Ухвала
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа №314/3659/15-ц
провадження №61-22309ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про відшкодування збитків та моральної шкоди,
У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_1 , Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про відшкодування збитків та моральної шкоди.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 травня 2019 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про відшкодування збитків та моральної шкоди відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 травня 2019 року скасовано і прийняти нову постанову, за якою: позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про відшкодування збитків та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею збитки у розмірі 52 791,61 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада
2019 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати ізалишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою
в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються
й на стадію касаційного провадження.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921 грн.
У цій справі ціна позову становить 104 077,15 грн, яка станом на 01 січня
2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн ? 100 = 192 100 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков