"12" грудня 2019 р. Справа №914/2114/19
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів: Бонк Т.Б.
Якімець Г.Г.
сторони в судове засідання не з'явилися.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Чернігів б/н від 04.11.2019 (Вх. ЗАГС №01-05/3945/19 від 06.11.2019)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.10.2019 (суддя Морозюк А.Я.) про повернення заяви про порушення справи про банкрутство
у справі № 914/2114/19
за заявою ОСОБА_1 , м. Чернігів
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Плеяда”, м. Сокаль, Львівська область
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.10.2019 повернуто ОСОБА_1 заяву про порушення справи про банкрутство.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником не подано суду доказів сплати судового збору та доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для розгляду до Господарського суду Львівської області. У своїй апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що суд першої інстанції безпідставно повернув заяву про порушення справи про банкрутство, з огляду на те, що кредитор є інвалідом другої групи, на підтвердження чого подав суду копію медичної довідки. Крім цього, апелянт зазначає, що ним долучено опис документів, що додані до копії заяви про порушення справи про банкрутство. Скаржник стверджує, що навіть за наявності недоліків заяви, згідно ст.174 Господарського процесуального кодексу України, така заява підлягає залишенню без руху зі встановленням строку для усунення недоліків.
Відзивів на апеляційну скаргу не подано.
Враховуючи те, що скаржник належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, а боржнику надіслано ухвалу суду за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі сторін.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Як підтверджується матеріалами справи, 17.10.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» в порядку ст. ст. 9-12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство), тобто за загальним порядком провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст.11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті.
Як підтверджується матеріалами справи, заявником до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Водночас у заяві зазначено, що кредитор є інвалідом другої групи, і згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору під час розгляду даної справи. Заявник, в підтвердження інвалідності другої групи долучив до заяви копію такого документу «Справка Сер. ВТЄ-22 №088522, датована 16.05.1989».
Необхідно зазначити, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 4 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Особам з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу відповідно до вищезгаданих Законів, пільги надаються на підставі довідки, що безоплатно видається структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання, в якій зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, група та причина інвалідності, а також у відповідних випадках - основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок видачі такої довідки та її форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що додана до заяви про порушення справи про банкрутство копія документа «Справка Сер. ВТЄ-22 №088522, датована 16.05.1989 р.» не є тим документом на підставі якого в розумінні ч.ч. 3, 4 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» надаються пільги особам з інвалідністю (в даному випадку - у вигляді пільги щодо сплати судового збору).
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Як підтверджується матеріалами справи, до заяви про порушення справи про банкрутство, в якості доказу надіслання боржнику копії заяви та доданих до неї документів, заявником додано фіскальний чек від 09.10.2019, поштову квитанцію (накладна №1400046055718) від 09.10.2019 та опис вкладення в цінний лист.
Водночас, як вбачається з опису вкладення, долученого до поданої заяви про порушення справи про банкрутство, у ньому відображено наступні документи: 1. Рішення суду, 2. Копія виконавчого листа, 3. Постанова про відкриття, 4. Копія довідки МСЕК, 5. Інф. про вик. пр., 6. Інф. про ТОВ «ФК «Плеяда», тобто боржнику надіслано лише копії додатків доданих до заяви про порушення справи про банкрутство, та не надіслано копії самої заяви.
Окрім вищезазначеного, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що всупереч ст.91 ГПК України, копії документів, доданих до заяви про порушення справи про банкрутство, засвідчено неналежним чином, тобто без зазначення назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчила копії, а також дати засвідчення копій.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що неподання доказів сплати судового збору та доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів є підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, згідно абз. 4, 6 ч.1 ст. 15 Закону про банкрутство.
Щодо покликань скаржника на те, що в силу ст. 174 ГПК України суд першої інстанції повинен був залишити без руху подану заяву, то такі є безпідставними, з огляду на те, що у справах про банкрутство процесуальні норми, які передбачені у Законі про банкрутство, по відношенню до загальних норм ГПК України, повинні застосовуватися переважно, як спеціальні.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.10.2019 у справі №914/2114/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови підписано 21.12.2019
Головуючий суддя О.І. Матущак
Судді Т.Б. Бонк
Г.Г. Якімець