Справа № 127/29146/19
Провадження № 33/801/945/2019
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковбаса Ю. П.
Доповідач: Береговий О. Ю.
19 грудня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю.,
за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Ліскова А.І.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2019 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №200974 від 13 жовтня 2019 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Вінниця, по вул. Космонавтів, 47, із ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, завужені зіниці очей, блідість обличчя). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у виді штрафу розміром 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення допущені працівниками поліції, зокрема відмову останніх на проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, відсутність в нього ознак наркотичного сп'яніння, просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновків, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, проте не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Протокол про адміністративне правопорушення визнається джерелом доказів у справі за умови його відповідності вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зазначається дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Пунктами 2 і 3 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкції), передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, ознаками якого є: 1) запах алкоголю з порожнини рота; 2) порушення координації рухів; 3)порушення мови; 4) виражене тремтіння пальців рук; 5) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; 6) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, п.п. 6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції.
У пункті 5 розділу ІІ Інструкції вказано, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №200974 від 13 жовтня 2019 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Вінниця, по вул. Космонавтів, 47, із ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, завужені зіниці очей, блідість обличчя). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 в адміністративному правопорушенні, за яке його притягнуто до відповідальності, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Ця ж правова норма забороняє покладання на особу обов'язку доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Зі змісту пояснень ОСОБА_1 зафіксованих на відеозаписі вбачається, що від проходження медичного огляду на стан сп'яніння він відмовився через недовіру до поліцейських, оскільки вони не повідомили йому причину зупинки. При цьому вони роз'яснили йому, що в разі відмови від проходження огляду буде складено і направлено до суду відповідний протокол, а суд вирішить, знаходився він у стані сп'яніння чи ні. В подальшому він відмовився від проходження огляду, вирішивши для себе, що пройде огляд у лікаря самостійно і в такий спосіб суду доведе, що був тверезий.
На підтвердження цих доводів ОСОБА_1 надав висновок за результатами його медогляду №1278 від 14 жовтня 2019 року, який був проведений о 01 год. 25 хв., зі змісту якого вбачається, що він через півтори години після пред'явлення йому поліцейськими вимоги про проходження огляду, був тверезим. Вказаний висновок підтверджує, що його відмова від проходження медичного огляду не була зумовлена метою приховати стан наркотичного сп'яніння.
Пояснення ОСОБА_1 збігаються з даними відеозапису, які, до того ж, не підтверджують ні блідість обличчя , ні виражене тремтіння пальців рук. Відеозапис не містить будь-яких ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 ..
Отже, належних і допустимих доказів, якими би спростовувались пояснення ОСОБА_1 про обставини події, в матеріалах справи немає.
Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає для водіїв безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Наявність тільки однієї з ознак, визначених у п. 3 розділу І Інструкції, про яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, і яка, до того ж, заперечувалась ОСОБА_1 та не підтверджена жодним іншим доказом, не утворювала передбаченої у п. 2 цього ж розділу підстави вважати, що останній перебуває у стані сп'яніння, а отже і вимагати від нього проходження медичного огляду.
За таких обставин доводи апеляційної скарги не можуть бути відкинуті тільки як спосіб захисту ОСОБА_1 від відповідальності, а їх врахування істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення про яке йдеться в даному протоколі і в постанові судді.
Між тим, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, як такого, що керував транспортним засобом і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд з таким висновком не погоджується і, враховуючи, що ОСОБА_1 після відмови на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння пройшов такий огляд відповідно до встановленого порядку самостійно, за результатом огляду виявився тверезим, і що суворість безальтернативного адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, явно не відповідає характеру такого правопорушення, вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з огляду на малозначність правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч.2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження по справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги як такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження.
Так, хоч в згаданому адміністративному протоколі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1) працівниками поліції і зазначається, що у останнього були виявленні ознаки наркотичного сп'яніння, проте жодних інших підтверджень наявності в нього таких ознак в наданих до суду доказах не міститься. При цьому, в даному протоколі зазначається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що останній не заперечує.
Зазначені в адміністративному протоколі свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях, долучених до протоколу (а.с.4), не підтверджують, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння чи мав ознаки такого сп'яніння, а лише підтвердили його відмову від проходження відповідного огляду.
В рапорті поліцейський взводу №2 роти №3 БУПП у Вінницькій області молодший лейтенант поліції Романенко О. зазначає, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, що не підтверджується іншими доказами, наданими до протоколу. При цьому, з відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського не вбачається у ОСОБА_1 таких ознак, а зафіксовано лише його відмову від проходження огляду.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 після складання протоколу самостійно звернувся до КЗ Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія», де о 01 год. 25 хв. пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно висновку якого встановлено, що він тверезий.
Зазначений висновок про перебування ОСОБА_1 в тверезому стані додатково підтверджує його доводи про відсутність доказів наявності в нього на час зупинки ознак наркотичного сп'яніння, зазначених в протоколі, а відтак і про відсутність в працівників поліції підстав вимагати проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння.
Суд першої інстанції зазначений висновок залишив поза увагою.
Аналізуючи наведені вище матеріали, апеляційний суд приходить висновку, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 хоча і наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, який полягає у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, разом з тим враховуючи наведені обставини таке правопорушення не є значним, не потягло будь-яких негативних наслідків.
А враховуючи також той факт, що встановивши таке правопорушення, працівники поліції при цьому не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що додатково свідчить про те, що такі протиправні дії останнього не створили небезпеки для інших учасників дорожнього руху, апеляційний суд вважає за можливе визнати вказане правопорушення малозначним звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2019 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, оголосивши усне зауваження.
Провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: О.Ю. Береговий