Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа №1840/3764/18
адміністративне провадження №К/9901/24118/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,
розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 (головуючий суддя - Воловик С.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 (судова колегія у складі: головуючий суддя - Жигилій С.П., судді - Чалий І.С., Перцова Т.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Трейд» до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми Трейд» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «Суми Трейд») звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.09.2018 №0004291404 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 316' 553,75 грн (253' 243,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 63' 310,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
Позовні вимоги обґрунтовано доводами, що Товариство не вчиняло податкових правопорушень, які зафіксовано у акті перевірки. Позивач зазначає, що реальність господарських операцій з ТОВ «Суми-Продресурс-2009» та ПП «ОСОБА_10», фізичними особами-підприємцями (ФОП) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за результатами яких Товариство збільшило витрати у звіті про фінансові результати, розмір яких був врахований при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток, підтверджена первинними та іншими обліковими документами, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства та були наявні на момент перевірки, а придбані послуги були необхідні для ведення господарської діяльності. Вказує, що при укладенні та виконанні договорів з названими контрагентами діяв добросовісно, відповідно до своєї ділової мети, не був обізнаний про будь-які можливі правопорушення зі сторони контрагентів та їх постачальників у ланцюгу поставок, а тому не повинен нести негативні наслідки за недотримання податкової дисципліни іншими суб'єктами господарювання.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.09.2018 №0004291404.
Висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог вмотивований тим, що господарські операції які враховані платником податків у податковому обліку при визначенні суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, були реальними, призвели до фактичної зміни майнового стану позивача, підтверджені належними обліковими та іншими документами, складання яких передбачено правовими нормами для такого роду операцій, та правильно відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Суди відхилили доводи відповідача про безтоварність операцій з постачання лісоматеріалів між позивачем і вище зазначеними контрагентами, які відповідач обґрунтував посиланням на отримані в межах кримінального провадження свідчення громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , вказавши, протоколи допиту цих осіб не є доказами в адміністративному судочинстві і що за відсутності обвинувального вироку підстав для висновку про протиправне зменшення позивачем в податковому обліку за 2016 рік оподатковуваного прибутку немає.
ГУ ДФС у Сумській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач посилається на те, суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини справи, не дослідили і не дали належної оцінки протоколам допиту посадових осіб ТОВ «Суми-Продресурс-2009» ОСОБА_4 , ПП «ОСОБА_10» ОСОБА_7 , громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , копії яких залучені до матеріалів адміністративної справи і відповідно до яких зазначені особи підтвердили, що постачання лісоматеріалів на адресу ТОВ «Суми-Трейд» не було.
Позивач не реалізував право подати відзив на касаційну скаргу відповідача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС у Сумській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Суми-Трейд» з питань повноти визначення податкового зобов'язання у податковій декларації з податку на прибуток за 2016 рік, за результатами якої складено акт від 11.09.2018 №5785/18-28-14-04/40689462/134. Згідно з висновками, викладеними акті перевірки, Товариство порушило, зокрема, норми пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК), у результаті чого занизило податок на прибуток за 2016 рік на 253' 243,00 грн.
Висновок ГУ ДФС про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, що виразилося у заниженні значення рядка 01 «Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку» податкової декларації за 2016 рік на 1' 406' 908,00 грн та податку на прибуток за 2016 рік на суму 253' 243,00 грн., обґрунтований посиланням на те, що операції між Товариством та ТОВ «Суми-Продресурс-2009», ПП «ОСОБА_10», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 з постачання лісоматеріалів для подальшої їх реалізації не мають реального змісту, а відображені лише у документах бухгалтерського обліку без фактичного їх здійснення.
В акті перевірки зафіксована наступна інформація, отримана ГУ ДФС під час перевірки та внаслідок здійснення заходів податкового контролю стосовно господарських операцій ТОВ «Суми-Трейд» з вище зазначеними контрагентами.
1. ТОВ «Суми-Продресурс-2009» (операції з постачання деревини на загальну суму 606'311,14 грн, в тому числі ПДВ 101'051,88 грн на підставі договору поставки №1-17/10 від 17.10.2016; у Звіті про фінансову звітність підприємства за 2016 рік відображені витрати в сумі 505'259,00 грн).
В наданих позивачем під час перевірки товарно-транспортних накладних відсутні реквізити: пункти навантаження/розвантаження із зазначенням їх повної адреси, посада, прізвища та підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача та/або експедитора. Так само у видаткових накладних не зазначено прізвища осіб, що отримували товарно-матеріальні цінності, відомості про довіреності на цих осіб, відсутні підпис та печатка отримувача товару. Згідно з отриманою від ОУ ГУ ДФС у Сумській області копії протоколу допиту свідка ОСОБА_4 (комерційного директора ТОВ «Суми-Продресурс-2009») від 22.05.2018 продаж лісоматеріалів на адресу ТОВ «Суми-Трейд» від ТОВ «Суми-Продресурс-2009» не здійснювався; ТОВ «Суми-Продресурс-2009» у зв'язку з браком виробничих потужностей для переробки деревини передавало позивачу частину необробленої деревини, оформлюючи при цьому такі операції як купівлю-продаж. Після обробки деревина у вигляді дошок поверталася і реалізовувалася ТОВ «Суми-Продресурс-2009» на внутрішньому ринку.
2. ПП «ОСОБА_10» (операції з постачання деревини на загальну суму 578' 157,10 грн, в тому числі ПДВ 96'359,52 грн на підставі договору купівлі-продажу лісоматеріалів від 01.11.2016 №3; у Звіті про фінансову звітність підприємства за 2016 рік відображені витрати в сумі 481' 978,00 грн).
В наданих позивачем під час перевірки товарно-транспортних накладних на перевезення лісоматеріалів, виданих ПП «ОСОБА_10», відсутні реквізити: пункти навантаження/розвантаження із зазначенням їх повної адреси, посади, прізвища та підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора, реквізити супровідних документів. Дані про операцію не внесені в регістри бухгалтерського обліку по рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 28 «Товари», 20 «Матеріали та сировина», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція».
Згідно з отриманою від ОУ ГУ ДФС у Сумській області копії протоколу допиту свідка ОСОБА_7 (засновника та директора ПП «ОСОБА_10») від 04.07.2018 продаж лісоматеріалів на адресу ТОВ «Суми-Трейд» від ПП «ОСОБА_10» не здійснювався; деревина передавалася для обробки, після якої поверталася у вигляді дошок і реалізовувалася ПП «ОСОБА_10». Операції ж оформлялися як купівля-продаж.
3. ФОП ОСОБА_8 (операції з постачання лісоматеріалів на загальну суму 118' 910,00 грн (без ПДВ); у Звіті про фінансову звітність підприємства за 2016 рік відображені витрати в сумі 118' 910,00 грн).
Під час перевірки позивач не надав товарно-транспортних накладних. Згідно з отриманою від ОУ ГУ ДФС у Сумській області копії протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 17.07.2017 вона давала незаповнені бланки накладних та товарно-транспортних накладних на походження деревини з відтисками печатки «ФОП ОСОБА_8 », операцій з продажу лісоматеріалів ТОВ «Суми-Трейд» не здійснювала.
4. ФОП ОСОБА_2 (операції з постачання лісоматеріалів на загальну суму 101' 000,58 грн (без ПДВ); у Звіті про фінансову звітність підприємства за 2016 рік відображені витрати в сумі 101' 000,58 грн).
Під час перевірки позивач не надав регістри бухгалтерського обліку з відображенням даних цих операцій та товарно-транспортних накладних. Згідно з отриманою від ОУ ГУ ДФС у Сумській області копією протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 23.06.2017 вона не продавала деревину та лісоматеріали ТОВ «Суми-Трейд», документів на операції з постачання не складала, розрахунки не проводила.
5. ФОП ОСОБА_3 (операції з постачання лісоматеріалів на загальну суму 199' 940,00 грн (без ПДВ); у Звіті про фінансову звітність підприємства за 2016 рік відображені витрати в сумі 199' 940,00 грн).
Позивач не надав під час перевірки товарно-транспортних накладних на перевезення лісоматеріалів. Згідно з отриманою від ОУ ГУ ДФС у Сумській області копії протоколу допиту свідка ОСОБА_6 (довірена особа ОСОБА_3 , яка здійснювала від його імені підприємницьку діяльність) від 31.07.2017 продаж лісоматеріалів ФОП ОСОБА_3 на адресу ТОВ «Суми-Трейд» не здійснювався, документи на підтвердження реалізації товару не видавалися.
Допит вище зазначених свідків було здійснено в рамках кримінального провадження №42017200000000099, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2017 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 366, частиною 4 статті 358, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (а.с. 88-101 т. 1).
На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2018 №0004291404 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 316' 553,75 грн (253' 243,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 63' 310,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), яке і є предметом оскарження у цій справі.
У судовому процесі встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.04.2017 у справі №592/3989/17 старшим слідчим ОВС другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області Макаренко В.М. під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42017200000000099 проведений обшук у офісних і складських приміщеннях, які використовуються, зокрема, і позивачем, за результатами якого 18.04.2017 складено протокол.
Згідно з протоколом обшуку у ТОВ «Суми-Трейд» вилучено, крім іншого, печатка, первинні документи бухгалтерського обліку, у тому числі і документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Суми-Продресурс-2009», ПП «ОСОБА_10», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з достатності наданих позивачем належним чином завірених копій вилучених первинних документів по господарським операціям з ТОВ «Суми-Продресурс-2009», ПП «ОСОБА_10» (вище зазначених договорів, видаткових накладних, рахунків на оплату товарів, товарно-транспортних накладних), ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 (видаткових накладних від 28.09.2016 №28/09, від 11.11.2016 №11/11, від 26.12.2016 №69, від 11.10.2016 №11/10) для встановлення факту господарських операцій та підтвердження задекларованої позивачем суми витрат. Оцінюючи акт перевірки, суди зазначили, що контролюючий орган фактично не досліджував наявність або відсутність реальних змін у майновому стані позивача внаслідок здійснення спірних господарських і що підставою для висновку про порушення Товариством податкового законодавства стали протоколи допиту свідків у рамках кримінального провадження №42017200000000099.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Які були досліджені в судовому засіданні з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Цим вимогам судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, чинній станом на 2016 рік) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Підставою для відтворення фінансових показників господарської операції у податковому обліку є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, вартісні та кількісні показники.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження фінансових показників господарської операції належними документами бухгалтерського та податкового обліку, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, а господарська операція фактично відбулася.
Якщо господарська операція не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для податкового обліку.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали, що надані позивачем облікові документи є належними і достатніми доказами для встановлення факту здійснення господарських операцій. Складовою цього висновку було посилання суду на проведення позивачем розрахунків за придбані лісоматеріали. Однак, перерахування грошових коштів не є беззаперечним доказом фактичного постачання товару, якщо інші докази у справі свідчать, що учасники операції не мали такого наміру.
Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції відхилили посилання відповідача на протоколи допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , як на доказ у адміністративній справі, що відповідає правильному застосуванню норм статті 72, частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Не можна не погодитися і з висновком судів попередніх інстанцій, що одне тільки досудове розслідування, порушене проти керівника ТОВ «Суми-Трейд» за ухилення від сплати податків, свідчить про безтоварність господарських операцій з участю Товариства. Преюдиційне значення для адміністративного суду мають обставини, встановлені у вироці суду в кримінальному провадженні або в ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили.
Разом з тим, обставини щодо дійсних відносин позивача з ТОВ «Суми-Продресурс-2009», ПП «ОСОБА_10» ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , на які посилається відповідач, мають значення для розгляду справи і відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України входять до предмета доказування, оскільки від їх встановлення залежить висновок, чи підтверджені витрати, на які позивач зменшив оподатковуваний доход, належними документами. В разі якщо документи, надані позивачем, були складені без фактичного постачання товару, такі документи не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не можуть бути доказами у адміністративній справі.
Оцінка судами попередніх інстанцій документів, які позивач надав для підтвердження витрат, зроблена без з'ясування цих обставин, хоча саме на оцінці цих документів ґрунтуються висновки судів щодо результату розгляду справи.
Враховуючи зазначене, стверджувати, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи щодо здійснення постачання ТОВ «Суми-Продресурс-2009», ПП «ОСОБА_10» ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 лісоматеріалів позивачу не можна.
Згідно з пунктом другим частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування , дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суди першої та апеляційної інстанції не вжили визначені законом заходи, необхідні для встановлення обставин щодо постачання лісоматеріалів позивачу зазначеними контрагентами, тоді як відповідач заявляв про ці обставини, а відтак і про їх встановлення. Вимога щодо здійснення судом визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, встановлена частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статями 349, частиною другою статті 353, статями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №1840/3764/18 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
Р.Ф. Ханова
М.Б. Гусак,
Судді Верховного Суду