Рішення від 11.12.2019 по справі 904/3831/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3831/19

за позовом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради

до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"

про стягнення 11 712,44 грн.

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство "Парковка та реклама"

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Ольховська А.М. дов. № 12-21/15/2332 від 19.08.19р., Скляр Н.М. дов. № 7-20/12/3575 від 27.12.18р

Відповідача - Цвинда В.В. дов. № 1267/01 від 07.03.19р.

Третя особа - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 10 532,67 грн. - боргу з орендної плати, 32,67 грн. - 3% річних, 92,56 грн. - індекс інфляції, 313,56 грн. - пені, 734,93 грн. - земельного податку, 6,05 грн. - пені.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що на підтвердження своїх вимог Позивач надає копію Договору №6/14 від 01.06.16р., Додатку №2 до невідомого Договору оренди №6/14 від 01.04.16р. "Розрахунок орендної плати за базовий місяць", а також акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.16р., затверджений заступником директора КП "Парковка та реклама". Постає питання, яким чином у квітні 2016 року складено Акт прийому-передачі нежитлового приміщення, посилаючись на Договір від 01.06.16р. №6/14, як на підставу його підписання. Адже, в п.2.2. Договору зазначено, що вступ Орендаря (Відповідача) у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передавання, який треба оформити в 5-ти денний термін з КП "Парковка та реклама". В п'ятиденний термін, а не двома місяцями раніше до підписання Договору. Можливо, наданий акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.16р., також як і наданий "розрахунок орендної плати за базовий місяць", не має ніякого відношення до зазначеного Договору, або сам Договір не відноситься до даної справи. Отже, Позивач не надав доказів, за допомогою яких можливо встановити наявність договірних відносин між Позивачем та Відповідачем. Позивачем надано копію Договору №6/14-з від 01.06.16р. про відшкодування земельного податку (далі Договір -з), який датується червнем місяцем 2016 року, а копія "Розрахунку відшкодування земельного податку" є додатком та має відношення до Договору від 01.04.16р. №6/14-з. Додаткова угода №1 від 29.09.16р. про внесення змін до договору про відшкодування земельного податку, відповідно до її останнього абзацу "набирає чинність з моменту її складання, а саме з 01.04.16р", саме за два місяці до укладання Договору-з, а отже і відношення до нього не має. Надані Позивачем розрахунки, не мають відношення до Договорів, на які посилається Позивач у своїй позовній заяві. Встановити правильність нарахувань на сьогоднішній день не надається можливим. Позивач зазначає, що нерухоме майно було повернуто за актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.10.18р. Відповідачем ОКП КП "Парковка та реклама", на підтвердження чого надає завірену копію зазначеного акту. Відповідач наполягає, що акт, зі сторони Відповідача був підписаний начальником абонентського відділу Пахомовою Л.Г., яка не мала на те таких повноважень, що підтверджується копією довіреності на право представляти інтереси Відповідача. Пунктом 2.4. Договору встановлено, що об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання з КП "Парковка та реклама". Враховуючи вказаний пункт Договору, а також факт підписання акту прийому-передач нежитлового приміщення від 31.10.18р. особою, яка не мала на те повноважень, не надається можливим встановити час припинення дії договірних відносин, на які посилається Позивач. Крім того, 23.03.17р. ухвалою суду порушено провадження у справі №904/128/17 про банкрутство ДП "Криворізька теплоцентраль" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не враховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. 18.01.18р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про приватизацію державного і комунального майна", який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, крім того зазначений закон вносить зміни в 66 документів, у тому числі і Закон України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Так, п.10 ч. 9 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" внесено зміни до розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: доповнено п. 42 - 44. Саме в п.43 ч. 4 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що Провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підляже припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.18р. №358-р затверджено перелік об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році згідно з додатком. До вказаного переліку увійшло ПАТ "Криворізька теплоцентраль". 30.10.18р. ухвалою суду у справі про банкрутство АТ "Криворізька теплоцентраль", з урахуванням нового Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" задоволено клопотання Фонду Державного майна України про припинення провадження у справі №904/128/17 про банкрутство АТ "Криворізька теплоцентраль" та закрито провадження у справі. Розпорядженням КМУ від 16.01.19р. №26-р "Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності", продовжено приватизацію АТ "Криворізька теплоцентраль", що є об'єктом державної власності, включеного до переліку об'єктів великої приватизації державної власності, рішення про приватизацію яких було прийнято у 2018 році. Враховуючи п.43 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначена заборгованість не підлягає стягненню з Відповідача під час приватизації АТ "Криворізька теплоцентраль".

Третя особа пояснила, що 01.06.16р. Позивачем з Відповідачем укладено договір №6/14 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста. У відповідності до ст. 631 ЦК України сторони домовилися, що дія цього договору розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами до його укладання, а саме - з 01.04.16р. по 28.02.19р. Відповідно до п.2.2. Договору оренди вступ Орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передавання, який треба оформити в 5-ти денний термін з КП "Парковка та реклама". На виконання умов Договору оренди, КП "Парковка та реклама" передано, а Орендарем прийнято у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, про що складено акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.16р. Згідно з п.2.4. Договору оренди об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання з КП "Парковка та реклама". Так, КП "Парковка та реклама" прийняло, а ПАТ "Криворізька теплоцентраль" передала об'єкт оренди: нежитлове приміщення, про що складено акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.10.18р. Рахунки з серпня 2016 року по жовтень 2018 року несплачені та не визнані у передбаченому законом порядку неправильними або не чинними, а тому підлягають обов'язковій сплаті боржником. Відповідач не виконав умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати, так результатом невиконання своїх зобов'язань зі своєчасного та у повному обсязі внесення платежів є утворення заборгованості. 01.06.16р. Позивачем з Відповідачем укладено Договір №6/14-з про відшкодування земельного податку. Відповідно до предмету Договору №6/14-з про відшкодування земельного податку від 01.06.16р. Орендар зобов'язався компенсувати Балансоутримувачу витрати з відшкодування земельного податку згідно з дольовою участю Орендаря. Балансоутримувачем є УКВМ. Відповідач не виконав умови договору щодо відшкодування земельного податку, у результаті невиконання зобов'язань зі своєчасного та у повному обсязі внесення платежів виник борг. Третя особа вважає вимоги Позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив, Позивач вказав, що у п.11.1. Договору оренди сторонами досягнуто домовленості, що дія Договору оренди розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами до його укладання, а саме з 01.04.16р. та Орендар підтвердив фактичне отримання об'єкту оренди з 01.04.16р. Аналогічна ситуація склалася і з Договором про відшкодування земельного податку від 01.06.16р. №6/14-з. Так, 01.06.16р. сторонами укладено Договір №6/14-з про відшкодування земельного податку. Відповідно до п.3.1. Договору про відшкодування земельного податку цей договір діє з дати укладання основного договору оренди і припиняє дію в разі припинення основного договору оренди та в інших випадках, передбачених законодавством України. 29.09.16р. сторонами укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору про відшкодування земельного податку. Даною угодою було визначено, що: у відповідності до ст. 631 ЦК України сторони домовилися, що дія цієї угоди розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами до її укладання та набирає чинність з моменту її укладення, а саме з 01.04.16р. Відповідно до наказу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про впорядкування орендно-договірних відносин" від 01.04.09р. №4 зі змінами, КП "Парковка та реклама" визначено обслуговуючим комунальним підприємством комунального майна, яке перебуває на балансовому обліку управління комунальної власності міста та департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради. Таким чином, КП "Парковка та реклама" є учасником орендних відносин, які виникають між орендарями нерухомості, що перебуває в комунальній власності та УКВМ; орендна плата, сплачена орендарем, розділяється між місцевим бюджетом та КП "Парковка та реклама". Відповідач не виконав умови Договору щодо своєчасного внесення орендної плати, в результаті чого перед міським бюджетом утворився борг з орендної плати у розмірі 10 532 67 грн., 3 % річних у розмірі 32,67 грн., інфляційних втрат у розмірі 92,56 грн. та пені у розмірі 313,56 грн., що підтверджується розрахунками виконаними КП "Парковка та реклама". Відповідно до п.1 Договору про відшкодування земельного податку Орендар зобов'язується компенсувати Балансоутримувачу витрати з відшкодування земельного податку згідно з дольовою участю орендаря. Балансоутримувачем є УКВМ. Відповідач не виконав умови Договору щодо відшкодування земельного податку, в результаті чого перед міським бюджетом утворився борг у сумі 734,93 грн. Твердження Відповідача, з посиланням на п.43 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є необґрунтованими, оскільки, ухвалою суду від 30.10.18р. у справі №904/128/17 закрито провадження у справі про банкрутство АТ "Криворізька теплоцентраль", а також скасовано мораторій, який введено ухвалою суду від 23.03.17р. Ухвала суду від 30.10.18р. набрала законної сили 30.10.18р., внаслідок чого відпали правові підстави, що перешкоджали виконанню зобов'язання, яке передбачено Договором. Провадження у справі про банкрутство припинено на підставі ч.5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна". При цьому, Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" не містить положень про те, що, кредиторська заборгованість підприємства, яка виникла до початку процедури приватизації, вважається погашеною після припинення провадження у справі про банкрутство на підставі п. 43 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, Законом про приватизацію не призупиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання зобов'язальних правовідносин за участю держаних підприємств, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення кредитора до суду з вимогами до боржника, які виникли на підставі господарського договору, а його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права. Таким чином, п.43 Розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосується лише тимчасової заборони для стягнення на підставі виконавчого документа, до завершення процедури приватизації боржника.

Від Третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.16р. сторонами укладено Договір №6/14 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності (далі Договір), за п.1.1. якого Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі об'єкт оренди), нежитлове приміщення на 2 поверсі окремо розташованої будівлі загальною площею 22,27 м2, розташований за адресою: пр-т Південний,1 для використання під розміщення абонентського відділу Інгулецького району, балансоутримувачем якого є УКВМ. Використання орендованого комунального майна не за призначенням забороняється.

Вступ Орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передавання, який треба оформити в 5-ти денний термін з КП "Парковка та реклама" (п.2.2. Договору).

Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання з КП "Парковка та реклама" (п.2.4. Договору).

У п.4.1. Договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує річну орендну плату у розмірі 15 % від незалежної вартості об'єкта оренди.

Орендна плата становить 446,02 грн. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - лютий 2016р. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2016р. визначається шляхом коригування її розміру за базовий місяць на індекс інфляції за період першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.

Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок КП "Парковка та реклама" щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного після сплачуваного, з подальшим перерахування 70% коштів до міського бюджету. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Індекс інфляції визначається щомісячно Держкомстатом України. Індексація орендної плати зупиняється на період з 01.01.16р. по 31.12.16р. включно. Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках передбачених чинним законодавством. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством.

Орендар самостійно відшкодовує податок на землю, на якій розташований об'єкт оренди, її балансоутримувачу відповідно до розміру займаної земельної ділянки. Розрахунок плати за землю здійснюється балансоутримувачем об'єктом оренди і є додатком до Договору про відшкодування земельного податку. Якщо протягом трьох місяців з моменту укладання Договору оренди Орендар не відшкодовує земельний податок, Орендодавець має підстави для розірвання Договору оренди (п.4.2. Договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені згідно з діючим законодавством у розмірі 0,5 % від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (п.4.7. Договору).

У відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що дія цього Договору розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами до його укладення, а саме з 01.04.2016р. по 28.02.2019р. включно (п.11.1 Договору).

01.06.16р. сторонами укладено Договір №6/14-з про відшкодування земельного податку (далі Договір-з), за п.1. якого згідно з Договором оренди об'єкта нерухомості комунальної власності міста від 01.06.2016 №6/14 (далі Основний договір) Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі об'єкт оренди) нежиле приміщення 2 поверсі окремо розташованої будівлі загальною площею 22,27 м2, за адресою: пр. Південний, 1, і зобов'язується компенсувати Балансоутримувачу витрати з відшкодування земельного податку згідно з дольовою участю Орендаря.

Відшкодування земельного податку (далі відшкодування) вноситься Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача в розмірі ставки податку за земельну ділянку, що встановлюється ст. 274, 275 Податкового кодексу України, і складає 22,76 грн. на місяць без податку на додану вартість (далі ПДВ) щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного після сплачуваного, незалежно від результатів діяльності. ПДВ нараховується згідно з чинним законодавством України (п.2.1. Договору-з у редакції Додаткової угоди №1 від 29.09.16р.).

Обчислення розміру відшкодування здійснюється з урахуванням щорічної індексації розмір грошової оцінки 1 м2 землі (п.2.2. Договору-з).

У разі невнесення відшкодування у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій, за їх наявності) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення його сплати, включаючи день погашення (п.2.4. Договору-з).

Цей Договір діє з дати укладання Основного договору оренди і припиняє дію в разі припинення Основного договору оренди та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.1. Договору-з).

У Додатковій угоді №1 від 29.09.16р. сторони погодили, що у відповідності до ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що дія цієї угоди розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами до її укладання та набирає чинність з її укладення, а саме з 01.04.16р.

На підставі Акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.16р. КП "Парковка та реклама" передало, а Відповідач прийняв у строкове платне користування - нежитлове приміщення на 2 поверсі окремо розташованої будівлі, за адресою: пр. Південний, 1, загальною площею 22,27 м2, для розміщення абонентського відділу Інгулецького району, балансоутримувачем якого є Позивач. Передачу проведено 01.04.16р.

За даними Позивача і Третьої особи нерухоме майно повернуто Відповідачем і прийнято КП "Парковка та реклама", що підтверджується Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.10.18р.

За даними Позивача, Відповідач не у повному обсязі виконував свої договірні зобов'язання з оплати за Договорами, у зв'язку з чим за ним обліковується борг у розмірі 10 532,67 грн. - орендної плати і 734,93 грн. - компенсації земельного податку.

За даними Позивача, 27.12.18р. він направляв Відповідачеві претензію №17/12/3515 від 22.12.18р., у якій пропонував у добровільному порядку сплатити заборгованість у повному обсязі. Зазначену претензію Відповідач одержав 08.01.19р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5010102008085. Претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення. 27.06.19р. Позивач направляв Відповідачеві претензію №17/15/1838 від 25.06.19р., у якій пропонував у добровільному порядку сплатити борг з орендної плати та земельний податок. Зазначену претензію Відповідач одержав 02.07.19р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5010102178797. Претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

З посиланням на п.4.7. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню у розмірі 447,94 грн. за період з 21.08.18р. по 21.11.18р. Нарахування проводилося окремо за кожний місяць та, посилаючись на п.2.4. Договору-з на прострочений борг Відповідача, зі сплати земельного податку, Позивач нарахував пеню у розмірі 6,05 грн.

Також, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 32,67 грн. та 132,20 грн. - індексу інфляції за період з 21.08.16р. по 09.07.19р. Нарахування проводилося окремо за кожний місяць.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт укладання Договору оренди, факт укладання Договору про відшкодування земельного податку, факт приймання-передачі нерухомого майна, термін дії Договору оренди та Договору про відшкодування земельного податку, наявність у Відповідача боргу перед Позивачем за Договорами, правомірність нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму (ч.1 ст. 796 ЦК України).

Відповідно до ст. 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

У ст. 269 ПК України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок та землекористувачі….

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (ст. 271 ПК України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 3 ст. 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, перевіривши доводи сторін, суд приймає позицію Позивача і частково погоджується з Відповідачем.

Так, у п.11.1. Договору №6/14 від 01.06.16р.сторони погодили, що у відповідності до ст. 631 ЦК України сторони домовилися, що дія цього Договору розповсюджується на відносини між сторонами до його укладення, а саме з 01.04.16р. У Акті прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.16р., підписаного обома сторонами, сторони погодили, що передачу майна проведено саме 01.04.16р. У п.3.1. Договору №6/14-з про відшкодування земельного податку сторони погодили, що цей Договір діє з дати укладання основного договору оренди і припиняє дію в разі припинення основного договору оренди та в інших випадках, передбачених законодавством України. Крім того, 29.09.16р. сторони підписали Додаткову угоду №1, у якій зазначено, що у відповідності до ст. 631 ЦК України сторони домовилися, що дія цієї угоди розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами до її укладання та набирає чинність з моменту її укладення, а саме з 01.04.16р.

При цьому, Відповідач не надав суду доказів існування між сторонами іншого договору оренди, відповідно до якого Відповідач приймав би орендоване приміщення 01.04.16р.

Крім того, суд бере до уваги, що Відповідач не заперечує підписання акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.16р. Що ж до повернення приміщення з оренди, то цю обставину підтвердили Позивач і Третя особа і, на думку суду, цього достатньо для визнання факту повернення Відповідачем об'єкта оренди, а підписання акту прийому-передачі від 31.10.18р. не уповноваженою особою Відповідача не впливає на відносини сторін і не спростовує факт повернення орендованого приміщення. Хоча, у випадку прийняття нежитлового приміщення в оренду і не повернення його орендодавцеві, зобов'язує орендаря сплачувати орендну плату до повернення орендодавцеві об'єкту оренди.

З урахуванням наданих Позивачем доказів (наведених вище), суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи нарахування Позивачем боргу з орендної плати та відшкодування земельного податку.

07.03.2018 р. набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна".

У ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств / господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

На підставі наведеної вище статті Закону, провадження у справі про банкрутство відносно відповідача - АТ "Криворізька теплоцентраль" припинено.

При цьому, Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" не містить положень про те, що, кредиторська заборгованість підприємства, яка виникла до початку процедури приватизації, вважається погашеною після припинення провадження у справі банкрутство на підставі п.43 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом про приватизацію не призупиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання зобов'язальних правовідносин за участю державних підприємств, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення кредитора до суду з вимогами до боржника, які виникли на підставі господарського договору, а його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права.

У п.43 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми.

Отже, вимоги Позивача про стягнення річних, індексу інфляції, пені за обома Договорами - не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, до стягнення належать: 10 532,67 грн. - боргу з орендної плати, 734,93грн. - на відшкодування земельного податку, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство "Парковка та реклама" про стягнення 11 712,44 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50057, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1 (код 00130850) на користь Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, 50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1 ( код 25522449) 10 532,67 грн. - боргу з орендної плати, 734,93 грн. - земельного податку, 1 848.04грн.- судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 21.12.2019

Суддя С.Г.Юзіков

Попередній документ
86500816
Наступний документ
86500818
Інформація про рішення:
№ рішення: 86500817
№ справи: 904/3831/19
Дата рішення: 11.12.2019
Дата публікації: 23.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини