65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2742/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/2742/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ” (65009, м. Одеса, пров. Світлий, 3; код ЄДРПОУ 35931274)
До відповідача: Одеського національного медичного університету (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 2; код ЄДРПОУ 02010801)
про стягнення 1625601,77 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського національного медичного університету про стягнення 1625601,77 грн.
Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку Одеського національного медичного університету прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору на виконання проектних робіт №567 від 31.10.2017р. та направлено на стягнення заборгованості у загальному розмірі 1625601,77 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ” від 13.09.2019р. вх. № ГСОО 2802/19 залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ”: надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; надати суду письмові підтвердження того, що ними не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; відомості з зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ” , що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
24.09.2019р. до господарського суду Одеської області позивачем були надані документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 18.09.2019р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2019р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2226/19. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "28" жовтня 2019 р. о 11:00.
07.11.2019р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Одеського національного медичного університету.
Також, 07.11.2019р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2019р. відкладено підготовче засідання на 18 листопада 2019р. о 12:20.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2019р. закрито підготовче провадження у справі №916/2742/19. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "02" грудня 2019р. о 11:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 02.12.2019р. о 11:30.
25.11.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
31 жовтня 2017р. між Одеським національним медичним університетом (Замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Алюма Одеса” (Виконавець) було укладено Договір на виконання робіт № 567 (надалі - Договір), за умовами якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, Виконавець бере на себе зобов'язання відповідно до технічного завдання, викладеного у тендерній документації, завдання на проектування (додаток №3) та медико-технологічного завдання (додаток №4) виконати роботи за предметом закупівлі: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Розроблення науково-проектної документації по об'єкту: „Ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням для сучасного використання будівлі-пам'ятки Одеського національного медичного університету за адресою: м. Одеса. пров. Валіховський, 5” (код 71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015) (надалі - роботи), а Замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити Виконавцю вартість робіт в розмірі, в строки та на умовах Договору.
Відповідно до Рішення учасника №12/1 від 03.12.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Алюма Одеса” було перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ”.
Згідно із пунктами 3.1 Договору, договірна ціна (додаток 1) на виготовлення науково-проектної документації становить 3342623,00 грн. у тому числі єдиний податок 5% 167131,00 грн. за рахунок коштів спеціального фонду, у тому числі: на 2017 рік - 701828,00 грн., у т.ч. єдиний податок 5 %; на 2018 рік - 2640795,00 грн., в т.ч. єдиний податок 5 %.
Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за виконанні роботи з Виконавцем здійснюються за закінчені етапи робіт, протягом 10 робочих днів після підписання Замовником актів передачі-приймання науково-проектної документації або окремих етапів з врахуванням графіку фінансування (додаток 6).
Умовами п. 5.2. Договору, датою завершення виконання робіт є дата отримання науково-проектної документації та підписання уповноваженими представниками обох сторін акту передачі-приймання на повний обсяг виконаної науково-проектної документації, але не пізніше 31.12.2018.
Між сторонами було укладено Додатковий договір на виконання проектних робіт в 2017р. від 03.11.2017р., що є додатком №7 до Договору №567 від 31.10.2017р.
Також 10.11.2107р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №567 від 31.10.2017р., 20.11.2017р. Додаткову угоду №2 до Договору №567 від 31.10.2017р. та 06.06.2018р. Додаткову угоду №3 до Договору №567 від 31.10.2017р.
За матеріалами справи встановлено, що Виконавець виконав роботи за Договором №567 від 31.10.2017р. та додатковими угодами №1 від 10.11.2017р., №2 від 20.11.2017р., №3 від 06.06.2018р. в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами накладними та актами передачі-приймання виконаних робіт за Договором.
Як вказує позивач, в порушення п. 4.1. Договору, Замовник наразі не в повному обсязі розрахувався перед позивачем, а саме були порушені терміни оплати етапу Робоча документація (РД), які прийняті за актом передачі-приймання виконаних робіт за Договором на суму 1584477,00 грн., у тому числі ПДВ 264079,50 грн. Передача-приймання проектної документації було здійснено за накладної №15 від 11.03.2019р.
За умовами Договору, позивачем були виконані роботи з розроблення науково-проектної документації по об'єкту: „Ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням для сучасного використання будівлі-пам'ятки Одеського національного медичного університету за адресою: м. Одеса, пров. Валіховський,5” (код 71240000-2-021:2015), а саме: технічне обстеження та оцінка стану будівлі. Проект (ІІ), Робоча документація (РД.).
Договірну ціну робіт було визначено Договором №567 та вона складає грошову суму 3342623,00 грн. Загальна вартість робіт, що було виконано позивачем за Договором становить-3342623,00 грн. та підтверджується Актом передачі-приймання виконаних робіт №6 від 11.12.2017р. на суму 701828,00 грн., Актом передачі-приймання виконаних робіт №2 від 26.07.2018р. на суму 1056318,00 грн., Актом передачі-приймання виконаних робіт від 11.03.2019р. на суму 1584477,00 грн.
Проте, в порушення умов укладеного договору, відповідачем неналежним чином виконувались прийняті зобов'язання та наразі за Замовником рахується борг по сплаті проектних робіт прийнятих у березні 2019р. на суму 1584477,00 грн.
Приймаючи до уваги неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору з боку відповідача, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 22269,50 грн. та інфляційні втрати у розмірі 18855,27 грн.
Надаючи відзив, відповідачем посилаючись, зокрема, на п. 8 ч. 1 ст. 7, п.6 ч. 1 ст. 2, п. 7 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 48, ч. 3 ст. 48, ч. 4 ст. 48, ч. 2 ст. 49 Бюджетного Кодексу України, було зазначено суду, що бюджетні зобов'язання можуть бути взяті виключно у відповідності до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій. Бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можуть бути здійснені лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Без відповідних бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства.
Також відповідачем було зазначено суду, що він неодноразово звертався до Головного розпорядника коштів, МОЗ України, з проханням затвердити кошторис університету, проте, як зазначає відповідач, кошторис не затверджений станом на теперішній час, що унеможливлює взяття відповідачем відповідних бюджетних зобов'язань за укладеним договором.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, правовідносини між Одеським національним медичним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ” (Товариство з обмеженою відповідальністю „Алюма Одеса”) виникли на підставі укладеного між ними 31 жовтня 2017р. Договору на виконання робіт № 567.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Одеським національним медичним університетом прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору на виконання робіт №567 від 31 жовтня 2017р., з урахуванням усіх додатків та додаткових угод до нього, щодо сплати робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за Договором на виконання робіт № 567 від 31 жовтня 2017р., з урахуванням усіх додатків та додаткових угод до нього заборгованості у розмірі 15844777,00грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”).
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних на суму боргу 1584477,00 грн. за період з 26.03.2019р. по 12.09.2019р., так відповідно до такого розрахунку борг зі сплати 3% річних становить грошову суму у розмірі 22269,50 грн.
Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних у розмірі 22269,50 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення 3% річних - правомірними.
Також, позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат на суму боргу 1584477,00 грн. за період з березня 2019р. по вересень 2019р., так відповідно до такого розрахунку борг зі сплати інфляційних втрат становить грошову суму у розмірі 18855,27грн.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних втрат, вважає його частково не вірним оскільки, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Отже неправомірним є нарахування суми інфляційних втрат за березень 2019р. та вересень 2019р., оскільки період прострочення складав менше місяця.
Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат на суму боргу 1584477,00 грн. за період з квітня 2019р. по серпень 2019р., так відповідно до такого розрахунку борг зі сплати інфляційних втрат становить - 4587,07 грн.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?
01.04.2019 - 31.08.201915844771.0034587.071589064.07
Щодо заперечень відповідача, які були надані ним за час розгляду справи, суд зазначає, що судом відхиляються доводи про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача через не затвердження бюджетних призначень на виконання зобов'язань за Договором.
Верховний Суд України в Постанові від 15.05.2012 у справі №11/446 зробив висновок про те, що на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. У пункті 61 постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16 Велика палата зазначила про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду України та Верховного Суду.
На підставі викладеного та зазначеного, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування Одеського національного медичного університету, не звільняє його від виконання зобов'язання за укладеним Договором.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ” зі стягненням з Одеського національного медичного університету основного боргу у розмірі 1584477,00 грн., 3% річних - 22269,50 грн. та інфляційних втрат - 4587,07 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 24170,01 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ” - задовольнити частково.
2.Стягнути з Одеського національного медичного університету (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 2; код ЄДРПОУ 02010801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „В.С. ПРОЕКТ” (65009, м. Одеса, пров. Світлий, 3; код ЄДРПОУ 35931274) основний борг у розмірі 1584477 (один мільйон п'ятсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 22269 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн. 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 4587 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 07 коп. та втирати по сплаті судового збору у розмірі 24170 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят) грн. 01 коп.
3.В іншій частини позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено 19 грудня 2019 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко