Апеляційний суд, як суд першої інстанції, не встановив існування підстав неможливості передання спору, з огляду на його предмет, на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; визнання та виконання цього арбітражного рішення не суперечить публічному порядку в Україні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2019 року ПАТ «Енергомашспецсталь» звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник вказує, що поза увагою апеляційного суду була залишена та обставина, що у ході розгляду справи № 6/2017 арбітражним судом порушено право відповідача на надання пояснень та захист своїх прав, внаслідок відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, заявленого ПАТ «Енергомашспецсталь» у зв'язку із необхідністю ознайомлення з додатковою угодою до Контракта, оригінал якої було надано відповідачу лише в судовому засіданні.
Порушення принципу рівності сторін арбітражним судом ПАТ «Енергомашспецсталь» також пояснює відмовою суду у призначенні почеркознавчої експертизи, що, на його переконання, є необхідним для встановлення невідповідності підпису особи, уповноваженої на її підписання.
Заявник вважає, що визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 12 жовтня 2017 року суперечитиме публічному порядку України, оскільки арбітражний суд розглянув і вирішив справу з порушенням закріплених Конституцією України основних принципів судочинства.
ПАТ «Енергомашспецсталь» також посилається на порушення апеляційним судом встановленого нормами ЦПК України строку для повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду заяви та неправомірність відмови у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи.
Заперечень на апеляційну скаргу від заявника до Верховного Суду не надходило.
Провадження у суді апеляційної інстанції
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦПК України справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України, розглядаються апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2019 року визначено колегію суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи у складі: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Сердюк В. В., Фаловська І. М.
Представник ПАТ «Енергомашспецсталь» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Представник ПАТ «Ключевський завод феросплавів» апеляційну скаргу заперечував, вважав її доводи безпідставними і просив оскаржувану ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року залишити без змін, як таку, що постановлена судом із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Позиція суду апеляційної інстанції, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) у відзиві на неї (стаття 367 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Під визнанням та виконанням рішення іноземного суду розуміється процедура поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів його примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні урегульовані статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та положеннями Розділу IX ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення (стаття 479 ЦПК України).
Підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу зазначені у статті 478 ЦПК України.
Так, суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 січня 2013 року між ПАТ «Ключевський завод феросплавів» та ПАТ «Енергомашспецсталь» укладено Контракт №804/00186482/13003, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати, а покупець - придбати товар, зазначений в додатках до контракту (а.с.100-113).
У Розділі 13 Контракту міститься Арбітражне застереження, згідно якого всі суперечки і розбіжності або вимоги, що виникають з цього контракту або у зв'язку з ним, в тому числі що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню у МКАС при ТПП РФ в м. Москві відповідно до його Регламенту із застосуванням матеріального права Росії. Рішення арбітражного суду буде остаточним і обов'язковим для обох сторін.
З огляду на наведене, сторони Контракту обрали арбітраж як спосіб вирішення спорів, а також визначили компетентний арбітражний суд, його склад, матеріальне право і мову судочинства.
Контракт підписаний обома сторонами та недійсним не визнавався.
У зв'язку з невиконанням ПАТ «Енергомашспецсталь» своїх зобов'язань за Контрактом ПАТ «Ключевський завод феросплавів» звернулось з відповідним позовом до МКАС при ТПП РФ.
Рішенням МКАС при ТПП РФ від 12 жовтня 2017 року у справі № 6/2017 стягнуто з ПАТ «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ, Україна, на користь ПАТ «Ключевський завод феросплавів», Свердловська область, Росія 678 275,25 дол. США та 26 096 дол. США витрат по сплаті арбітражного збору.
Справа № 6/2017 розглянута компетентним арбітражем - МКАС при ТПП РФ в м. Москва у складі одноособового голови та арбітрів, визначених відповідно до Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду. Зауважень щодо порядку формування складу колегії арбітрів, а також заяв про відвід будь-кого з арбітрів від сторін не надходило.
Матеріали справи не містять доказів реалізації боржником права на оскарження вказаного рішення арбітражу, яке набрало законної сили, є остаточним та підлягає негайному виконанню, що підтверджується дослідженою судом першої інстанції довідкою МКАС при ТПП РФ № 1800-6/3216 від 10 листопада 2017 року.
Доказів виконання цього рішення у добровільному порядку ПАТ «Енергомашспецсталь» не надано.
Обставин, які відповідно до вимог статті 478 ЦПК України є підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, судом першої інстанції не встановлено.
Оскільки рішення МКАС при ТПП РФ від 12 жовтня 2017 року набрало чинності і підлягає негайному виконанню, проте у добровільному порядку боржником не виконується, а також враховуючи відсутність визначених цивільним процесуальним законодавством підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на його виконання, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком Київського апеляційного суду про задоволення заяви ПАТ «Ключевський завод феросплавів».
Доводи заявника щодо порушення арбітражним судом принципу процесуальної рівності сторін у ході розгляду справи судом апеляційної інстанції не досліджуються, оскільки перевірка вказаних обставин не охоплюється покладеним на суд частиною третьою статті 477 ЦПК України обов'язком зі встановлення наявності чи відсутності підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, встановлених статтею 478 ЦПК України.
Крім цього, відхиляючи наведений довід боржника суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що боржник, будучи повідомленим про слухання справи не заявляв заперечень проти недотримання арбітражним судом будь-якого положення Регламенту та неведеного рішення у встановленому законом порядку не оскаржував.
Твердження заявника про те, що визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 12 жовтня 2017 року суперечитиме публічному порядку України, оскільки арбітражний суд розглянув і вирішив справу з порушенням закріплених Конституцією України основних принципів судочинства, суд вважає безпідставними.
Стаття 478 ЦПК України не містить визначення того, що розуміється під «публічним порядком».
При визначенні змісту цього поняття варто ураховувати рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році, у яких зазначено, що остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися за винятком надзвичайних обставин.
Такі надзвичайні обставини існують, якщо визнання або примусове виконання арбітражного рішення буде суперечити міжнародному публічному порядку. Згідно з пунктом 1 (d) цих рекомендацій, міжнародний публічний порядок будь-якої держави включає в себе: (I) фундаментальні принципи, що стосуються справедливості або моралі, які держава бажає захищати, навіть якщо вона не була безпосередньо залучена до участі у спорі; (Ii) правила, призначені для обслуговування основних політичних, соціальних або економічних інтересів держави, відомі як lois de polis або «правила громадського порядку»; і (Iii) обов'язок держави дотримуватися своїх зобов'язань перед іншими державами або міжнародними організаціями.
Порушення публічного порядку матиме місце, якщо визнання і приведення до виконання рішення іноземного арбітражного суду у конкретному випадку так суперечитиме національним нормам, що згідно з національними принципами правопорядку це є неприпустимим.
Судом не встановлено, а заявником не доведено обставин, які б свідчили про те, що визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 12 жовтня 2017 року будь-яким чином суперечитиме публічному порядку України.
Колегія суддів також відхиляє посилання ПАТ «Енергомашспецсталь» на порушення апеляційним судом встановленого нормами ЦПК України строку для повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду заяви та неправомірність відмови у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.
Зі змісту поданого ПАТ «Енергомашспецсталь» до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1 а. с. 237) вбачається, що необхідність такого відкладення заявником обґрунтовувалась важливістю дотримання принципу змагальності сторін, враховуючи передбачений законодавством особливий порядок повідомлення про дату та час судового засідання позивача, місцезнаходження якого - Російська Федерація. Водночас, посилань на неможливість бути присутнім у судовому засіданні самим заявником, автором звернення, таке звернення не містить.
Суд першої інстанції, розглянувши наведене вище клопотання про відкладення розгляду справи, встановив особу та повноваження представника стягувача, присутнього у судовому засіданні та мотивовано зазначив про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки згідно положень цивільного процесуального законодавства, повідомлення представника учасника справи вважається належним повідомленням цієї особи. Наведене підтверджується звукозаписом судового засідання, проведеного Київським апеляційним судом 23 жовтня 2018 року.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали - без змін.
Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384, 474-479 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький В. В. Сердюк І. М. Фаловська