Справа № 761/25832/19
Провадження № 2/761/6174/2019
11 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Мальцева Д.О..
за участю :
секретаря судового засідання Чугаєва І.В.
позивач ОСОБА_1
представники позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3
представник відповідача Чичкань С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві заяву представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування наказу про відсторонення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
У судовому засіданні представником відповідача подано заяву про закриття провадження по справі. Заява обґрунтована тим, що у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувають справи про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім цього, позивач обіймав посаду на яку розповсюджується дія Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції». Отже, позов пов'язаний виключно з проходженням публічної служби. Вказані правовідносини є публічно-правовими та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні позивач та його представники заперечували проти задоволення заяви про закриття провадження по справі.
Дослідивши заяву, матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, позивача та його представників суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексах випадках.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
В обсязі конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин обмежується встановленням реальної правової природи відносин, що виникли між позивачем, відповідачем, визначення яких залежить від з'ясування прав позивача, статусу відповідача, мети його створення, завдань, поставлених перед ним, повноважень та обов'язків, функцій, які на нього покладаються.
Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1 і 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з частиною другою статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, за статтею 17 КАС в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «публічна служба» в розумінні пункту 15 частини першої статті 3 КАС - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), відповідно до преамбули якого він визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Закон № 889-VIII регулює відносини, що виникають у зв'язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З огляду на вищевикладене, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори з приводу проходження державної служби, що включають в себе в тому числі і питання про оплату праці державних службовців, оскільки саме на державу покладено обов'язок забезпечити достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків.
З врахуванням наведеного, суті спору, змісту позовних вимоги, підстав для звернення до суду з вказаним позовом, а також суб'єктного складу учасників справи, суд дійшов до висновку про задоволення заяви представника відповідача про закриття провадження по справі, оскільки вказаний спір необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 255-256, 259-261, 353-355 ЦПК України, ст.ст.3, 4, 17, 19 КАС України суд,
Заяву представника відповідача про закриття провадження по справі - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування наказу про відсторонення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частин судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строк апеляційного оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя