18 грудня 2019 року
м. Чернівці
Справа № 725/3605/19
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинака О. О.
суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.
секретар Конецька Д.Г.
позивач ОСОБА_1
відповідач виконавчий комітет Чернівецької міської ради
апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 жовтня 2019 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Смотрицький В.Г.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Позивач просив зобов'язати виконавчий комітет Чернівецької міської ради позачергово забезпечити його житлом - однокімнатною квартирою, яка би відповідала усім санітарно-гігієнічним нормам (площа кімнати, кухня, ванна кімната, туалет, коридор) не вище другого поверху, в найкоротші строки. У разі неможливості негайного забезпечення його житлом, забезпечити його житлом, яке не відповідає всім санітарно-гігієнічним нормам (згідно п.54 Правил ), а саме: будинком чи його частиною або будь-якою квартирою, яка мала б кімнату, кухню, туалет. Можлива відсутність ванної кімнати, коридору, кладовки, але не вище другого поверху.
Посилався на те, що він є членом сім'ї загиблого учасника Великої Вітчизняної війни, у зв'язку з чим рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09 вересня 2008 pоку № 702-19 його було взято на квартирний облік і включено в список позачерговиків під номером 93.
На даний час він перебуває в цьому списку поза черговиків під номером 36, але за останні чотири роки вона не зменшилась.
Дворічний строк на забезпечення позивача житлом минув, однак житло надано відповідачем так і не було.
Вважає, що бездіяльністю виконкому Чернівецької міської ради, через яку він не отримав житло у визначений двохрічний законом строк, було порушено його право на житло, гарантоване Конституцією України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 жовтня 2019 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що порушення прав позивача, як особи, яка має право на одержання житла поза чергою на даний час відсутні, оскільки перед позивачем у списку знаходяться особи, сім'ї яких перебувають на квартирному обліку для одержання житлових приміщень у позачерговому порядку перед позивачем, і які також потребують житла. Надання позивачу житлового приміщення раніше цих осіб призведе до порушення прав останніх.
Виконавчий комітет Чернівецької міської ради та Чернівецька міська рада не є органами виконавчої влади.
Чернівецька обласна державна адміністрація, як місцевий орган виконавчої влади, не делегувала повноваження виконавчому комітету Чернівецької міської ради на придбання житла позивачу за кошти Державного бюджету України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач просив у випадку неможливості надання жилого приміщення, яке б відповідало всім санітарно-гігієнічним нормам, забезпечити його житлом, що не відповідає повністю таким санітарно-гігієнічним нормам.
Ненадання житла позачерговику протягом 11 років є порушенням норм чинного законодавства.
Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи
Відзиві на апеляційну скаргу не подавався.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що позивач має статус члена сім'ї загиблих ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення (дублікат) серії С № 126047, виданого 27 вересня 2018 року Управлінням соціального захисту Першотравневого району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (а.с.5).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №702/19 від 09 вересня 2008 року позивач взятий на квартирний облік, як член сім'ї загиблого ветерана війни, одинокого, який мешкає в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 (а.с.6-7).
Станом на 2019 рік ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку під № 36 у списку осіб, які мають право на позачергове одержання житла, що підтверджується листом Управління житлового-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації № 5 від 7 верезня 2019 року (а.с.10).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Помилковими є доводи апеляційної скарги про порушення органами державної влади та місцевого самоврядування строків забезпечення позивача житлом, визначеного статтею 46 Житлового кодексу Української PCP протягом двох років з дати прийняття рішення про включення позивача до списку на позачергове одержання жилого приміщення, виходячи з наступного.
Право на житло належить до сфери прав будь-якої людини. Забезпечення житлом є життєвою необхідністю і одним з основних прав громадян незалежно від рівня економічного розвитку держави. Статтею 25 Загальної декларації прав людини визначено, що ножна людина має право на такий життєвий рівень, який включає харчування, одяг та житло.
Стаття 47 Конституції України декларує право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Згідно зі статтею 9 ЖК Української РСР забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 3, 4 статті 43 ЖК УРСР передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень).
Статтею 46 Житлового кодексу Української PCP визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою, до таких віднесено, зокрема, інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб, яким жиле приміщення надається поза чергою протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.
Відповідно до пункту 15 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.
Оскільки статтею 46 Житлового кодексу Української РСР не встановлено строк та переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для членів сім'ї загиблих ветеранів війни, то ОСОБА_1 повинен бути забезпечений житлом в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 Житлового кодексу Української РСР.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що забезпечення позивача житлом можливе лише згідно з чергою з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством. Позивачем не надано суду доказів про переважне право на отримання житла, відмінного від інших осіб, які за часом взяття на облік у цьому списку передують позивачу.
За таких обставин необґрунтованими є доводи позивача про необхідність зобов'язання відповідача забезпечити його благоустроєним житлом у позачерговому порядку з переважним правом на одержання жилого приміщення перед всіма іншими категоріями позачерговиків.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 3 червня 2015 року у справі № 6/390цс15 та Верховним Судом в постановах від 07 лютого 2018 року у справі № 438/1500/15-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 438/1500/15-ц.
Оскільки черга на одержання ОСОБА_1 житла не настала, порушення прав, свобод та законних інтересів позивача з боку виконавчого комітету Чернівецької міської ради відсутні.
Всі інші аргументи апеляційної скарги також зводяться до порушення відповідачем Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проте таких порушень апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що виконавчий комітет Чернівецької міської ради не є органом виконавчої влади і до його компетенції не входить забезпечення позивача житлом.
Системний аналіз положень ЖК УРСР, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дає підстави зробити висновок, що обов'язок забезпечити позивача та інших осіб, які перебувають на квартирному обліку в списку осіб та мають право на позачергове забезпечення житлом покладено на виконавчий комітет Чернівецької міської ради.
Зокрема із положень пункту 15 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» слідує, що особи, які відповідно до вимог цього закону мають право на покращення житлових умов, забезпечуються житлом як за рахунок за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, так і за рахунок житла, що належить до комунальної власності.
Однак вказаний помилковий висновок суду першої інстанції не вплинув на законність ухваленого у справі рішення.
З урахуванням підстав та змісту позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі заявник.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 368,374,375,381,382 ЦПКУкраїни, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 20 грудня 2019 року.
Головуючий О.О. Одинак
Судді: М.І. Кулянда
Н.Ю. Половінкіна