м. Вінниця
20 грудня 2019 р. Справа № 120/3413/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)
до: Державного підприємства-фірми «ОРІЗОН-БЕТА» (вул. Леніна, б. 35а, м. Гайсин, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 23700)
про: надання дозволу на погашення суми податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державного підприємства-фірми «ОРІЗОН-БЕТА» (далі - відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу позивача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису від 27.08.2018 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі № 120/4152/18-а задоволено позов Головного управління ДФС у Вінницькій області про стягнення з позивача коштів за податковим боргом. З метою виконання вказаного рішення податковим керуючим здійснювалось направлення інкасованих доручень до банківських установ, які обслуговують позивача. Однак податковий борг залишився непогашеним, оскільки кошти на розрахункових рахунках боржника відсутні, а сума податкового боргу збільшується. За таких обставин, контролюючий орган здійснює заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. З огляду на це позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 28.10.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 21.11.2019 року.
19.11.2019 року за вх. № 54002 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
У судове засідання 21.11.2019 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив. Судове засідання не відбулось у зв'язку з неявкою усіх учасників справи. Наступне судове засідання призначено на 10.12.2019 року.
У судовому засіданні 10.12.2019 року представник позивача надав пояснення по суті спірних правовідносин. Представник відповідача зазначив, що проти позовних вимог не заперечує. Судове засідання відкладено на 17.12.2019 року.
13.12. позивачем до суду надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
У судове засідання 17.12.2019 року представники сторін не з'явились.
19.12.2019 року за вх. № 58543 представником відповідача надано до суду відповідь, у якій відповідач з наведеними позивачем доказами та с умою заборгованості погоджується.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи, заслухавши пояснення сторін по справі та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
За період з 2016 року за відповідачем рахується податкова заборгованість.
12.07.218 року позивачем прийнято рішення № 2 про опис майна у податкову заставу.
На підставі вказаного рішення та зважаючи на те, що сума податкового боргу не була погашена, позивач, керуючись положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України), 27.08.2018 року здійснив опис майна відповідача у податкову заставу, в результаті чого складено акт опису майна на суму 60 370 грн. 68 коп..
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі № 120/4152/18-а стягнуто з відповідача податковий борг у сумі 127 558 грн. 66 коп.
З метою виконання вказаного рішення податковим керуючим направлялися інкасові доручення 04.06.2019 року за № 69724-51, 20.05.2019 року за № 68469-51 та 08.04.2019 року за № 2819-51 до банківських установ відповідача.
Проте вказані інкасові доручення повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на розрахункових рахунках відповідача, що підтверджується відміткою банківської установи на них.
Таким чином, заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому він звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано ПК України.
Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4.1 статті 43 цього Кодексу; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з ст.89 ПК України право податкової застави виникає, зокрма, у разі:
- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
П. 89.5. ст. 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до п. 93.4 ст.93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПК України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Системний аналіз наведених норм доводить, що податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків. ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.
Суд встановив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі № 120/4152/18-а позовні вимоги податкового органу задоволено та стягнуто з відповідача податковий борг у сумі 127 558 грн. 66 коп. З метою виконання вказаного рішення податковим керуючим направлялися інкасові доручення до банківських установ відповідача, які були повернені без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника, оскільки залишок становить 00 грн. 00 коп.
Таким чином, позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Суд при прийнятті рішення у даній справі також зважає на те, що відповідачем у судовому засіданні не заперечувалася наявність податкового боргу, а також ним були визнані позовні вимоги.
З огляду на це, також враховуючи відсутність інших джерел для здійснення погашення податкового боргу, суд вбачає наявність достатніх підстав для прийнятті рішення у даній справі щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, позивачем надано лише платіжне доручення № 71 від 16.10.2019 року про сплату судового збору та не зазначено про інші витрати, зокрема, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати у формі судового збору, сплачені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 9, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Державного підприємства-фірми «ОРІЗОН-БЕТА» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу задовольнити.
Надати Головному правління ДПС у Вінницькій області дозвіл на погашення податкового боргу Державного підприємства-фірми «ОРІЗОН-БЕТА» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису від 27.08.2018 року на суму 60 370 грн. 68 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)
Відповідач - Державне підприємство-фірма «ОРІЗОН-БЕТА» (вул. Леніна, б. 35а, м. Гайсин, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 23700)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 20.12.2019 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна