Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"18" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/650/19
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М.,
розглянувши у загальному позовному провадженні справу
за позовом Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" РОР
до Фізичної особи - підприємця Плисюк Наталії Анатоліївни
про захист авторського права на комерційне найменування
За участю представників сторін:
від позивача: представник Янчишин Р.Ю. (довіреність № 299 від 09.10.2019 року);
від відповідача: представник Мельник А.В. (ордер серія РН-616 № 030 від 09.10.2019 року).
Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" РОР (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Плисюк Наталії Анатоліївни (далі - Відповідач) в якому просить заборонити та визнати незаконними дії ФОП Плисюк Н.А. щодо використання комерційного найменування "БТІ та Корецьке БТІ" в будь - якій формі у своїй господарській діяльності.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що право власності Позивача на комерційне найменування КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 18.08.2000 року № 197390. З початку 2019 року позивач дізнався, що відповідач - ФОП Плисюк Наталія Анатоліївна в своїй господарській діяльності використовує комерційне найменування "Корецьке БТІ та БТІ", а саме на будівлі готелю за адресою вул. Київська, 80 (офіс 4), м. Корець, Рівненська обл., розміщено вивіску з зображенням комерційного найменування "Корецьке БТІ" (з переліком ідентичних, як у Позивача робіт що виконує товариство) без отримання відповідної згоди власника об'єкта інтелектуальної власності на його використання.
23.10.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого останній заперечує проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що комерційне найменування позивача Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради та комерційне найменування відповідача "Корецьке бюро технічної інвентаризації" не є схожими, що їх можна сплутати та не є такими, що використання відповідачем найменування "Корецьке бюро технічної інвентаризації" може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає відповідні послуги, оскільки тотожність окремих найменувань, а саме "бюро технічної інвентаризації" не може засвідчувати тотожність найменування у цілому.
Крім того, відповідач зазначає, що ним 15.07.2019р. подано заявку про оформлення майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування "Корецьке бюро технічної інвентаризації".
19.11.2019 року до суду від позивача надійшло заперечення на відзив, відповідно до якого останній зазначає про обставини викладені в позовній заяві та вважає, що викладені у відзиві обставини щодо авторського права на комерційне найменування відповідача є неправдивими і такими, що не відповідають дійсності і не можуть бути задоволені, оскільки на момент подачі позову у відповідача відсутнє право на комерційне найменування, а знаходиться тільки на стадії розробки.
02.12.2019 року до господарського суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не наведено доводів, що комерційне найменування "Бюро технічної інвентаризації та Корецьке бюро технічної інвентаризації" є його власнітю та не наведено аргументів щодо схожості комерційного найменування Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради та комерційного найменування "Бюро технічної інвентаризації та Корецьке бюро технічної інвентаризації". Разом з тим, відповідач зазначає, що станом на 01.07.2019 року, коли ФОП Плисюк Н.А. звернулася до патентного повіреного для реєстрації знаку товарів і послуг "Корецьке бюро технічної інвентаризації", у останньої не було інформації щодо пред'явлення до неї позову про захист авторського права на комерційне найменування.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.09.2019 р. позовну заяву Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" РОР до Фізичної особи - підприємця Плисюк Наталії Анатоліївни про захист авторського права на комерційне найменування залишено без руху. Надано Комунальному підприємству "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" РОР 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідача - Фізичної особи - підприємця Плисюк Наталії Анатоліївни.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.09.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "09" жовтня 2019 р.
Ухвалою господарського суду від 09.10.2019 року оголошено в підготовчому судовому засіданні перерву до "23" жовтня 2019 р.
Ухвалою суду від 23.10.2019 року оголошено в підготовчому судовому засіданні перерву до "06" листопада 2019 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.11.2019 р. відкладено підготовче засідання на 20.11.2019 року.
Ухвалою господарського суду від 20.11.2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - до 20.12.2019 року з ініціативи суду, відкладено підготовче засідання на "04" грудня 2019 р. та встановлено строк Відповідачу на подання заперечення на заперечення на відзив до 01.12.2019 року.
Ухвалою суду від 04.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/650/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на "18" грудня 2019 р.
Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2019 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням заперечення на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2019 року заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві, з урахуванням заперечення на відповідь на відзив.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 197390, дата проведення державної реєстрації - 18.08.2000 р., повне найменування юридичної особи - Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради.
В підтвердження використання Позивачем комерційного найменування Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради, останнім надано суду: копію статуту Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради (нова редакція); свідоцтво № 100075741 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Відповідно до звіту патентного бюро Юрія Трачука "Рівнепатент" (вих. № 1007/01 від 10.07.2019 р.) про проведене дослідження № 1007-01 від 10.07.2019 року, позначенню "Корецьке бюро технічної інвентаризації" 42 класу МКТП у спеціалізованій базі даних Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" станом на 10.07.2019 року не знайдено тотожних позначень. Крім того, згідно висновку зазначеного у даному звіті, позначення "Корецьке бюро технічної інвентаризації" може бути заявлене на державну реєстрацію в якості знаку для товарів та послуг (торгової марки) у 42 класі. Інших відомостей про подання попередніх заявок чи встановлення пріоритету у Повіреного немає. Виражений у цьому звіті висновок про можливість реєстрації торгової марки є персональною точкою зору Повіреного, яка може не співпадати із думкою експертизи.
Відповідно до довідки патентного бюро Юрія Трачука "Рівнепатент" (вих. № 2709/01 від 27.09.2019 р.) зазначено, що 15.07.2019 року Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" були одержані документи для реєстрації знаку для товарів і послуг "Корецьке бюро технічної інвентаризації" на ім'я заявника: Плисюк Наталії Анатоліїна . В підтвердження одержання заявки надано копію ДП "Український інститут інтелектуальної власності" розписки про одержання електронної заявки на знак для товарів і послуг вх. № 119010, дата та час одержання - 15.07.2019 р. 17:26:31, та повідомлення про встановлення дати за датою одержання матеріалів заявки.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до статті 90 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 159 ГК України, правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу. Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.
Статтею 420 ЦК України встановлено, що до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.
Відповідно до ст. 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ч. 1 ст. 490 ЦК України).
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачено, що неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
Відповідно до статті 8 Паризької Конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року комерційне (фірмове) найменування охороняється без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака. Аналогічне правило встановлено статтею 489 ЦК України, згідно з якою право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне (фірмове) найменування частиною торговельної марки.
Суб'єктом права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування за змістом абзацу першого частини другої статті 90 ЦК України може бути лише підприємницьке товариство. Комерційне (фірмове) найменування необхідно відрізняти від найменування юридичної особи (частина перша статті 90 ЦК України); друге із згаданих найменувань не є об'єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов'язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства.
Закон допускає можливість наявності у двох і більше осіб однакових комерційних (фірмових) найменувань за умови, що це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та/або реалізують та послуг, які ними надаються. Відповідна ситуація можлива, коли виробництво та/або реалізація товарів, надання послуг здійснюються на територіально розмежованих ринках або особи з однаковими комерційними (фірмовими) найменуваннями спеціалізуються на виробництві (наданні) різних товарів (послуг). Для правильного вирішення пов'язаних з цим спорів господарським судам належить з'ясовувати, що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням, - слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства, а також яким видом діяльності займаються позивач і відповідач у справі, чи функціонують вони на одному ринку товарів і послуг, чи можуть споживачі змішувати послуги, які ними надаються, та, зрештою, чи є комерційні (фірмові) найменування сторін однаковими; при цьому судам слід мати на увазі, що тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому. Якщо ж суб'єкт права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування наполягає на тому, щоб воно не використовувалося іншою особою, він повинен довести в господарському суді пріоритетність свого права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування (тобто момент першого використання ним даного найменування) і обґрунтувати, чому наявність того самого комерційного найменування у іншої особи порушує його права та охоронювані законом інтереси - наприклад, вводячи в оману споживачів, завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання його власної популярності у споживачів. Момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об'єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.
Аналогічну правову позицію висвітлено в п. 78 та п. 80 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності".
Так, спірне найменування використовується Позивачем передусім як найменування юридичної особи, про що свідчать його реєстраційні документи, що наявні в матеріалах справи. Ці обставини самі по собі не є свідченням використання спірного найменування як комерційного і притаманне будь-якій юридичній особі, у тому числі яка не здійснює комерційну (підприємницьку) діяльність.
Стаття 90 ЦК України не дозволяє одній юридичній особі використовувати однакове, тотожне найменування іншої юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач та Відповідач не мають однакових і тотожних найменувань своїх юридичних осіб, оскільки їхні назви мають розрізняльні елементи у вигляді відсутності у Позивача і наявності у Відповідача в назві: "Корецьке" та відсутності у Відповідача і наявності у Позивача в назві: ""Рівненське обласне" Рівненської обласної ради".
Використання однакових комерційних найменувань Закон дозволяє, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" РОР до Фізичної особи - підприємця Плисюк Наталії Анатоліївни (далі - Відповідач) про заборону та визнання незаконними дії ФОП Плисюк Н.А. щодо використання комерційного найменування "БТІ та Корецьке БТІ" в будь - якій формі у своїй господарській діяльності.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн покладаються на Позивача - Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" РОР.
Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 20 грудня 2019 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Романюк Р.В.