09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 369/6260/19
провадження № 61-21252 ск 19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Суткевича Олексія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду від 29 серпня 2019 року про повернення зустрічного позову та на постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа приватне акціонерне товариство «Будівельне управління № 7» про визнання рішення незаконним та визнання свідоцтва про право власності на гараж недійсним,
У 2019 році ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання рішення незаконним та визнання свідоцтва про право власності на гараж недійсним.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов про визнання права власності на гараж у порядку спадкування.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2019 року в складі судді Медведського М. Д., залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року в складі колегії суддів Мостової Г. І., Волошиної В. М., Слюсар Т. А., зустрічний позов адвоката Суткевича О. О. повернуто особі, яка його подала.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що первісний і зустрічний позови стосуються різних правовідносин, а тому їх спільний розгляд є недоцільним.
26 листопада 2019 року адвокат Суткевич О. О. засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просить скасувати їх як такі, що є невмотивованими та незаконними, прийняті з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення органу державної влади та визнання недійсним свідоцтва про право власності на гараж. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 в інтересах сім'ї уклав договір про інвестування будівництва гаража, підписав акт передачі гаража, відкрито володіє й користується ним, а виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району було ухвалене незаконне рішення, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на спірний гараж на ім'я ОСОБА_4
ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на гараж. Зустрічний позов обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 , яка уклала договір про інвестування будівництва гаража, підписала акт передачі гаража, отримала видане виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району на підставі рішення свідоцтво про право власності на спірний гараж на своє ім'я.
Відповідно до частини другої статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Суди виходили з того, що ОСОБА_1 не посилалася на обставини, які визначені статтею 193 ЦПК України підставами для спільного розгляду позову поданого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та позову, поданого нею.
Уважаючи порушеними свої права, ОСОБА_1 не позбавлена можливості заявити відповідний позов у загальному порядку.
Ураховуючи викладене, підстави вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, відсутні.
Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.
Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Суткевича Олексія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду від 29 серпня 2019 року про повернення зустрічного позову та на постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
М. М. Русинчук