Справа № 2-6071/10
Провадження № 4-с/487/76/19
16.12.2019 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Мазницької Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва скаргу ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича, -
05.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила поновити їй пропущений строк на подання скарги; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. від 12.12.2018 року серії ВП 57908651 про арешт коштів боржника, в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 , який було відкрито у філії Миколаївське обласне управління ТВБВ 100014/0206 АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 1904518806, МФО 326461) на ім'я ОСОБА_1 , як рахунок для виплати пенсії по втраті годувальника; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 , який було відкрито у філії Миколаївське обласне управління ТВБВ 100014/0206 АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 1904518806, МФО 326461) на ім'я ОСОБА_1 , як рахунок для виплати пенсії по втраті годувальника.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 12.12.2018 року приватним виконавцем Куліченком Д.О. було винесено постанову в межах примусового виконання виконавчого листа №2-6071/2010, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 27.09.2010 року, якою накладено арешт на всі грошові кошти, що містяться на всіх рахунках у всіх банківських та інших фінансових установах, а також кошти на всіх рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 , та належать їй як боржнику. Фактично вищевказаною постановою було накладено арешт та заблоковано пенсійний рахунок ОСОБА_1 , тим самим порушено її права на соціальний захист. Крім того, заявник зазначила, що з часу винесення приватним виконавцем постанови про арешт, вона вживала відповідні досудові заходи вирішення виниклої проблеми, такі як звернення до приватного виконавця, Пенсійного фонду, Міністерства юстиції України, Миколаївського окружного суду, у зв'язку з чим з поважних причин пропустила строк на звернення із даною скаргою.
Ухвалою суду від 20.09.2019 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення зі скаргою та призначено справу до розгляду.
15.11.2019 року до суду надійшли заперечення приватного виконавця Куліченка Д.О., в яких він просив розглянути скаргу у його відсутність та відмовити у задоволенні її вимог, посилаючись на те, що ним було винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника, яка була прийнята на опрацювання банківськими установами, проте будь-яких даних у відповідях банку про те, що якийсь рахунок боржника має спеціальний режим зазначено не було як і не було надано ОСОБА_1 документів на підтвердження вказаних обставин. Крім того, ним направлялися запити до банківських установ для з'ясування спеціалізації рахунків боржника або цільового призначення коштів на цих рахунках, проте із наданих відповідей вбачається, що відкриті рахунки не мають режим спеціального використання. У зв'язку з чим, вважає, що його дії вчиненні в межах закону.
До судового засідання скаржник та її представник не з'явилися. Представник скаржника - ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги скарги просив задовольнити та зняти арешт з коштів на р/р № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ «Державний ощадний банк України».
Дослідивши матеріали скарги, матеріали цивільної справи №2-6071/10, заперечення приватного виконавця Куліченка Д.О., суд приходить до наступного.
08.06.2010 року представник ПАТ «УкрСиббанк» - Лупенко Р.С. звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11387979000 від 27.08.2008 року.
Рішенням суду від 22.07.2010 року задоволено вказаний позов та стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості у розмірі 139693,58 грн..
Крім того, 27.09.2010 року Заводським районним судом міста Миколаєва було видано відповідний виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 ..
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.02.2013 року за заявою ПАТ «Дельта Банк» було замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк».
Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як було встановлено в судовому засіданні 12.12.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д.О. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-6071/2010, виданого 27.09.2010 року.
12.12.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 на всіх банківських рахунках у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, в загальній сумі 154219,14 грн..
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії довідки, виданої АТ «Ощадбанк», станом на 13.06.2019 року на ім'я ОСОБА_1 відкриті наступні рахунки: № НОМЕР_2 та №26201006199214.
У довідці №828 від 13.12.2019 року, наданої ГУ ПФ України в Миколаївській області, зазначено що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника, яка направляється на рахунок, відкритий одержувачем пенсії в ПАТ «Державний ощадний банк України» №26202510307171.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вищезазначений рахунок боржника має спеціальний режим використання, а тому з нього необхідно зняти арешт.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 642/6675/18.
Згідно ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Оскільки чинне цивільне процесуальне законодавство не передбачає право суду скасовувати постанови державних виконавців, скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-452,353,354 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича - задовольнити частково.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича скасувати постанову про арешт коштів боржника від 12.12.2018 року у виконавчому провадженні №57908651 в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий ОСОБА_1 в АТ «Державний ощадний банк України».
В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Заводський районний суд міста Миколаєва.
Суддя І.В. Боброва