ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
18 грудня 2019 року м. Київ № 640/24611/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. ознайомившись з заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту
сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних
наук України
до Національної академії аграрних наук України,
Державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської
ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка Сергія Михайловича
треті особи Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії
аграрних наук України,
Науковий інформаційно-аналітичний центр «Торговий дім Національної
академії аграрних наук України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Державне підприємство "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної академії аграрних наук України, Державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка Сергія Михайловича, треті особи: Іститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, Науковий інформаційно-аналітичний центр «Торговий дім Національної академії аграрних наук України, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову Президії національної академії аграрних наук України №06/10 від 23.04.2019, оформленою протоколом №6 «Про внесення змін до постанови президії НААН від 26.02.2019 (протокол №2) «Про зміну підпорядкування державних підприємств дослідних господарств «Олександрівське», «Бохоницьке», «Пасічна», «Зорі над Бугом», та «Тульчинське» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України»;
- визнати протиправним та скасувати Статут Державного підприємства «Державне підприємство "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, затверджений президентом Національної академії аграрних наук України Я.М. Гадзалом;
- скасувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюком Сергієм Михайловичем щодо Державного підприємства «Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України» : «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 26.06.2019 15911050021000048; Опанасюк Сергій Михайлович ; Виконавчий комітет Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування».
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України, визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір, згідно п.2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17.04.2018 року у справі №815/6956/15 (провадження №11-192апп18) вказує на те, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
Дослідивши вказану позовну заяву, судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з тих підстав, що Постановою Президії Національної академії аграрних наук України було прийнято рішення про зміну підпорядкування та виведено Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Науково-дослідного центру «Соя» Національної академії аграрних наук України» з підпорядкування Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України у передано його в безпосереднє підпорядкування Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН. На виконання вказаного рішення також було зареєстровано статут Державного підприємства «Державне підприємство "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та вчинено відповідні реєстраційні дії.
Також, судом встановлено, що засновником Державного підприємства «Державне підприємство "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України є Національна академія аграрних наук України.
Отже, звернення Державного підприємства «Державне підприємство "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до суду із вказаними позовними зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а (провадження №11-479апп18), 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а (провадження №11-574апп18), від 12.06.2019 у справі №344/10480/16-а (провадження №11-140апп19).
За таких обставин суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене та враховуючи характер спірних правовідносин, який не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, є підстави для відмови у відкритті провадження.
На підставі вищенаведеного, статті 19, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити Державному підприємству «Державне підприємство "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому ст. 293-295 цього Кодексу.
Суддя І.П. Васильченко