19 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12455/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Попка Я.С., Шевчук С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року про забезпечення позову, ухвалену суддею Ксензюк А.Я. у м. Луцьку за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» у справі № 140/3169/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просить скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії № 29 від 09 жовтня 2019 року в частині включення товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» до переліку ризикових платників податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 жовтня 2019 року Комісія Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення № 29, на підставі якого товариство «Бетта Грант» внесено до переліку ризикових платників податків.
Позивач вважає, що вказане рішення необхідно скасувати в судовому порядку, оскільки це рішення не обґрунтоване з посиланням на обставини та докази, на підставі яких позивач внесений до переліку ризикових платників податків. Позивач додає, що у зв'язку з внесенням позивача до переліку ризикових платників податків порушено його право на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та формування податкового кредиту.
28 жовтня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» на адресу Волинського окружного адміністративного суду подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову. В заяві просить зупинити дію рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії № 29 від 09 жовтня 2019 року в частині включення товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» до переліку ризикових платників податку.
Заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заявник, товариство з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант», обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушеного права. Крім того, зупинення реєстрації податкових накладних, через внесення товариства до переліку ризикових платників податків, призводить до негативних наслідків для товариства, зокрема, до погіршення ділової репутації, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов'язку на позивача щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії № 29 від 09 жовтня 2019 року в частині включення товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» до переліку ризикових платників податку.
Не погодившись з цією ухвалою суду, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував та дослідив обставини справи та дійшов до необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Окрім цього, приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач (заявник) не навів належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача, а також неможливості захисту прав без вжиття заходів забезпечення позову.
Головне управління ДПС у Волинській області додатково зазначило, що внесення платника податків до переліку ризикових платників податку не створює для платника податків правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав, а також не створює перешкод для господарської діяльності платника податків та реєстрації платником податків податкових накладних.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї заяви виходить з наступних міркувань.
Інститут забезпечення позову регламентовано статтями 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також вид та способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
За правилами статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1, 2 статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів необхідних для створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Зазначені в статті 150 КАС України підстави забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування фактів та обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій суб'єктом, крім того, суд повинен встановити також ознаки очевидної протиправності рішень чи дій суб'єкта, що прийняв таке рішення чи вчинив ці дії з урахуванням доказів наданих заявником на підтвердження своїх вимог.
Суд першої інстанції встановив те, що Комісія Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на підставі протоколу засідання від 09 жовтня 2019 № 29, включила ТзОВ «Бетта Грант» до переліку ризикових платників податків ІТС «Податковий блок», відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, які вказані в листі ДПС України № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року.
Суд першої інстанції зробив висновок про те, що включення платника податків до переліку ризикових платників податків, на підставі вказаного вище рішення, тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а, виходячи із приписів пунктів 13, 23, 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня. Крім того, негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе, виключно, за наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Водночас, заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить належних обґрунтувань з приводу того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до пунктів 23, 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, платник податків, який внесений до переліку ризикових платників податків не позбавлений можливості зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, надавши з цього приводу відповідні пояснення.
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що забезпечення позову у вказаній справі не впливає на реалізацію права позивача на реєстрацію податкових накладних, яке забезпечується можливостями, наданими Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За наведених обставин, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що є об'єктивні дані, які вказують на те, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Тому, апеляційний суд вважає, що в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову необхідно відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права судом першої інстанції, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову з вищевикладених мотивів.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року про забезпечення позову у справі № 140/3169/19 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Я. С. Попко
С. М. Шевчук