17 грудня 2019 року
Київ
справа №500/2025/19
адміністративне провадження №К/9901/34658/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Мартинюк Н.М., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання неправомірними дій державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 20 серпня 2019 року ВП №47416799 про накладення штрафу та скасування зазначеної постанови.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що з 28 серпня 2018 року Законом України №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» визначено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, два роки, три роки) саме для застосування заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Суд уважав правомірним застосування статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 за період з 12 серпня 2011 року по 01 вересня 2019 року в сумі 36 807 грн 99 коп., із якого обчислено розмір штрафу 50 % суми заборгованості.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу ВП №47416799 від 20 серпня 2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
12 грудня 2019 року до Суду надійшла касаційна скарга Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених ст. 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
За такого правового врегулювання оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Предметом спору у даній справі є визнання неправомірними дій державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 20 серпня 2019 року ВП №47416799 про накладення штрафу та скасування зазначеної постанови.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки заборгованість позивача щодо сплати аліментів виникла з 2011 року, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абзацом 3 частини чотирнадцятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" введена лише з 28 серпня 2018 року, то з урахуванням статті 58 Конституції України на позивача не може бути накладено штраф з розрахунку всієї суми заборгованості.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності застосування до ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50% із суми заборгованості зі сплати аліментів, а тому спірна постанова про накладення такого штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Близька за змістом позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №620/655/19, від 01 серпня 2019 року у справі №440/1253/19, від 02 вересня 2019 року №520/3935/19.
Водночас, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень за встановлених обставин справи і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ.
Правильне застосування судами норм права в межах цієї справи є очевидними не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. В даному випадку, доводи касаційної скарги жодним чином не вказують та не наводять таких обставин, оцінка та аналіз яким був наданий судом апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладене, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про судовий збір" врегульовано порядок повернення сплаченого судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі.
Так, відповідно до положень статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 248, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Н.М. Мартинюк
О. О. Шишов