20 грудня 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.002172
адміністративне провадження №К/9901/35136/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі №1.380.2019.002172 (857/9695/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.01.2019 №0000231406, №0000241406, №0000251406, №0000061308, №0000011308, №0000051308.
У липні 2019 року представником відповідача до Львівського окружного адміністративного суду подано клопотання про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» заходів процесуального примусу, передбачені пунктом 2 частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528,60грн.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» оскаржило її в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 про застосування заходів процесуального примусу у справі №1.380.2019.002172 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» заходів процесуального примусу, передбачені пунктом 2 частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Львівській області 12.12.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік ухвал на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Так, пунктом 24 частини першої статті 294 цього Кодексу встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 про застосування заходів процесуального примусу, не підлягає касаційному оскарженню.
Приписами пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі №1.380.2019.002172 (857/9695/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я. Олендер
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
Судді Верховного Суду