Рішення
Іменем України
19 грудня 2019 року
Смт Краснопілля
Справа № 578/1602/19
Провадження № 2/578/358/19
Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» /далі також - АТ КБ «Приватбанк», Банк/ в особі представника за довіреністю Кіріченко Віталія Михайловича /далі також - позивач /
до ОСОБА_1 /далі також - відповідач /
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники судового процесу:
представник позивача в режимі відеоконференції - Гакаль Р.В.,
секретар судового засідання - Литвин А.В.,
оператори з'єднання - Вольвач Р.П.
Історія справи
(I.) Короткий зміст позовних вимог
1. Банк 16.10.2019 через свого представника за довіреністю № 1740-К-Н-О від 01 квітня 2019 року Кіріченко Віталія Михайловича звернувся до суду з даним позовом, та просив стягнути з ОСОБА_1 19346,82 грн кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.
3. Відповідно до укладеного договору б/н від 20.01.2009 відповідач отримав кредит у розмірі 250 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
4. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг. Як на підставу своїх вимог позивач посилався на те, що свої зобов'язання за договором виконав та надав кредит.
5. В свою чергу, відповідач, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги про погашення заборгованості не реагував, унаслідок чого станом на 30.09.2019 утворилася заборгованість у розмірі 19346,82 грн, з яких: 249,60 грн - заборгованість за кредитом; 13023,09 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4676,66 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 897,47 грн - штраф (процентна складова), і у добровільному порядку сума заборгованості не погашена.
(II.) Стислий виклад позицій позивача, відповідача
6. Позивача представляв Гакаль Роман Володимирович /Довіреність № 6661-К-Н від 18.05.2017/; процесуальна думка - підтримання позовних вимог.
7. Відповідач не з'явився в судове засідання, повідомлений належним чином в порядку, передбаченому частиною шостою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України /далі також - ЦПК/, надав відзив на позовну заяву, за змістом якого просив застосувати до позовних вимог позовну давність.
/ас 86-88, 91-92/
(ІІІ.) Заяви, клопотання позивача, відповідача:
8. 16.10.2019 позивач подав клопотання про отримання документів в електронному вигляді.
/ас 8, 52/
9. 16.10.2019 позивач подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
/ас 9, 53/
10. 16.10.2019 позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
/ас 10, 54/
11. 07.11.2019 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог.
/ас 51, 55-57/
12. 11.12.2019 позивач подав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
/ас 83/
(ІV.) Процесуальні дії у справі
13. 17.10.2019 суддя Краснопільського районного суду Сумської області /далі також - суддя, суд/ постановив ухвалу про залишення позову без руху.
/ас 47/
14. 26.11.2019 суддя Краснопільського районного суду Сумської області /далі також - суддя, суд/ постановив ухвалу про відкриття провадження у справі.
/ас 80/
15. 12.12.2019 суд постановив ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
/ас 89/
16. 19.12.2019 суд постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності відповідача.
/ас 93/
(V.) Фактичні обставини, встановлені судом
17. По справі встановлено таке:
18. 20.01.2009 між АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого остання отримав кредит у розмірі 250,00 грн, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
19. У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «55 днів пільгового періоду» і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
/ас 16-18, 69/
20. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
/ас 69-76/
21. Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг від 20.01.2009 виконав, надав ОСОБА_1 в кредит кошти.
22. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30.09.2019 утворилася заборгованість у розмірі 19346,82 грн, з яких: 249,60 грн - заборгованість за кредитом; 13023,09 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4676,66 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 897,47 грн - штраф (процентна складова).
/ас 11-16, 58-60/
23. На даний час відповідач свої обов'язки за договором не виконав.
(V.) Національне законодавство
24. Цивільний кодекс України /далі також - ЦК/ № 980-ІV від 16.01.2003 ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин)
24.1. Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
24.2. Стаття 626. Поняття та види договору
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
24.3. Стаття 628. Зміст договору
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
24.4. Стаття 638. Укладення договору
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
24.5. Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
24.6. Стаття 1054. Кредитний договір
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
24.7. Стаття 1055. Форма кредитного договору
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
24.8. Стаття 633. Публічний договір
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
24.9. Стаття 634. Договір приєднання
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
24.10. Стаття 1056-1. Проценти за кредитним договором
Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
24.11. Стаття 1048. Проценти за договором позики
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
24.12. Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
24.13. Стаття 549. Поняття неустойки
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
24.14. Стаття 551. Предмет неустойки
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
24.15. Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
(VІ.) Висновки суду
25. Між сторонами склалися правовідносини з договірних зобов'язань, і врегульовані нормами ЦК.
26. Відповідачем ОСОБА_1 перед судом порушено питання про застосування строку позовної давності щодо основної суми боргу, пені, штрафу, неустойки.
27. З даного питання суд встановив наступне.
28. Згідно зі статтею 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
29. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
30. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).
31. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
32. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
33. Згідно з частиною першою статті 259 ЦК позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
32. Виходячи з вимог частини першої статті 631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
34. Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
35. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
36. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК).
37. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК).
38. Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
39. Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
40. З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
41. У цій справі сторони строк договору погодили термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов'язання. Так, суд встановив, що 20.01.2009 сторони уклали договір, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у національній валюті у розмірі 250 грн, які зобов'язався повернути зі сплатою відсотків у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
42. Повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві кожного місяця кошти (щомісячний платіж) упродовж строку кредитування. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.
43. Тобто, зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.
44. Позивач обов'язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов'язався за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами впродовж строку дії картки.
45. Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
46. У відповідності зі статтею 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
47. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
48. Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
49. Згідно статті 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
50. Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
51. У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК).
52. Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
53. Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
54. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
55. За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
56. Відповідно до статті 253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
57. Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
58. Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
59. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
60. Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.
61. Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів кожного місяця впродовж строку кредитування (строк дії картки), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.
62. Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.
63. Позивач звернувся до суду з позовом 16.10.2019, тобто після спливу позовної давності щодо останнього щомісячного платежу, який був внесений 11.01.2013 у сумі 249,42 грн.
64. Оскільки позовна давність до основної вимоги спливла до звернення позивача до суду, вважається, що позовна давність спливла і до додаткової його вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу, неустойки. Відтак, не може бути стягнута неустойка, нарахована на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена.
65. Таку правову позицію сформовано і у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
66. Згідно до частини другої статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
67. Виходячи з принципу верховенства права, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 20.01.2009 року, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника за довіреністю Кіріченко Віталія Михайловича.
(VІІІ.) Розподіл судових витрат між сторонами
68. Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами, судом встановлено наступне.
69. Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому статтею 141 ЦПК відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 274, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
Ухвалив:
1. Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника за довіреністю Кіріченко Віталія Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в позові повністю.
2. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, віднести на рахунок позивача.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.
6. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Кіріченко Віталія Михайловича, місце знаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570.
8. Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А. І . Косар