Провадження № 22-ц/803/9692/19 Справа № 200/23603/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
17 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.
за участю секретаря - Догонової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року по цивільній справі за позовом КЖРЕПП Бабушкінського району м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про виселення; за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до КЖРЕПП Бабушкінського району м. Дніпропетровська, виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про включення житлового приміщення в перелік службових, визнання права користування житловим приміщенням і укладанням договору найму житлового приміщення, -
У липні 2002 року КП «Житлово-експлуатаційне підприємство № 1» Дніпровської міської ради звернулося із позовом до ОСОБА_2 про виселення.
У жовтні 2002 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 звернулися із зустрічним позовом до КП «Житлово-експлуатаційне підприємство № 1» Дніпровської міської ради, виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про включення житлового приміщення в перелік службових, визнання права користування житловим приміщенням і укладання договору найму житлового приміщення.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року відмовлено у задоволенні позову КЖРЕПП Бабушкінського району м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про виселення.
Визнано за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 право користування двома кімнатами 10 кв. м і 4,5 кв. м у квартирі АДРЕСА_1 .
Зобов'язано КЖРЕПП Бабушкінського району м. Дніпропетровська укласти з ОСОБА_3 договір найму на вказані приміщення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про включення житлового приміщення у перелік службових відмовлено.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2003 року та ухвалою Верховного Суду України від 22 червня 2015 року.
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про перегляд рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
04 листопада 2015 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження за нововиявленими обставинами.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2016 року у складі судді Женеску Е. В. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року у складі судді Женеску Е. В., усунуто описку допущену в назві документу від 06 липня 2016 року, а саме зазначено правильно «Ухвала» замість неправильно зазначеного «Рішення».
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2016 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2017 року у складі судді Єлісєєвої Т.Ю. відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2017 року та ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2015 року скасовано та передано питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2017 року у складі судді Єлісєєвої Т.Ю. відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.10.2017 року скасовано та передано справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити первісні позовні вимоги, а у задоволенні зустрічних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.
Тлумачення статті 13, частини першої статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) дозволяє стверджувати, що правом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції наділені, у тому числі й, особи, які не брали участі у справі, за умови, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно договору дарування від 06 лютого 2001 року ОСОБА_1 належить 35/100 частин квартир 8, 9, 10 за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 93, 94).
Разом із тим, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року визнано за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 право користування двома кімнатами 10 кв.м і 4,5 кв. м у квартирі АДРЕСА_1 .
У частині першій статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Тлумачення частини першої статті 358 ЦК України свідчить, що належними відповідачами за позовами про визнання права користування житловим приміщенням є власник (співвласники) спірного житлового приміщення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Схожий по суті висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року у справі 295/507/15-ц (провадження № 61-30442св18), в якій вказано, що: «апеляційний суд не звернув увагу, що ОСОБА_1, змінюючи свої позовні вимоги та просячи визнати за нею право користування житловим приміщенням, адресувала ці вимоги до неналежних відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , тобто фізичних осіб - інших наймачів, які не є власниками спірного житлового приміщення, і не наділені повноваженнями надавати в користування житлові приміщення. Належним відповідачем у цьому випадку є наймодавець (виконком Житомирської міської ради, КЕВ м. Житомира Міністерства оборони України)».
За таких обставин, з урахуванням, що ОСОБА_1 з лютого 2001 року належить 35/100 частин квартир 8, 9 , 10 за адресою: АДРЕСА_3 і право користування у квартирі 10 визнано за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2003 року, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про часткове задоволення позову, не визначивши належне коло відповідачів по даній справі.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваним рішенням районного суду порушено права та обов'язки ОСОБА_1 , яка не була залучена судом до участі у справі, є обґрунтованими.
Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови від 12.06.2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному законом. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Суд першої інстанції вказаними роз'ясненнями не керувався і в порушення вимог ст.ст. 12, 51 ЦПК України, не роз'яснив позивачці наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, у тому числі і щодо залучення до участі у справі належного відповідача.
Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченого ст. 55 ЦПК України.
За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абз.5 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалене у справі рішення - скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2019 року - скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог КЖРЕПП Бабушкінського району м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про виселення - відмовити.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до КЖРЕПП Бабушкінського району м. Дніпропетровська, виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права користування житловим приміщенням і укладанням договору найму житлового приміщення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуюч О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко