Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №810/3007/15
адміністративне провадження №К/9901/15092/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 у складі судді Лапія С. М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016 у складі колегії суддів: Аліменка В. О., Безименної Н. В., Кучми А. Ю. у справі № 810/3007/15 за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» про застосування заходів реагування, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Територіальне управління Держгірпромнагляду у Житомирській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» в якому просило застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме - зупинити експлуатацію автомобільного газозаправного пункту та автозаправної станції за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 95, до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.09.2015 № 03-09/1.4.
2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 позовні вимоги задоволено.
2.1. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Житомирській області 22.06.2015 отримано від Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області СВ Житомирського MB УМВС України в Житомирській області постанову від 19.06.2015 про проведення перевірки (за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України), щодо неправомірного, всупереч встановленого законом порядку, розміщення автозаправних станцій «БРСМ» на яких здійснюється діяльність без погоджень проектів організацій будівництва, а також реєстрації дозволів на виконання робіт та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за адресою м. Житомир, вул. Ватутіна, 95.
3.2. Вказаною постановою було доручено територіальному управлінню Держгірпромнагляду у Житомирській області провести перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» (ЄДРПОУ 39436796).
3.3. Згідно з направлення на проведення перевірки від 30.06.2015 № 03/1.4 та на підставі наказу від 30.06.2015 № 0240 головним державним інспектором з охорони праці державної інспекції нагляду в промисловості та за об'єктами підвищеної небезпеки Мосейчуком В. В. за участю державних інспекторів відділу нагляду на виробництві і на об'єктах підвищеної небезпеки Управління Держпраці у Житомирській області Талька В. М., Щербака О. М. було проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» в частині дотримання вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації автомобільного газозаправного пункту та автозаправної станції за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 95.
3.4. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 01.07.2015 № 03/1.4. та підписані начальником структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» Подоляк Р. О. без зауважень.
3.5. В акті перевірки зазначено низку порушень вимог законодавства про охорону праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих.
3.6. У подальшому, 08.07.2015 позивачем було винесено припис № 03./1.4, в якому зазначений термін усунення порушень до 08.08.2015.
3.7. Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Житомирській області складено акт перевірки від 16.09.2015 № 03-09/1.4, в якому зазначено, що на момент перевірки, порушення, зазначені в приписі від 08.07.2015, усунуті не в повному об'ємі.
3.8. Так, на території автозаправної станції за адресою: вул. Ватутіна, 95, м. Житомир виявлено такі порушення:
- роботодавець не отримав дозвіл, на право виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що є порушенням п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»;
- не проведено гідравлічні випробовування трубопроводів автозаправної станції після реконструкції, що є порушенням вимог п. 2.3.9. НПАОП 63.2-13-87 «Правила з техніки безпеки та промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій»;
- відсутній проект на реконструкцію автозаправної станції, який у свою чергу пройшов експертизу дотримання вимог законодавства з охорони праці, що є порушенням вимог п. 1.1.2. НПАОП 63.2-13-87 «Правила з техніки безпеки та промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій», п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 «Про затвердження Порядку дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»;
- працівники автозаправної станції не пройшли періодичний .медичний огляд, що є порушенням вимог п. 1.12.3. НПАОП 63.2-13-87 «Правила з техніки безпеки та промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій».
3.9. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки вважає, що відповідачем порушено норми чинного законодавства чим створено загрозу життю та здоров'ю працюючих.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що невиконання суб'єктом господарювання обов'язку дотримуватися вимог законодавства про охорону праці ставить під загрозу життя та здоров'я не лише працівників суб'єкта господарювання, а й людей, які користуються його послугами. Крім того, судами вказано, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл», є тимчасовим заходом і відновлення роботи підприємства залежить від усунення відповідачем порушень, встановлених під час перевірки.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача щодо відсутності належних доказів про реальну загрожу життю та здоровю працівників. Також відповідач стверджує, що звернення до суду є передчасним, оскільки до повноважень позивача належить право зупиняти діяльність суб'єкта господарювання.
6. Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (чинний, станом на момент виникнення оскаржуваних правовідносин) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
9. Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
10. Крім того, положеннями статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, серед іншого, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
11. Згідно із абзацами 1 та 2 пункту 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 408/2011 (чинне, станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.
Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
12. Відповідно до пункту 3 Положення, одним із основних завдань Держгірпромнагляду України є організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
13. Абзацом другим підпункту 11 пункту 4 Положення передбачено що Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у встановленому порядку державний гірничий нагляд, у тому числі з питань, безпечного ведення гірничих робіт на підприємствах вугільної, гірничорудної та нерудної, нафтогазової промисловості під час будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих об'єктів та підприємств, на об'єктах метробудівництва та підземних спорудах.
14. Крім того, згідно з підпунктом 11 пункту 5 Положення, Держгірпромнагляд України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі розпорядчого документа про заборону зазначеного у випадках, передбачених законодавством, а також анулювати видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників.
15. Відповідно до пункту 6 вказаного Положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
16. Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (надані - Закон № 877-V), передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
17. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
18. Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
19. Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
20. Крім того статтею 39 Закону України «Про охорону праці», передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
21. Так, згідно з пунктом 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом Міністерство надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826 (надалі - Положення про організацію) право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки не проведеного у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки. Резервуари, які не пройшли технічне випробування, не гарантують безаварійної їх експлуатації, тобто їх розгерметизації та вилив нафтопродуктів під тиском, що може призвести до аварійної ситуації.
22. Крім того, пунктом 2.26 Положення про організацію визначено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає зокрема у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.
23. Під загрозою життю та здоров'ю працівників відповідно до п. 1.4. вказаного Положення про організацію слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.
24. За таких умов колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл», встановлено порушення, які пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей.
25. На переконання Верховного Суду доводи скаржника про наявність у позивача права видавати розпорядчий акт про зупинення діяльності експлуатації підприємства, як виключного способу реалізації своїх повноважень не заслуговують на увагу.
26. У даному випадку, право на звернення до суду визначено на законодавчому рівні, у тому числі для суб'єктів владних повноважень.
27. Разом з тим, положеннями Закону № 877-V прямо закріплено право Держгірпромнагляду України на звернення до суду із позовними вимогами про зупинення діяльності експлуатації підприємства.
28. Водночас, нормами Положення визначено диспозитивний спосіб реалізації наданих законом повноважень, шляхом прийняття відповідного розпорядчого акту, проте вказане не позбавляє суб'єкта владних повноважень права на звернення до суду.
29. На думку колегії суддів, інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами попередніх інстанцій та не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
30. За таких обставин, колегією суддів не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судових рішень при їх ухваленні.
31. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
33. З огляду на наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
34. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» залишити без задоволення.
35. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016 у справі № 810/3007/15 за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» про застосування заходів реагування - залишити без змін.
36. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М. М. Яковенко