Рішення від 11.12.2019 по справі 521/12685/19

Справа №521/12685/19

Провадження 2/521/3880/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Коблової О.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Вікленко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулися із позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства.

В обґрунтування позову зазначає, позивачі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 червня 2015 року.

Рішенням Малиновського районного суду від 17 грудня 2012 року по справі № 1519/14652/2012 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано та визнано батьківство ще не народженої дитини ОСОБА_1 за ОСОБА_2 , однак у свідоцтві про народження від 06 квітня 2013 року, батьком дитини ОСОБА_5 визнано ОСОБА_3 .

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично народилися ще під час нерозірваного на той час шлюбу між позивачкою та відповідачем. Однак, рішенням суду встановлено факт непроживання однією сім'єю ще з жовтня 2005 року.

У зв'язку з вищевказаним позивачу звернулися до суду з вказаним позовом.

Позивачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяву в якій вказали, що позов підтримують, просять розглянути справу у відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд зважав можливим розглядати справу в заочному порядку.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача за суттю спору, надавши належну юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд доходить наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 червня 2015 року.

Рішенням Малиновського районного суду від 17 грудня 2012 року по справі № 1519/14652/2012 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано та визнано батьківство ще не народженої дитини ОСОБА_1 за ОСОБА_2 , однак у свідоцтві про народження від 06 квітня 2013 року, батьком дитини ОСОБА_5 визнано ОСОБА_3 .

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично народилися ще під час нерозірваного на той час шлюбу між позивачкою та відповідачем. Однак, рішенням суду встановлено факт непроживання однією сім'єю ще з жовтня 2005 року.

Відповідно до п.п. 6,9 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У ст. 128 СК України насамперед йдеться про «визнання», а не «встановлення» батьківства, адже визнання правовідношення як спосіб захисту ґрунтується на встановленні певних обставин. Відповідно до цього визнання батьківства судом можливе лише завдяки встановленню кровного споріднення між дитиною і певним чоловіком.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Керуючись цим загальним правилом, у ч. 2 ст. 128 СК України допускаються будь-які докази, які засвідчують походження дитини.

Також, суд бере до уваги, що відповідачі визнають позивні вимоги позивача.

Як вбачається зі ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. 134 СК України є реєстрація визнання батьківства, материнства відбувається на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 і 127 цього Кодексу, або рішення суду і орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 10, 13, 19, 259, 267-273 ЦПК України та ст.ст. 127, 128, 134, 135 Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виключити відомості з актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про ОСОБА_3 як батька дитини.

Внести відомості до актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід држави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30- денний строк з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя О.Д. Коблова

Попередній документ
86470837
Наступний документ
86470839
Інформація про рішення:
№ рішення: 86470838
№ справи: 521/12685/19
Дата рішення: 11.12.2019
Дата публікації: 23.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про встановлення батьківства або материнства