ІМЕНЕМ України
20 грудня 2019 року
м. Харків
Справа № 639/7069/17
Провадження № 22-ц/818/4983/19
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Хорошевський О.М.
суддів - Кіся П.В., Яцини В.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 07 серпня 2019 року, постановлене суддею Єрмоленко В.Б., за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова,
У листопаді 2017 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якому просив визнати укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Позовна заява мотивована тим, що відповідачі є замовниками реконструкції житлових будинків літ. «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1» по АДРЕСА_1 . Загальна площа будівель складає 385,6 кв.м.відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 06.10.2015 № ХК 142152790884. Тобто зазначений об'єкт загальною площею 385,6 кв. м прийнято до експлуатації на підставі цієї декларації.
При цьому відповідач не виконав визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804, зі змінами, внесеними рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 22 травня 2013 року № 319, обов'язок щодо звернення до департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь.
Відповідно до цього Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної інфраструктури м. Харкова у розмірах: 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для нежитлових будівель та споруд; 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для житлових будинків.
Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку департаменту економіки та комунального майна надсилало на адресу відповідачів лист від 20 січня 2017 року № 43/0/114-17, яким інформувало про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, а листом від 05.04.2017 року № 230/0/114-17 було надіслало для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Відповідачі не погодилися з пропозицією, про що письмово, з викладеними аргументами, повідомили позивача. Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова між відповідачами та Департаментом у запропонованій редакції.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 07 серпня 2019 рокупозовні вимоги задоволені частково.
Визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради зі здійсненням перерахування до бюджету м. Харкова коштів у розмірі 20 570 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради судовий збір по 400 грн. з кожного.
В іншій частині позовних вимог Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Скарга містить посилання на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального права.
Зазначено, що з моменту купівлі своєї частини будинку, відповідач не здійснив жодної реконструкції, перебудови або нового будівництва, яке б мало наслідком збільшення його частини або загальної площі будинку в цілому, а тому вважає, що не має жодних підстав, а тим більше зобов'язань щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Крім того, посилається на те, що не замовляв та не підписував Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації по АДРЕСА_1 та з цього приводу наявне кримінальне провадження у Новобаварському ВП ГУ НП в Харківській області, в рамках якого проводиться почеркознавча експертиза стосовно його підпису.
Також, судом не взято до уваги, що до вказаних правовідносин, а саме житлових приміщень, сума пайової участі становить лише 4%.
Судом також вирішено долю інших осіб, які не беруть участі у справі та не обізнані про оспорювані правовідносини. Згідно матеріалів справи ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_4 не є власниками в теперішній час. Проте, п. 6.4 договору (за рішенням суду) визначено, у разі зміни власника нерухомого тайна, зазначеного в п.1.1 договору, права та обов'язки щодо виконання умов договору переходять до нового власника. Отже, наразі нові власники вже мають виконувати рішення суду, про яке навіть не обізнані. Вказане рішення грубо порушує права цих власників.
Також необхідно звернути увагу, що невід'ємною частиною такого договору має бути розрахунок величини пайової участі замовника у створенні інфраструктури м. Харкова. Проте, резолютивна частина рішення не має жодних посилань на додатки, позовні вимоги також в цій частині не заявлені. Судом було звернуто увагу позивача на цей факт, але, уточнення позовних вимог не надійшло.
До суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи..
За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Переглядаючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ухиляються від укладення типового договору про пайову учать у розвитку та інфраструктури м. Харкова, обов'язок укладання якого передбачено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки за загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Таким чином, інших способів визначення величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, окрім тих, які наведені в частині 5 статті 40 названого Закону, цим законодавчим актом не передбачено.
В Декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 187 000 грн.
Отже, відповідачами надана технічна документація, яка свідчить про розмір затрат на реконструкцію, що і є базою для визначення розміру внеску, зазначена інформація про генерального проектувальника, відповідальних осіб, головного інженера проекту. Позивачем така інформація не спростована, а тому відсутні підстави вважати, що дані, зазначені у цій декларації, є неправильними.
Тому, виходячи з вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» про граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, розмір величини пайової участі повинен складати 18700 грн.(187000х10%).
Згідно п. 5.5 Порядку, у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкта в експлуатацію розмір пайової участі, розрахований у відповідності до п. 5.4. цього Порядку, збільшується на 10 %.
Отже, до бюджету м. Харкова підлягає перерахуванню сума в розмірі 20570 грн. (18700+1870).
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
За правилами п. 4 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулюваня містобудівної діяльності» до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництваіндивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.
Таким чином, вищезазначений Закон пов'язує виникнення обов'язку власника або власників прийняття пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, якщо площа об'єкту нерухомості перевищує 300 кв.м. Проте, як містить відомості технічний паспорт на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 знаходиться три житлові будинки літ. «А1», «Б-1» та «В-1», площа яких складає відповідно 124,6 кв.м., 118,6 кв.м. 142,4 кв. м. (т. 1 а.с. 120-126), тобто за правилами п. 4 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулюваня містобудівної діяльності» об'єкти нерухомості розташовані за вищевказаною адресою не перевищують 300 кв.м. кожний, а тому підстави для залучення до пайової участі у розвитку інфраструктуривідсутні.
Суд першої інстанції на це уваги не звернув, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Судовий збір сплачений ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з Департаменту економіки та комунального майна ХМР в сумі 2400,00 грн.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, оскаржуване рішення підлягає зміні згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 07 серпня 2019 року- скасувати.
У задоволенні позовних вимог Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради - відмовити.
Стягнути з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 25610834)на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.М. Хорошевський
Судді: П.В. Кісь
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 20 грудня 2019 року.