Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа №539/3633/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20791/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 539/3633/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Лубенське ОУ ПФУ) про скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Лубенського ОУ ПФУ
на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.01.2017, ухвалену у складі головуючого судді Іващенка Ю.А. та
ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Тацій Л.В., суддів Подобайло З.Г., Григорова А.М., -
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
скасувати рішення Лубенського ОУ ПФУ від 07.11.2016 № 439 про відмову у перерахунку та виплаті його пенсії відповідно до довідки від 02.11.2016 № 75/016, виданої Товариством з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ) «Лічмаш-прилад»;
зобов'язати Лубенське ОУ ПФУ перерахувати та виплачувати йому пенсію відповідно до довідки від 02.11.2016 року № 75/016, яка видана ТДВ «Лічмаш-прилад», згідно якою перераховано його заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) за період із 01.07.1986 по 31.08.1986 в розмірі 3155,42 крб., виходячи із повних календарних місяців роботи підряд у зоні відчуження, а саме за липень та серпень 1986 року, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища», починаючи з 03.11.2016 року з урахуванням сплачених сум.
2. Лубенський міськрайонний суд Полтавської області постановою від 04.01.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017, задовольнив позовні вимоги.
3. 18.03.2017 Лубенське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.01.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.03.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 06.04.2017 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану вище касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Лубенським ОУ ПФУ судові рішення - без змін.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Суди встановили, що позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача, має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 , є інвалідом ІІ групи та отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
На момент ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 працював електрогазозварником 3 розряду Лубенського заводу лічильних машин, правонаступником якого є ТДВ «Лічмаш-Прилад», звідки 01.07.1986 був призваний на військові збори та направлений на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС де перебував з 01.06.1986 по 04.09.1986, що підтверджується довідкою в/ч № НОМЕР_2 .
В архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.02.2014 №24130, яка видана на підставі архівних документів військової частини №61511 зазначено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у період з 08.06.1986 (наказ №9) - вибув до району проведення спеціальних робіт. За період з 18.06.1986 по 01.09.1986 команда особового складу військової частини НОМЕР_2 направлялась на роботу в зону №3, до особливої зони м. Прип'ять.
Згідно із довідкою ТДВ «Лічмаш-Прилад» від 02.11.2016 №75/016, позивачу, призваному на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження за місцем роботи, встановлена розрахункова тарифна ставка 1,376 крб, перерахована заробітна плата у сумі 1577,71 крб. з урахуванням коефіцієнта 3,14 відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7. Відповідно до розрахунку від 02.11.2014 №77/016 ОСОБА_1 підвищено тарифну ставку на 100% на виконання вимог постанови ЦК КПРС, президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156.
Отримавши дану довідку з перерахованою заробітною платою (грошовим забезпеченням), ОСОБА_1 звернувся до Лубенського ОУ ПФУ з приводу перерахунку та виплати пенсії.
Рішенням Лубенського ОУ ПФУ від 07.11.2016 № 439 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до довідки, виданої ТДВ «Лічмаш-прилад» від 02.11.2016 № 75/016.
Вказане рішення вмотивовано тим, що подана довідка складена з порушенням норм законодавства, за відсутності підстав для застосування кратності до тарифної ставки, підвищеної на 100 %. Окрім цього у вказаній довідці невірно обчислено збережений середній заробіток, враховано 1/12 тринадцятої заробітної плати, виплаченої у березні 1986 року та заробіток за квітень 1986 року.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач має право на перерахунок пенсії із заробітної плати за період виконаних робіт в зоні відчуження на підставі наказу про проведення донарахування заробітної плати та довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу в зоні відчуження на підставі діючого з 01.01.2012 пункту 5 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок № 1210), а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даної пенсії.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахування пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце виконання роботи. Перерахунок пенсії не може бути проведений на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.
12. У запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує, зокрема на те, що відповідач не надав суду письмові докази, які б свідчили про незаконність довідки від 02.11.2016 № 75/016, виданої ТДВ «Лічмаш-прилад». При цьому, ОСОБА_1 з посиланням на пункт 7 Порядку № 1210 зазначив, що в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми за роботи у зоні відчуження в 1986-1990 роках.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Відповідно до статті 54 Закону № 796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
16. Відповідно до пункту 1 Порядку № 1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796-XII. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
17. Підпунктом 3 пункту 3 Порядку № 1210 передбачено, що у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
18. Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
19. Статтею 15 Закону № 796-XII передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
20. Згідно із пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 2-1) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
21. При цьому, відповідно до статті 41 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.
22. Так, після аварії на Чорнобильській АЕС 26.04.1986 Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних документів: розпорядження РМ СРСР від 17.05.1986 № 964; постанова Ради Міністрів СРСР від 07.05.1986 № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031; постанова Ради Міністрів СРСР від 05.06.1986 № 655-195; постанова Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 № 207-7 та інші.
23. У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
24. Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 05.06.1986 № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища» надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964.
25. Розпорядженнями Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткових фондів заробітної плати» дозволено керівникам міністерств і відомств, які брали участь у ліквідації аварії, за згодою представника урядової комісії проводити у виключних випадках оплату праці працівників, зайнятих на роботах у III, II, I зонах небезпеки у 5, 4, 3 кратному розмірах.
26. Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону Чорнобильської АЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 (абзац 4 підпункту 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207/7), провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
27. Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.
28. Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43 премія за роботу в зоні Чорнобильської АЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 процентів тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7).
29. Таким чином, після прийняття розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 робота працівників оплачувалась у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи, без застосування підвищених тарифів та подвійного посадового окладу та окладу за спеціальними званнями згідно з постановою Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07.05.1986 № 524-156.
30. Отже, вказані нормативно-правові акти не застосовуються одночасно, оскільки розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 для визначення зон небезпеки на території зони відчуження вводить нові умови оплати праці, замість попередніх, встановлених Постановою від 07.05.1986 № 524-156.
31. Аналіз норм Порядку № 2-1 дає підстави для висновку про те, що підприємство де працювала особа, яка звертається за пенсією, може видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.
32. Підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка була призвана на військові збори, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичну тривалість робочого дня і місця її виконання.
33. Із розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 видно, що позивачем у період з 01.07.1986 по 31.08.1986 фактично отримано 1307,31 крб, а донараховано 1848, 11 крб, що підтверджується відомістю (особовим рахунком). Донарахування проведені у листопаді 2016 року на підставі наказу № 28 по підприємству.
34. Первинних документів, які б підтверджували обґрунтованість нового розрахунку заробітної плати позивача за липень - серпень 1986 року немає.
35. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про заробітну плату, виданої ТДВ «Лічмаш-прилад» від 02.11.2016 № 75/016, оскільки не всі зазначені в цій довідці дані є підтвердженими розрахунковими документами (відомостями) та фактично отримані позивачем.
36. Дана правова позиція узгоджується з висновками, висловленими Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 539/1721/17.
37. За таких обставин, коли відповідач неодноразово звертав увагу на те, що довідка від 02.11.2016 № 75/016 складена з порушенням норм законодавства, оскільки відсутні підстави для застосування кратності до тарифної ставки, підвищеної на 100 %, а суму премії у розмірі 60 % нараховано за відсутності первинних документів підприємства, що підтверджують встановлення такого розміру премії на підприємстві у 1986 році за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, на думку колегії суддів, позивачу проведено умовний розрахунок заробітної плати, яку він міг би отримати при застосуванні нормативних актів 1986-1988 років, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
38. Відповідно до частини першої - третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
39. Оскільки суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи проте неправильно розтлумачили положення нормативних актів 1986-1988 років щодо оплати праці призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -
Касаційну скаргу Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.01.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 у справі № 539/3633/16-а - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду