Справа № 308/12658/19
19 грудня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого суді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170001252 від 23.10.2019 року за обвинуваченням :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України,-
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2018, ОСОБА_4 , у зв'язку з несплатою аліментів, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 120 (ста двадцяти годин) суспільно корисних робіт.
Так, 09.08.2018 до Ужгородського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області надійшла на виконання зазначена вище постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2018 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді 120 (ста двадцяти годин) суспільно корисних робіт. На підставі пункту 13.6 Розділу XIII Порядку виконання адміністративних стягнень у виді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 (далі - Порядок) ОСОБА_4 , цього ж дня, був поставлений на облік і на нього було заведено особову справу за № 23/2018. На виконання пункту 13.9 Розділу XIII Порядку, 16.09.2018 в Ужгородському МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, громадянину ОСОБА_4 було роз'яснено порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, необхідність сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених об'єктах, відпрацювати встановлений судом строк суспільно корисних робіт, які він під особистий підпис зобов'язався виконувати, а також засвідчив підписом те, що його попереджено про те, що у разі ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 183-2 КУпАП, а в разі злісного ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт до - кримінальної відповідальності за статтею 389-2 КК України.
Так, 07.02.2019 ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, під особистий підпис отримав направлення із Ужгородського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області до Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області для відбування адміністративного стягнення.
11.02.2019 з Кам'яницької сільської ради до Ужгородського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області надійшло Розпорядження сільського голови Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №10 від 08.02.2019 про прийняття на суспільно корисні роботи ОСОБА_4 та графік роботи стосовно ОСОБА_4 , згідно з яким останній повинен був працювати з 08.00 годин по 12.00 годин в період з 08.02.2019 по 28.02.2019.
Однак, ОСОБА_4 в період з 08.02.2019 року по 14.02.2019 року для відпрацювання адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт до Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області не з'явився.
14.02.2019 з вищевказаної сільської ради надійшло повідомлення (218/02-06 від 14.02.2019 року) про те, що ОСОБА_4 не з'являється на відпрацювання суспільно корисних робіт. Того ж дня, інспектором був надісланий виклик ОСОБА_4 для дачі пояснення з приводу його не виходу на роботу. 19.02.2019 ОСОБА_4 з'явився до Ужгородського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області і надав пояснення, що не зміг приступити 08.02.2019 на відпрацювання у зв'язку з тим, що захворів і зобов'язався надати відповідну довідку.
20.02.2019 інспектором Ужгородського МРВ був надісланий запит до АЗПСМ села Невицьке Ужгородського району, з метою з'ясувати, чи дійсно ОСОБА_4 перебував на амбулаторному лікуванні у даному закладі з 08.02.2019.
09.04.2019 з АЗПСМ села Невицьке Ужгородського району надійшла інформація про те, що ОСОБА_4 перебував на амбулаторному лікуванні з 18.02.2019 по 01.03.2019.
11.04.2019 інспектором Ужгородського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області від ОСОБА_4 було відібрано пояснення, в якому останній зазначив, що відпрацювати 120 годин суспільно корисних робіт не має наміру через ряд хвороб, якими на його думку він страждає.
За наслідками наведених вище фактів ухилення від виконання адміністративного стягнення, покладеного на громадянина ОСОБА_4 , останній згідно табелю виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, в період з 08.02.2019 року по 29.03.2019 року жодного разу не з'явився до Кам'яницької сільської ради для відпрацювання суспільно корисних робіт. Після чого, за рішенням Ужгородського міськрайонного суду, останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 183-2 КУпАП постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2019 за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт та йому призначено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком чотири доби, яке він відбув 03.09.2019 у встановленому законодавством порядку.
Отже, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що відповідно до статті 325-1 КУпАП та розділу ХІ-ХУ Порядку повинен дотримуватися встановленого законодавством умов та порядку відбування покарання, діючи з прямим умислом, передбачаючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного на нього постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2018, після притягнення останнього Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2019 до адміністративної відповідальності за статті 183-2 КУпАП, продовжив ухилятись від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, що виразилось у неприбутті до місця виконання адміністративного стягнення.
Зокрема, згідно із Табелем виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, за вересень місяць 2019 року, який затверджений печаткою та підписами відповідальної особи та керівника підприємтсва (установи, організації), ОСОБА_4 без поважних причин не з'явився до Кам'яницької сільської ради 12.09.2019 та в період з 23.09.2019 по 30.09.2019. Згідно вищезазначеного табелю, ОСОБА_4 станом на 30 вересня 2019 року із призначених ста двадцяти годин відпрацював лише двадцять годин суспільно корисних робіт, які йому були призначені постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2018, чим злісно ухилився від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389-2 КК України, а саме у злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
30.10.2019 року між процесуальним керівником ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019070170001252 від 23.10.2019 року з одного боку, та підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини вказані в обвинувальному акті. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості з обвинуваченим.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоди про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги те, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_4 , чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз'яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільними, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.
Відповідно ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ст. 389-2 КК України, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує, як злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років, та відповідно ст. 12 КК України належить до середньої тяжкості злочинів.
ОСОБА_4 на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 передбачені ст.66 КК України: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, тяжкість злочину, правову позицію прокурора, дані про особу обвинуваченого та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинення злочину, належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Разом з тим, його перевиховання та виправлення залишається можливим без ізоляції від суспільства. Суд врахував обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених беззастережне визнання вини, щире каяття. Обставини, що обтяжують їх покарання, досудовим розслідуванням не встановлено. Суд вбачає за належне визначити йому узгоджену міру покарання в угоді та в порядку ч.3 ст. 75 КК України вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 термін іспитового строку один рік та на підставі ст. 76 КК України покласти на таких обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є достатньою для виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особи обвинуваченого, пом'якшуючи обставини.
Запобіжний захід, відносно ОСОБА_4 час досудового розслідування не обирався. Процесуальні витрати відсутні, речові докази відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену від 30.10.2019 року між процесуальним керівником - ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019070170001252 від 23.10.2019 року з одного боку, та підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 389-2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном один рік.
На підставі ст.76 ч.1 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі неподання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, його захиснику, законному представнику та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1