Зіньківський районний суд Полтавської області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/927/19
Номер провадження 1-кп/530/94/19
20.12.2019 р. Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні,клопотання прокурорапро продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді тримання під вартою, -
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Прокурор звернувся до суду із вищевказаним клопотанням. Також просив витребувати із Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області інформацію про судимість ОСОБА_5 . Заявлені клопотання мотивовані тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим Орджонікідзевським районним судом м. Харкова від: 24.02.2012 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 30.03.2012 року за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 22.05.2013 року за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ст.70, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 17.12.2013 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; Дергачівським районним судом Харківської області від 17.04.2015 року за ч.2 ст.393, ст.71, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, згідно з ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19.10.2015 року пом'якшено покарання за ч.2 ст.393 КК України із застосуванням ст.69 КК України з 5 років позбавлення волі до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Орджонікідзевського р/с м. Харкова від 17.12.2013 року і призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі, та будучи притягнутим до кримінальної відповідальності слідчим Індустріального ВП ГУНП в Харківській області 25.09.2018 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та від 07.12.2018 року за ч.3 ст.185 КК України, на шлях виправлення не став і маючи не зняту і непогашену судимість, знову вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин:
В один із днів, на початку жовтня 2018 року, в обідню пору, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливою метою, шляхом розбиття віконного скла, проник до будинку нежилого господарства ОСОБА_6 , розташованого в АДРЕСА_3 , звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_6 речі, а саме: монітор «LG» Flatron 23EA53TA, серійний номер 307NDCRE8819, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №562 від 18.02.2019 року становить 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.; комп'ютерний системний блок «ТОВ ЕТЕ Логістик», 3Q - PC Unity A3316-EL\AMD A6 3500 AMD A55\4GB DDR3\1TB\AMD RADEON HD7570 2 GB\DVD_+RW\400W\No OS, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №562 від 18.02.2019 року становить 3287 (три тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 50 коп.; клавіатуру 4TECH, вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №562 від 18.02.2019 року становить 250 грн. 00 коп.; комп'ютерну мишку «Logitech», вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №562 від 18.02.2019 року становить 76 грн. 67 коп.; телевізор «SUPRA», вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №562 від 18.02.2019 року становить 733 грн. 33 коп.; DVD - програвач «LG» DKE 574XB, 511SHXJ001818 з пультом «LG» DVD 6711R1P070L, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №562 від 18.02.2019 року становить 256 грн. 67 коп.; дві колонки до комп'ютера марки «Logitech», вартість яких згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №562 від 18.02.2019 року становить 416 грн. 67 коп.
В подальшому викраденими речами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд і в результаті даної крадіжки потерпілій ОСОБА_6 було завдано майнової шкоди на загальну суму 7420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн. 84 коп..
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.
23.05.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події - нежилого господарства в АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_6 від 03.11.2018 року, в ході якого виявлено сліди розбиття віконного скла будинку; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 , яка показала, що в період з початку жовтня 2018 року по 03.11.2018 року невідома особа шляхом розбиття віконного скла проникла до будинку її нежилого господарства в АДРЕСА_3 , звідки таємно викрала належні ОСОБА_6 речі, а саме: монітор «LG»;комп'ютерний системний блок «ТОВ ETE Логістик»; клавіатуру 4ТЕСН; комп'ютерну мишку «Logitech»; телевізор «SUPRA»; DVD - програвач «LG» з пультом «LG»; дві колонки до комп'ютера марки «Logitech». В результаті даної крадіжки ОСОБА_6 завдано майнової шкоди. Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який показав, що в один із днів на початку жовтня 2018 року, він разом зі своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працювали на будівництві в смт.Опішня Зіньківського району. Близько о 12 год. ОСОБА_10 пішов від них, і повернувся приблизно о 19 год., та приніс із собою монітор, системний блок, клавіатуру та мишку до комп'ютера. При цьому ОСОБА_10 не пояснював, де він взяв дані речі, але приблизно через кілька днів запропонував ОСОБА_7 купити в нього дані речі за 700 грн., запевнивши, що проблем з цим не буде. Після цього ОСОБА_7 погодився і купив даний комп'ютер, який в подальшому продав ОСОБА_11 . Про те, що придбаний в Косача комп'ютер насправді викрадений, ОСОБА_7 дізнався від працівників поліції. Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка показала, що на початку листопада 2018 року, вона придбала монітор, системний блок, мишку і клавіатуру в ОСОБА_7 , який пояснив, що дані речі належать йому, і проблем з цим не буде. Коли 18.01.2019 року ОСОБА_12 від працівників поліції дізналася про те, що придбаний нею комп'ютер було викрадено в смт.Опішня, то добровільно його видала. Протоколом огляду від 18.01.2019 року вилучених в ОСОБА_12 монітора «LG»; комп'ютерного системного блока «ТОВ ETE Логістик»; клавіатури 4ТЕСН; комп'ютерної мишки «Logitech»; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , який показав, що на початку жовтня 2018 року він разом зі знайомими ОСОБА_14 і ОСОБА_8 працювали на будівництві в смт.Опішня. Близько о 12 год. ОСОБА_10 пішов в невідомому напрямку, коли близько о 12 год. повернувся, то приніс із собою монітор, системний блок, клавіатуру та мишку до комп'ютера. При цьому ОСОБА_10 не пояснював, де він взяв дані речі, сказавши, що пояснить пізніше. Через кілька днів вони знову втрьох поїхали в смт.Опішня, і ОСОБА_10 так само пішов десь близько о 12 год., а коли повернувся ввечері, то приніс із собою телевізор, ДВД-програвач з пультом, та дві колонки, які подарував ОСОБА_13 . Коли 18.01.2019 року ОСОБА_13 дізнався від працівників поліції про те, що подаровані ОСОБА_15 йому речі насправді були викрадені, то добровільно видав їх працівникам поліції. Протоколом огляду від 18.01.2019 року вилучених в ОСОБА_13 телевізора «SUPRA»; DVD - програвана «LG» з пультом «LG»; двох колонок до комп'ютера марки «Logitech». Висновком судово-товарознавчої експертизи №562 від 18.02.2019 року, згідно з яким загальна вартість викрадених ОСОБА_5 речей становить 7420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн. 84 коп. Речовими доказами: монітором «LG»; комп'ютерним системним блоком «ТОВ ETE Логістик»; клавіатурою 4ТЕСН; комп'ютерною мишкою «Logitech»; телевізором «SUPRA»; DVD - програвачем «LG» з пультом «LG»; двома колонками до комп'ютера марки «Logitech».
Обґрунтовуючи своє клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що підставою застосування запобіжного заходу є: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на свідка; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Існування вказаних ризиків прокурор обгрунтовує тим, що ОСОБА_5 який раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, має непогашену і не зняту судимість, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки розуміє суровість покарання, яке йому загрожує згідно Кримінального кодексу України, строком від трьох до шести років.
Суд також враховує те, що після вчинення в жовтні 2018 року крадіжки чужого майна з господарства ОСОБА_6 . ОСОБА_5 вчинив злочини проти власності в м.Харків, за скоєння яких був засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27.03.2019 року за ч.2 ст.185, ч.З ст.15, ч.З ст.185, ч.2 ст.190 КК України, до 4 років позбавлення волі. Крім того, 28.03.2019 року ОСОБА_5 слідчим Індустріального ВП ГУНП в Харківській області повідомлено про підозру за ч.3 ст.185 КК України, та 28.03.2019 року обвинувальний акт направлено до суду. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27.03.2019 року ОСОБА_5 остаточно засуджений до 4 років позбавлення волі.
В період з 29.01.2019 року по даний час ОСОБА_5 утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23». У разі не обрання запобіжного заходу існує ризик, що ОСОБА_5 може бути етапований до місць позбавлення волі в м.Харків, що ускладнить розгляд кримінального провадження в Зіньківському районному суді.
Заслухавши обґрунтування клопотанняпрокурора ОСОБА_3 ,який підтримав своє клопотання, обвинуваченого ОСОБА_5 , який згідний з даним клопотанням, захисника адвоката ОСОБА_4 , які не заперечували проти клопотання, вивчивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується, матеріалами клопотання дослідженими в судовому засіданні та матеріалами досудового розслідування. Тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»), оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній із проникненням у житло, а тому є підстави вважати, що він в подальшому може продовжити дану злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд керується висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Суворість покарання за кримінальними правопорушеннями, за якими обвинувачується ОСОБА_5 не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час. Разом з тим, суд враховує, що ні тяжкість обвинувачення, ні серйозність покарання не є доказом наявності цих ризиків, на що неодноразово вказує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» тощо). Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 6.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, однак застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, з огляду на його матеріальні можливості та існуючу ситуацію в Україні, оскільки на даний час в зв'язку із проведенням в Україні операції об'єднаних сил та наявності непідконтрольних Україні територій, обвинувачений може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), на даний час утримується під вартою по вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, що відносяться до категорії тяжких, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд вважає не застосовувати заставу до підозрюваного ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, який виразився в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
11.12.2019 року було витребовано із Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області інформацію про судимість ОСОБА_5 . На час розгляду справи інформація не надійшла.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суддя,-
Клопотання прокурорапро продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карпилівка, Охтирського району, Сумської області, українця, громадянину України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який обчислювати з20.12.2019 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 18.02.2020 року.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої ОСОБА_5 звільняється з-під варти в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96050 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора та суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_5 зобов'язана роз'ясняти йому, або застоводавцю обов'язки, покладенні на обвинуваченого та наслідки їх невиконання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися без дозволу слідчого та прокурора, суду з місця свого проживання
- повідомляти слідчого, прокурора, суду про зміну свого місця проживання;
- прибувати до слідчого та прокурора, суду за першою вимогою.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Призначити судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні на 03.01.2020 року о 11 год. 20 хвилин, в залі Зіньківського районного суду Полтавської області, за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілого.
Зобов"язати командира РКС ГУНПв Полтавській області ОСОБА_16 доставити всудове засідання на 03.01.2020 року о 11 год. 20 хвилин, обвинуваченого ОСОБА_5 , який утримується під вартою у державній станові «Полтавська установа виконання покарань № 23» (м. Полтава, вулиця Пушкіна, 91).
Витребувати із Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області інформацію про судимість ОСОБА_5 .
Витребувати із Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області речові докази по кримінальному провадженню 12018170170000439 від 03.11.2018 року для огляду в судовому засіданні - 03.01.2020 року о 11 год. 20 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Написано власноручно.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1