Справа № 487/1355/19
Провадження № 1-кс/487/9134/19
18.12.2019 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області про закриття кримінального провадження, -
29.11.2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 20.11.2019 року про закриття кримінального провадження №12018150030004541 від 20.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. В обґрунтування своє скарги зазначив, що досудове розслідування було проведено не в повній мірі, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження є незаконною та винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Скаржник у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, надав до суду для огляду матеріали кримінального провадження №12018150030004541.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши викладені в скарзі обставини та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження №12018150030004541, слідчий суддя прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 20.11.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150030004541 внесено відомості за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, з наступним зазначенням фабули: надійшла ухвала слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.11.2018 року щодо внесення до ЄРДР відомостей відносно державного виконавця ОСОБА_5 , яка 15.05.2018 року без належного на те дозволу, шляхом зламу замку входу до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_3 , провела підключення системи водопостачання квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку, не маючи на те законного дозволу.
20.11.2019 року слідчим СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12018150030004541 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні вимоги містить і ч.1 ст. 94 КПК України щодо оцінки слідчим , прокурором кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки дозу достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні в першу чергу підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 91, ч.1 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Сторона обвинувачення, відповідно до ст. 93 КПК України, здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як наголошує у своєму рішенні ЄСПЛ у справі "Олександр Ніконенко проти України", "Мута проти України", "Карабет та інші проти України" Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Крім того, у рішеннях ЄСПЛ у справах "Бучинська проти України", "Сельмуні проти Франції, "Нечипорук і Йонкало проти України" суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних, бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства, оскільки тягар доведеним можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження №12018150030004541 вищевикладені вимоги чинного законодавства слідчим ОСОБА_4 не виконані, жодних слідчих дій, окрім як допиту свідка ОСОБА_5 та вилучення копій матеріалів виконавчого провадження на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ, здійснено не було.
Крім того, сама постанова про закриття кримінального провадження від 20.11.2019 року є необґрунтованою, оскільки на підтвердження вмотивованості постанови слідчий не навела та не послалася, які саме матеріали досудового розслідування дають підстави прийти до такого висновку, які слідчі дії були нею проведені, та у своїй сукупності свідчать про відсутність складу кримінального правопорушення.
При цьому у матеріалах кримінального №12018150030004541 взагалі відсутня зазначена постанова про закриття кримінального провадження.
Таким чином, встановлені слідчим суддею та вище перелічені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що слідчим не повно та не всебічно досліджено всі обставини кримінального провадження, постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, що є підставою для задоволення скарги.
Керуючись статтями 92-94, 303-307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову слідчого Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 20.11.2019 року про закриття кримінального провадження №12018150030004541 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1