справа № 462/4682/19
Провадження № 2-а/462/215/19
17 грудня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Кирилюк А.І.,
при секретарі судових засідань: Гула М.І.,
за участі
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Яремко П.С.,
представника відповідача: Леськів Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови,
ОСОБА_2 22.07.2019 року звернувся до суду із позовом до суду із позовом, у якому просить скасувати постанову № 41 адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради від 29.03.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення скасувати та справу закрити.
Свої вимоги мотивує тим, що 29 березня 2019 року адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради було винесено постанову №41, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Крім того, вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку із чим, просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови, роз'яснено сторонам їх процесуальні права та обов'язки.
Представником Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради було подано заперечення на адміністративний позов, згідно яких ЗРА ЛМР не вбачає підстав для скасування постанови адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради №41 від 29.03.2019 року і закриття провадження у справі, оскільки всі твердження позивача, викладені в матеріалах позову, щодо незаконності даної постанови вважає безпідставними та просить суд, у задоволенні заявленого позову гр. ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Згідно відповіді представника позивачки на заперечення на позов, сторона позивача вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 41 від 29.03.2019 року прийнята при недоведеності встановлених обставин, невідповідності висновків обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні сторона позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 41 від 29.03.2019 року.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, вважає такі безпідставними, оскаржувану постанову такою, що відповідає вимогам, встановлених законом, у зв'язку із чим у задоволенні адміністративного позову просить відмовити. Крім того, обставини викладені у поданих запереченнях підтримує.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посаде)ві особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, 29 березня 2019 року адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради було винесено постанову №41, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. у зв'язку із несвоєчасним здійсненням прибирання прилеглої території до залізничної колії в межах відчуження по АДРЕСА_1 ./а.с.11/
Про згадану вище постанову адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради позивачу стало відомо лише 18.07.2019 року за допомогою фото постанови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 29.03.2019 № 41, яку йому було надіслано державним виконавцем Гец Н.О. на мобільний телефон позивача за допомогою телефонного додатку Viber, оскільки 16.07.2019 матір'ю позивача було отримано наручно постанову від 04.07.2019 ВП № 59455885 про відкриття державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гец Н.О. виконавчого провадження з примусового виконання постанови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 29.03.2019 № 41.
Як вбачається з постанови, адміністративною комісією Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради було встановлено порушення п. 20.1.3 Правил благоустрою м. Львова, а саме : «несвоєчасно здійснюється прибирання прилеглої території до залізничної колії в межах відчуження по АДРЕСА_3
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень гау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
У відповідності до ч. 1 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, статтями 149-152 цього Кодексу.
Ст. 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 149-152).
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Судом встановлено, що при винесенні постанови № 41 від 29.03.2019 року не було дотримано норм складення протоколів передбачених вище переліченими нормами закону, оскільки в оскаржуваній постанові не міститься підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не міститься відомостей, що така особа відмовилась від підпису складеної постанови, а також не містяться відомості про роз'яснення прав ОСОБА_1 , що також було підтверджено позивачему судових засіданнях./а.с. 11/
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Відповідно до ч. 2 статті 17 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.
Згідно ч. 2 ст. 18 цього Закону, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку; 2) утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини); 3) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини; 4) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку; 5) проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин); 6) у процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані; 7) відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, установлених законодавством України.
При цьому, згідно ч. 1 статті 16 вказаного Закону, на об'єктах благоустрою категорично забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу у разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).
Суб'єкт адміністративного проступку вказаної статті являються як громадяни, так і посадові особи. З аналізу наведених норм права слідує, що суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Згідно п. 20.1.1. «Правил благоустрою м. Львова» регламентовано те, що за несвоєчасне прибирання території, у тому числі прилеглої та закріпленої відповідно до розпорядження міського голови або голови відповідної районної адміністрації до відповідальності притягуються посадові особи та громадяни, що допустили порушення, а у разі неможливості їх виявлення - посадові особи підприємств, за якими закріплені ці території, після закінчення терміну припису про усунення виявлених порушень.
З матеріалів справи встановлено, що смуга відведення залізниці в адміністративних межах АДРЕСА_3 у м. Львові закріплена за виробничим структурним підрозділом «Львівська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», а не за виробничим структурним підрозділом «Підзамчівська дистанція колії» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», начальником якої ОСОБА_1 відповідно до наказу регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 28.03.2019 року № 82/ос станом на момент винесення 29.03.2019 оскаржуваної постанови № 41 не являвся./а.с.16/
Крім того, з долучених позивачем документів, а саме копії таблиці попередньо визначених площ земельних ділянок підприємства - землекористувачів Львівської залізниці в межах Львова, встановлено, що вказане в протоколі місце де було допущене несвоєчасне прибирання прилеглої території по АДРЕСА_3 у м. Львові, не поширювалась до відання повноважень позивача./а.с.73-87/
Також у судовому засіданні було спростовано твердження представника відповідача про те, що підставою для винесення адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації вказаної вище постанови слугували: протокол №5-016б від 01.03.2019, складений інженером КП «Адміністративно-технічне управління» Артимком О.Й. про те, що гр. ОСОБА_1 несвоєчасно здійснює прибирання прилеглої території до залізничної колії в межах відчуження по АДРЕСА_2 навпроти будинку АДРЕСА_3 , що є порушенням п.20.1.3. Правил благоустрою м.Львова. Згідно якого, для спільного обстеження в зв'язку з виявленим правопорушенням ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час його проведення, що підтверджується вимогою №2410б-в0506 від 18.02.2019, яка була скерована позивачу рекомендованим листом та актом про неявку від 01.03.2019 року, до якого було долучено фотокартки з місця події від 18 лютого 2019 року та 01 березня 2019 року./а.с.39-43/
Згідно листа № 224 від 27.02.2019 року виданого начальником ВП «Підзамчівська дистанція колії» ОСОБА_1, працівниками підрозділу прибрано безхазяйні відходи на дільниці від АДРЕСА_3, а також вздовж колії, що прилягає до АДРЕСА_3, до якого було долучено фотокопії вказаного місця. /а.с.45,48,62/ Тобто, на час розгляду адміністративної справи факт несвоєчасного прибирання був відсутній.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення І для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що судом не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, відповідачем не доведено жодних наслідків зумовлених порушенням позивачкою норм Закону України "Про благоустрій населених пунктів", з пред'явлених доказів, суд позбавлений також встановити об'єктивну та суб'єктивну сторону інкримінованого адміністративного проступку.
За перелічених вище обставин, суд приходить до переконань про те, що позовні вимоги знайшли своє належне підтвердження, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 243 КАС України,
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову № 41 від 29.03.2019 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , винесену адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення,а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 )
Відповідач: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04056084, м. Львів, вул. Виговського, 34)
Повний текст рішення виготовлено 20.12.2019 року.
Суддя: (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя