Справа № 161/18127/19
Провадження № 3/161/4614/19
м.Луцьк 19 грудня 2019 року
Луцький міськрайонний суд в особі судді Філюк Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , непрацюючої ,
- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Луцького міськрайонного суду Волинської області з Луцького ВП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 055936 від 01 жовтня 2019 року вбачається, що 01 жовтня 2019 року, приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дочки ОСОБА_2 , 2007 року народження за місцем проживання.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, суду пояснила, що 01 жовтня 2019 року в неї виник конфлікт з дочкою і вона проводила виховну бесіду зі своєю дитиною. Вказує, що не чинила відносно дочки жодного насильства. На її думку, поліцію викликала її матір, з якою вона перебуває в неприязних стосунках.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з?ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Санкція частини 1 статті 173-2 КпАП України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно дочки ОСОБА_2 , 2007 року народження.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, виражається у вчиненні певних діянь, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити, які саме дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також які саме її дії завдали шкоди потерпілій.
До протоколу про адміністративне правопорушення додаються пояснення ОСОБА_2 від 01 жовтня 2019 року, де остання вказує, що мама підвищила на неї голос, накричала.
Протокол про адміністративне правопорушення від 01.10.2019 року та додані до нього матеріали, не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які б підпадали під диспозицію ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Наведене дає підстави для висновку, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КпАП України немає, а тому справа відносно неї підлягає закриттю.
Керуючись статтями 7, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, через Луцький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення
Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк