Іменем України
20 грудня 2019 року
Київ
справа №560/243/19
адміністративне провадження №К/9901/30919/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №560/243/19
за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року (прийняту у складі головуючого судді - Дмитришина Р.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Мацького Є.М., суддів: Залімського І.Г., Сушка О.О.),
І. Суть спору:
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду (далі - відповідач) у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду Панчука О.О. від 11.01.2019 №8-П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що працює в Хмельницькому окружному адміністративному суді, з 08.05.2018 очолює відділ аналітичного та інформаційного забезпечення. 11.01.2019 керівником апарату Хмельницького окружного адміністративного суду Панчуком О.О. видано наказ №8-П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ». Позивач вважає даний наказ протиправним, оскільки він прийнятий з порушенням Закону України "Про державну службу". Зокрема, під час його прийняття порушено порядок дисциплінарного провадження, не дотримано визначених законом гарантій та прав державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності. Крім того, даний наказ є протиправним, оскільки, дисциплінарною комісією при розгляді дисциплінарної справи не з'ясовано усіх обставин, що мають значення для справи, не встановлено відомостей про причини та умови, що привели до вчинення проступку, не визначено заходів щодо їх усунення, не забезпечено права державному службовцю на ознайомлення з матеріалами справи перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного стягнення та права внести зауваження до висновку, надати додаткові пояснення.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, Позивачем нормативно і документально не доведено протиправність оскаржуваного наказу. Натомість відповідач надав усі належні та допустимі докази на підтвердження того, що вказаний наказ прийнятий відповідно до норм чинного законодавства.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи, просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що за весь період державної служби (стаж державної служби становить понад 19 років), позивачка завжди дотримувалася службової дисципліни, заохочувалася керівництвом за досягнення у роботі та не притягувалася до дисциплінарної відповідальності.
6.1. На думку ОСОБА_1 , суди не врахували, що рішення Ради суддів України від 17.09.2018 № 53 -документ, контроль за виконанням якого було покладено на позивачку, з відповідними резолюціями позивачці не доводився. Протокол від 11.10.2018 року № 11, у якому зафіксоване доручення та строки його виконання, і який є організаційно-розпорядчим документом згідно з ДСТУ 4163-2003, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N 55 теж не надавався.
6.2. Крім того, зазначає, що дисциплінарна справа державного службовця не сформована дисциплінарною комісією відповідно до вимог частини другої статті 73 Закону України "Про державну службу", то це свідчить про те, що на засіданні дисциплінарної комісії не було належним чином досліджено всіх обставин; неправильно кваліфіковано поведінку державного службовця, відтак рішення керівника апарату, прийняте на підставі подання (пропозицій) дисциплінарної комісії, сформованого на основі неповних матеріалів дисциплінарного провадження, є протиправним.
6.3. Також, судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки порушенню судом І інстанції норм процесуального права, при проведенні авторозподілу справи (підпункт 6 пункту 2 Розділу III Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26,11.2010 року). Зокрема, як вбачається з інформації з веб-сайту Судова влада по аналогічній справі № 560/244/19, у якій я є відповідачем суддя Альчук Максим Петрович був виключений, як такий, що не розглядає відповідну категорію справ, однак при розподілі справи № № 560/243/19 зазначеного суддю включено до авторозподілу.
7. Відзив на касаційну скаргу на адресу не надходив.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Протоколом №11 наради керівників структурних підрозділів Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2018 головуючий - Панчук О.О., повідомив присутніх про те, що відповідно до рішення ради суддів України №53 від 17.09.2018 "Про застосування системи оцінювання роботи суду (СОРС) з метою отримання інформації про поточну ситуацію роботи судів та визначення потреб органів системи правосуддя" усім судам України рекомендовано провести протягом листопада - грудня 2018 року анкетування суддів та працівників апарату судів. Контроль за виконанням рішення №53 покласти на ОСОБА_1 , анкетування працівників апарату суду буде проводитися у період з 1 по 5 листопада, а суддів з 1 листопада, кінцеву дату ще буде визначено, анкетування відвідувачів буде проведено в грудні.
9. ОСОБА_1 була присутня на нараді від 11.10.2018, згідно із витягом з протоколу №11.
10. 05.12.2018 керівнику апарату Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла доповідна записка, в якій вказано, що 11.10.2018 під час наради керівників структурних підрозділів Хмельницького окружного адміністративного суду, керівник апарату суду Панчук О.О. поклав контроль за виконанням рішення Ради суддів України від 17.09.2018 №53 на начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1. Разом з тим, керівник апарату суду зазначив, що анкетування працівників апарату суду буде проводитись у період з 1 по 5 листопада, суддів - з 1 листопада, відвідувачів - в грудні. Станом на 27.11.2018 анкетування суддів та працівників апарату суду не проведено, тобто, ОСОБА_1 не виконала доручення, яке було на неї покладено керівником апарату суду на нараді структурних підрозділів Хмельницького окружного адміністративного суду 11.10.2018.
11. Наказом Хмельницького окружного адміністративного суду №220-П від 05.12.2018 "Про ініціювання дисциплінарного провадження" наказано ініціювати дисциплінарне провадження з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку начальником відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .
12. Листом керівника апарату повідомлено голову дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Хмельницького окружного адміністративного суду про те, що обставиною, яка стала підставою для порушення дисциплінарного провадження, була доповідна записка провідного спеціаліста відділу організаційного забезпечення Бернацької В.В. від 05.12.2018, у якій остання повідомила, що ОСОБА_1 не виконала доручення керівника апарату, яке було покладено на неї 11.10.2018 під час наради керівників структурних підрозділів суду.
13. 12.12.2019 позивач звернулась до керівника апарату із поясненнями причин несвоєчасного виконання доручення керівника апарату.
14. 03.01.2019 позивач звернулась до керівника апарату із додатковими поясненнями, в яких вказала, що ознак дисциплінарного проступку в її діях немає.
15. Відповідно до висновку за результатами службового розслідування від 03.01.2019 комісія дійшла висновку рекомендувати керівнику апарату відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу" застосувати до начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 стягнення у вигляді зауваження.
16. Листами від 10.01.2019 позивач зверталась до керівника апарату та голови Хмельницького окружного адміністративного суду про надання можливості ознайомитись із висновками дисциплінарної комісії.
17. На вказані листи надана відповідь за №502/19 від 11.01.2019, в якій вказано, що для ознайомлення з дисциплінарними справами позивачу необхідно звернутись до відділу державної служби та управління персоналом.
18. Листом за №503/19 від 11.01.2019 керівник апарату повідомив позивача, що відповідно до висновку за результатами службового розслідування дисциплінарної комісії від 03.01.2019 запропоновано застосувати до начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання актів органів державної влади. Вказаним листом запропоновано позивачу надати письмові пояснення до 15:00 год. 11.01.2019.
19. Листом за №505/19 від 11.01.2019 керівник апарату повідомив позивача, що відповідно до висновку за результатами службового розслідування дисциплінарної комісії від 03.01.2019 запропоновано застосувати до начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за неналежне виконання доручень керівника апарату суду. Вказаним листом запропоновано позивачу надати письмові пояснення до 15:00 год. 11.01.2019.
20. 11.01.2019 позивач звернулась з листами до начальника відділу державної служби та управління персоналом про надання можливості ознайомитись з дисциплінарними справами №14 та №16, висновками та пропозиціями. Разом з тим, просила надати копії дисциплінарних справи та копії висновків за результатами справи.
21. Листами за №529/19, №530/19 від 11.01.2019 позивач надала керівнику апарату свої пояснення та просила про продовження терміну надання пояснень до 14.01.2019.
22. На вказані листи керівником апарату суду надано відповіді за №531/19 та № 532/19 від 11.01.2019, згідно яких відмовлено у продовженні термінів для надання додаткових пояснень до 14.01.2019.
23. Наказом Хмельницького окружного адміністративного суду №5-П від 10.01.2019 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " застосовано до начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
24. Наказом Хмельницького окружного адміністративного суду №6-П від 10.01.2019 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", застосовано до начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
25. 11.01.2019 наказом Хмельницького окружного адміністративного суду №7-П від 11.01.2019 "Про визнання нечинними наказів №5-П та №6-П", визнано накази №5-П та №6-П такими, що втратили чинність.
26. Наказом Хмельницького окружного адміністративного суду №8-П від 11.01.2019 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " застосовано до начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
27. Не погоджуючись із наказом, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
28. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015.
30. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну службу" державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
31. Основні обов'язки державних службовців визначені статтею 8 Закону України "Про державну службу", зокрема, державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
32. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
33. У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов'язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
34. Статтею 61 Закону №889-VIII визначено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
35. Приписами частини 1 статті 64 Закону №889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
36. Згідно до частини 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто, протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
37. Відповідно до частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
38. Згідно з частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
39. За змістом частини 1 статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
40. У відповідності до статті 68 Закону №889-VIII, суб'єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.
41. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
42. Приписами статті 71 Закону №889-VIII, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.
43. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.
44. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.
43. До участі у проведенні службового розслідування суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці.
44. До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування.
45. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ'єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування.
46. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
47. Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.
48. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.
49. Статею 73 Закону України "Про державну службу" встановлено, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
50. За приписами статті 74 цього Закону визначені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
VI. Позиція Верховного Суду
51. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
52. Колегія суддів перевірячи рішення судів першої та апеляційної інстанції та обґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем усного доручення керівника апарату, зазначає наступне.
53. Так, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, яке виявилось у невиконанні усного доручення керівника апарату щодо анкетування працівників апарату суду повинно було проводитись у період з 01 по 05 листопада, суддів з 01 листопада, кінцеву дату ще буде визначено, а анкетування відвідувачів буде проведено у грудні, однак, опитування працівників апарату розпочалось із пропуском термінів його проведення, а саме: 06.12.2018.
54. Зазначені обставини підтверджуються висновком службового розслідування від 03.01.2019, в якому вказано, що у своїх поясненнях від 12.12.2018 та додаткових поясненнях від 03.01.2019 ОСОБА_1 не заперечує, а підтверджує факт отримання усного доручення керівника апарату про проведення опитування відділом аналітичного та інформаційного забезпечення. Відповідно до пояснень - терміни проведення опитування останній також були відомі. У своїх поясненнях ОСОБА_1 також повідомила, що анкети для опитування були роздані нею суддям та працівникам апарату суду 06.12.2018.
55. Отже, колегія суддів зазначає, що накладенню дисциплінарного стягнення на позивача передувала організація останнім заходів з анкетування (опитування),зокрема, працівників апарату із пропуском терміну проведення таких заходів.
56. Також, суд першої та апеляційної інстанції правильно вказали, що до позивача застосовано більш м'який вид дисциплінарного стягнення, а саме: - зауваження.
57. Стосовно посилання позивача про існування протокольного доручення з проведення вказаного опитування дізналась лише під час дисциплінарного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
58. Згідно із витягом з протоколу №11 наради керівників структурних підрозділів Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2018, у якій брала участь позивач, головуючий - Панчук О.О. поклав на ОСОБА_1 здійснення заходів з анкетування працівників апарату суду у період з 1 по 5 листопада, суддів - з 1 листопада, відвідувачів - в грудні. (т.1, а.с. 30)
59. Щодо посилань позивача на те, що дисциплінарна справа державного службовця не сформована дисциплінарною комісією відповідно до вимог частини другої статті 73 Закону України "Про державну службу, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені доводи позивача спростовуються матеріалами дисциплінарної справи. (т.1, а.с. 117-168)
60. Доводи позивача, щодо порушення судом І інстанції норм процесуального права, при проведенні авторозподілу справи (підпункт 6 пункту 2 Розділу III Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26,11.2010 року). Зокрема, як вбачається з інформації з веб-сайту Судова влада по аналогічній справі № 560/244/19, у якій я є відповідачем суддя Альчук Максим Петрович був виключений, як такий, що не розглядає відповідну категорію справ, однак при розподілі справи № № 560/243/19 зазначеного суддю включено до авторозподілу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відомостей про відсутність повноважень судді на здійснення правосуддя не має. Крім того, під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції позивач не звертався з заявами про відвід судді.
61. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходив з того, що всі доводи позивача були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку.
62. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наказ від 11.01.2019 №8-П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » відповідає нормам чинного законодавства та прийнятий у межах та у спосіб, передбачений Законом України «Про державну службу», які знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
63. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
64. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
65. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
66. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
67. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.
VII. Судові витрати
68. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
69. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко