Ухвала
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 466/2175/19
провадження № 51-6263ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 07 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Шевченківський районний суд м. Львова ухвалою від 07 травня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зарахування засудженому ОСОБА_4 у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення за вироком Сокальського районного суду Львівської області від 22 грудня 2004 року.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 22 жовтня 2019 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 07 травня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання залишив без змін, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений висловлює незгоду з вказаними ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону вини підлягають скасуванню.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_4 , та надані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК) у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.
У статті 539 КПК встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 539 КПК за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Як установлено з копій судових рішень, доданих до касаційної скарги, Шевченківський районний суд м. Львова розглянув клопотання захисника ОСОБА_5 про зарахування засудженому ОСОБА_4 у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення у порядку виконання вироку відповідно до ст. 539 КПК. У подальшому рішення місцевого суду було оскаржено в апеляційному порядку.
Системне тлумачення статей кримінального процесуального закону дозволяє дійти висновку про те, що рішення суду першої інстанції, яким вирішуються питання, пов'язані з виконанням вироку, та рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за результатами розгляду скарги на нього, не підлягає касаційному оскарженню, оскільки таке оскарження не передбачене у ст. 539 КПК.
Враховуючи висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18 березня 2019 року (справа № 756/9514/15-к, провадження № 51-115кмо17), положення ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» щодо єдності судової практики, а також відповідно до ч. 6 ст. 13 цього Закону,суди зобов'язані дотримуватися правозастосовної практики у справах про тотожній предмет оскарження, яким у цьому випадку є можливість касаційного оскарження рішень на стадії виконання вироку.
У згаданій постанові Верховним Судом надано висновок про те, що за змістом п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 424, ч. 6 ст. 539 КПК ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Оскільки касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 07 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3