19 грудня 2019 року
Київ
справа №712/3645/19
адміністративне провадження №К/9901/34580/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року
у справі № 712/3645/19
за клопотанням ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої йому незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду,-
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, посилаючись на те, що Соснівським районним судом м. Черкаси було розглянуто справу № 712/3645/19 за його адміністративним позовом до інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області капрала поліції Тарана М.О. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, рішенням якого від 23 травня 2019 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення.
Мотивував своє клопотання скаржник тим, що у зв'язку з незаконним накладенням штрафу ним були понесені витрати, в тому числі і на юридичну допомогу, котрі згідно Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду" підлягають відшкодуванню, а тому просив стягнути з держави на його користь кошти на відшкодування шкоди в розмірі 12972 грн. 80 коп., за рахунок Державного бюджету України.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.10.2019 року скаржнику відмовлено в задоволенні клопотання, зокрема з тих підстав, що звернення до суду з такими вимогами у формі клопотання після закінчення розгляду справи по суті, а саме після винесення рішення та закриття справи, не регламентується нормами Кодексу адміністративного судочинства, роз'яснивши йому право на звернення із даними вимогами у формі позовної заяви до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у відкритті апеляційного провадження було відмовлено з підстав визначених п. 1 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до наступного.
Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Виключний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, визначений у ст. 294 КАС України.
Положеннями ст. 294 КАС України не передбачено можливості оскарження ухвали про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
З огляду на зазначене. колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмовити у відкритті провадження.
Обґрунтування касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій доводів та не спростовують висновків останніх.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
Ж.М. Мельник-Томенко