20 грудня 2019 року
м. Київ
справа №420/1759/19
адміністративне провадження №К/9901/34457/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2019 року у справі № 420/1759/19 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання видати наказ, стягнення невиплаченої частини надбавки до посадового окладу за спеціальне звання, та невиплаченої частини заробітної плати за листопад, грудень 2017 року, моральної шкоди,
В березні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС (надалі - відповідач), де просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці ДФС № 134-0 від 21 лютого 2019 року «Про звільнення ОСОБА_3 .», яким його з 21 лютого 2019 року звільнено із займаної посади начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста "Григорівка" Одеської митниці ДФС;
визнати протиправним та скасувати п.1.24 наказу Одеської митниці ДФС № 158-0 від 28 лютого 2017 року «Про переведення», за яким ОСОБА_2 з 28 лютого 2017 року з посади заступника начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста "Григорівка" Одеської митниці ДФС переведено на посаду начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста "Південний";
поновити ОСОБА_3 на посаді начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста "Південний" (попередня назва "Григорівка") Одеської митниці ДФС;
зобов'язати Одеську митницю ДФС шляхом видання відповідного наказу присвоїти чергове спеціальне звання "Радник податкової та митної справи III рангу" з зарахуванням до строку перебування у спеціальному званні періоду з 10 вересня 2017 року по час присвоєння;
стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 невиплачену частину надбавки до посадового окладу за спеціальне звання, а саме: різницю між надбавками, встановленими за спеціальні звання "Радник податкової та митної справи III рангу" та "Інспектор податкової та митної справи І рангу", за період з 10 вересня 2017 року по час присвоєння;
стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 невиплачену частину заробітної плати за грудень 2017 року в розмірі 10372,00 грн, а саме: надбавку "52 Премія спецфонд" за листопад 4500,00 грн та грудень 5872,00 грн;
стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 . середній заробіток за час вимушеного прогулу;
стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 97541,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задоволено частково.
Не погодившись з даним рішенням суду, Одеська митниця ДФС та адвокат Яковенко О.В. в інтересах третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2019 року апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишено без задоволення. Апеляційну скаргу адвоката Яковенко О.В. в інтересах третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року змінено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Одеська митниця ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Положенням частини 4 статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідачем не додано вказаний документ до касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів слідує, що позивач, є фізичною особою, звернувся до суду з позовом в 2019 році та заявив 3 позовні вимоги немайнового характеру із 3 похідними від них вимогами, та 1 позовна вимога майнового характеру (сума 10372,00 грн).
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Цим же пунктом визначено ставку за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 6 зазначеного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 гривні.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 6147,20 гривень (200% від 3073,60 ((768,40*3 )+ 768,40 (оскільки 1 відсоток від ціни позову в даній справі становить менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 330, статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2019 року у справі № 420/1759/19 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання видати наказ, стягнення невиплаченої частини надбавки до посадового окладу за спеціальне звання, та невиплаченої частини заробітної плати за листопад, грудень 2017 року, моральної шкоди - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 6147,20 гривень (отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходу бюджету 22030102 "Судовий збір" (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207);
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Л.О. Єресько
Суддя Верховного Суду