Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 441/510/17
адміністративне провадження № К/9901/40745/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018р. (судді - Кузьмич С.М., Гулида Р.М., Улицький В.З.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати та відмови у поновленні виплати йому пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати поновити йому виплату пенсії за віком на пільгових умовах з 01.02.2015р.
Просив поновити строк на звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.04.2013р. йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як водію міського пасажирського транспорту відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.04.2013р. №376, виданої ПАТ «Львівське АТП 14630». В подальшому зазначену довідку відкликано у зв'язку із технічною помилкою в ній щодо розрахунку пільгового стажу та видано нову довідку від 19.01.2015р., відповідно до якої пільговий стаж позивача становить 12 років 3 місяці і є недостатній для призначення пенсії в порядку статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку з цим виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах припинено. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його законне право на отримання пенсії.
При цьому посилається на те, що сама лише уточнююча довідка підприємства, що в даному випадку стала підставою для прийняття відповідачем рішення про припинення виплати пенсії, не є підставою для призначення пільгової пенсії, а отже її відкликання не може бути безумовною підставою для скасування виплати пільгової пенсії за віком за Списком №2, з огляду на наявність у позивача відповідного права на таку пенсію.
Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 16.11.2017р. позов задоволено.
Визнано протиправними дії Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення виплати та відмови у поновленні виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити позивачу виплату пенсії за віком на пільгових умовах з 01.02.2015р.
Судом першої інстанції вирішено питання строку звернення до суду.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018р. скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що він у період з 16.05.1979р. по 13.01.1992р., що становить 12 років 7 місяців 27 днів, працював в ПАТ «Львівське АТП 14630» на посаді водія міського пасажирського транспорту, що підтверджується записами у трудовій книжці та зайнятість на якій надає право на пенсію на пільгових умовах згідно постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 та від 16.01.2003р. №36 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах».
Крім того, посилається на те, що стаж його роботи протягом зазначеного вище періоду підтверджується записами у трудовій книжці, яка відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи. Дані записи підтверджують стаж його роботи водієм автобуса 12 років 7 місяців, що дає йому право відповідно до закону на отримання пенсії на пільгових умовах.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач у період з 16.05.1979р. по 13.01.1992р. (12 років 7 місяців 27 днів) працював у ПАТ «Львівське АТП 14630» на посаді водія міського пасажирського транспорту.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 та постанови від 16.01.2003р. №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах», позивач, працюючи водієм міського пасажирського транспорту, має право на пенсію на пільгових умовах при умові достатнього стажу.
У зв'язку із досягненням 55-річного віку позивач звернувся до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про нарахування пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
17.04.2013р. позивачу призначено пенсію за віком відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як водію міського пасажирського транспорту, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній №376 від 09.04.2013р., виданої ПАТ «Львівське АТП 14630», відповідно до даних якої стаж роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту зазначено 12 років 7 місяців.
01.02.2015р. позивачу припинено виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як водію міського пасажирського транспорту, оскільки ПАТ «Львівське АТП 14360» відкликало довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.04.2013р. №376, та видало нову довідку від 19.01.2015р. №51, де зазначений вище період складає 12 років 3 місяці. Підприємством роз'яснено органу Пенсійного фонду, що при розрахунку трудового стажу позивача допущено механічну помилку. (а.с. 39)
Згідно довідки ПАТ «Львівське АТП 14630» від 09.04.2013р. №376 позивач у період з 01.06.1979р. по 31.12.1979р. (7 місяців) та з 01.01.1980р. по 31.12.1991р. (12 років) працював повний робочий день на зазначеному підприємстві та виконував перевезення пасажирів на лінії за професією, посадою водій автобусу міського пасажирського транспорту, що передбачена розділом ІІ статті 13 пункту «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаж роботи водія на міському пасажирському транспорті складає 12 років 7 місяців. (а.с. 16)
Підставами для видачі довідки слугували: наказ про прийом на курси від 09.11.1978р. №411, наказ про прийом на роботу після курсів від 16.05.1979р. №117, наказ про звільнення від 13.01.1992р. №6, книги по нарахуванню заробітної плати із вказівкою тарифних ставок водіїв міського пасажирського транспорту, накази по підприємству, накази про закріплення за маршрутами, карточка форми Т-2, відомості про додаткові дні до відпустки.
У новій довідці ПАТ «Львівське АТП 14630» від19.01.2015р. стаж роботи позивача на зазначеній вище посаді становить 12 років 3 місяців, обчислений з тих самих періодів - з 01.06.1979р. по 31.12.1979р. (7 місяців) та з 01.01.1980р. по 31.12.1991р. (11 років 8 місяців). (а.с. 17)
03.03.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення йому пенсії за віком на пільгових умовах з 01.02.2015р. (а.с. 18 - 19)
При цьому позивач зазначив, що у період з 16.05.1979р. по 13.01.1992р., тобто 12 років 7 місяців 27 днів, працював у ПАТ «Львівське АТП 14630» на посаді водія міського пасажирського транспорту, що підтверджується записами у трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника, та дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом від 24.03.2017р. №2474/01 відповідач повідомив позивача про те, що підприємство, на якому працював скаржник, відкликало видану раніше довідку внаслідок допущення в ній технічної помилки та взамін видало нову, в якій пільговий стаж роботи позивача складає 12 років 3 місяці, що в свою чергу є недостатнім для призначення пенсії на підставі пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». (а.с. 20 - 21)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органам Пенсійного фонду України надано право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, при цьому сумніви останнього щодо обґрунтованості видачі довідок, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії за обставин, коли перевіркою встановлено факт роботи позивача у ПАТ «Львівське АТП 14630» і є дані щодо заробітної плати.
Крім того, суд виходив з того, що підприємством в порушення вимог статті 49 КЗпП України без відома позивача направлено нову довідку із зазначенням, що на посаді водія автобусу міського пасажирського транспорту позивач має загальний стаж 12 років 3 місяці і на підставі вказаної довідки позивачу припинено виплату пенсії за віком на пільгових умовах. Проте на даний час довідки та записи в трудовій книжці позивача не визнані такими, що мають ознаки кримінального правопорушення, а тому відповідач безпідставно припинив нарахування та виплату позивачу пенсії на пільгових умовах.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з наведених вище підстав шляхом зобов'язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії на підставі довідки від 09.04.2013р., яка була сформована із записів в книгах по нарахуванню заробітної плати, де вказані тарифні ставки водіїв міського пасажирського транспорту, наказів про закріплення за маршрутами, карточок форми Т-2.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виплата позивачу за віком на пільгових умовах, призначена йому на підставі пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки така була призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, а відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тут і далі в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Згідно статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявності трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вважав доведеним наявність у позивача стажу роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту лише 12 років 3 місяці.
До такого висновку апеляційний суд дійшов з огляду на дані, викладені у новій довідці ПАТ «Львівське АТП 14360» від 19.01.2015р. №51, яка видана замість попередньої від 09.04.2013р. №376 внаслідок допущеної у довідці помилки.
Проте як вбачається з матеріалів справи, в яких наявні обидві довідки (а.с. 16, 40), періоди роботи позивача у ПАТ «Львівське АТП-14630» на посаді водія автобусу міського пасажирського транспорту, а саме - з 01.06.1979р. по 31.12.1979р. та з 01.01.1980р. по 31.12.1991р., є однаковими у обох довідках.
При цьому з невідомих причин у довідці від 09.04.2013р. №376, відповідно до якої позивачу призначено пенсію на пільгових умовах, період його роботи з 01.01.1980р. по 31.12.1991р. обчислений підприємством у 12 років, в той час як у новій довідці від 19.01.2015р. стаж тої самої роботи позивача за такий самий період з 01.01.1980р. по 31.12.1991р. обчислений підприємством вже у 11 років 8 місяців.
Даних про те, що стало підставою для проведення підприємством саме такого обчислення, на підставі яких документів, наявних на підприємстві, здійснено такий висновок у довідці від 19.01.2015р. №51 або у листі від 20.01.2014р. №53 про направлення до органу Пенсійного фонду відповідних даних підприємством не наведено, судами такі обставини не встановлено. (а.с. 39 - 40)
Крім того, відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент призначення позивачу пенсії, видача таких довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії передбачалось лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Поряд з тим, як вбачається із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 останній був прийнятий 16.05.1979р. до ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство 34630» на посаду водія автобусу міського пасажирського транспорту і звільнений з цього підприємства 13.01.1992р. за власним бажанням. (а.с. 10 - 12)
При цьому будь-яких записів, які б переривали цей період роботи трудова книжка позивача не містить, достовірність записів у ній підприємством не заперечується.
Крім того, записи у трудовій книжці позивача є чіткими, зрозумілими, виправлень не містять, мають штамп ПАТ «Львівське АТП 14360» з підписами відповідних осіб, а також посилання на накази підприємства, на підставі яких позивача призначено і звільнено з посади водія автобусу.
Крім того, посилання відповідача на необхідність уточнення пільгового стажу позивача також є безпідставними, оскільки пункт «з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не має такої вимоги, та не містить посилання на підтвердження такого стажу за Списками №1 або №2.
Відповідно до положень цієї статті для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є достатнім працювати на посаді водія міського пасажирського транспорту (автобусу), для чоловіків досягнути 55 років та мати стаж роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Інших умов, за яких може бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах, пункт «з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не містить, а дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу на підставі даних у додаткових довідках, з урахуванням наявних достатніх записів у трудовій книжці, є протиправним та не відповідає вимогам закону.
За наслідками розгляду справи встановлено, що спірні періоди роботи позивача на посаді водія автобусу міського пасажирського транспорту, зазначені в трудовій книжці, довідці ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство 34630» від 09.04.2013р. №376 та довідці від 19.01.2015р. №51 співпадають. Причини, з яких в довідці від 19.01.2015р. №51 відображено не повний календарний рік роботи позивача, відповідач не обгрунтував.
За змістом зазначених документів, наявний трудовий стаж позивача був достатнім для призначення пенсії за пунктом «з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За таких обставин, підстав вважати, що пенсію призначено на підставі недостовірних даних не було, а тому передбачені пунктом 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для припинення її виплати також відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, яке апеляційним судом скасовано помилково.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись статтями 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018р. скасувати, а постанову Городоцького районного суду Львівської області від 16.11.2017р. залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук