Провадження № 2-о/760/424/19
Справа № 760/30567/19
про залишення позовної заяви без руху
20 грудня 2019 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Козленко Г.О.,
за участю секретаря - Хліменкової А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просили розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 28.02.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №323.
За змістом ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Під час вивчення матеріалів заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам до такої заяви, що передбачені ст.109 СК України.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст.109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду подружжям разом з: письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей; письмовим договором між подружжям про розмір аліментів на дитину, що має бути нотаріально посвідчений. Тобто, цей окремий договір, повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Заявниками до матеріалів позовної заяви долучено копію нотаріально посвідченого договору між батьками про місце проживання та виховання дитини, однак вказаний договір не містить жодних відомостей про визначений між батьками розмір аліментів на дитину, а містить у собі загальні поняття розподілу обов'язків батьків по утриманню дітей.
Неподання до спільної заяви про розірвання шлюбу нотаріально посвідченого договору з визначенням розміру аліментів на дітей відповідно до вимог ст.109 СК України унеможливлює розгляд спільної заяви про розірвання шлюбу судом в порядку ст.294 ЦПК України та ст.109 СК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення.
Керуючись ст.ст.175, 294 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху та надати заявникам строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко