м. Вінниця
20 грудня 2019 р. Справа № 120/3625/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача про розгляд у порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" про стягнення заборгованості, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у ПАТ "Браїлівське" рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 804026,33 грн., яка добровільно відповідачем не погашається.
Ухвалою суду від 08.11.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами. Також ухвалою суду надано відповідачу строк для подачі заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
16.12.2019 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в яких відповідач просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу, яким в повній мірі забезпечується право позивача та відповідача на захист. І навпаки, розгляд та вирішення даної справи за правилами спрощеного позовного провадження може призвести до того, що виконання завдань адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин буде суттєво ускладнене можливістю суду під час розгляду такої справи забезпечити у повній мірі дотримання принципу гласності та відкритості судового процесу і його повного фіксування технічними засобами, а також принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Крім того, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін суд буде позбавлений можливості в повній мірі забезпечити перевірку наданим доказам.
Також зазначає, що дана справа, потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, а саме, чому Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не заявляло свої вимоги про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 з січня місяця 2016 року по жовтень місяць 2019 року під час розгляду Господарським судом Вінницької області провадження про банкрутство ПАТ «Браїлівське», яке було відкрито на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 28.04.2015 року у справі №902/536/15.
Також відповідач зазначає, що дана справа не підпадає під жодну категорію справ незначної складності, що передбачені ч. 6 ст. 12 КАС України.
Визначаючись стосовно заявленого клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.
В силу вимог ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов'язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.
Як зазначено в ухвалі суду від 08.11.2019, рішення суду про можливість розгляду справи за позов Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні) обґрунтоване тим, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження.
Доводи, наведені відповідачем у заяві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства.
При цьому суд врахував у сукупності критерії, визначені в ч. 3 ст. 257 КАС України, та дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В цьому контексті суд зауважує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.
Відтак посилання відповідача на те, що розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження порушуватиме його право на справедливий судовий розгляд є надуманим та не ґрунтуються на нормах права.
Крім того, частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.
При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
Враховуючи, що відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України дана справа є незначної складності, обставини, визначені в ч.3 ст. 257 КАС України, в даній адміністративній справі не свідчать про неможливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 260, 262 КАС України суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна