10 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11958/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року про зупинення провадження у справі №260/1272/19 (головуючий суддя Дору Ю.Ю., час ухвалення 10 год. 26 хв., повний текст ухвали складено 21.10.2019, м. Ужгород) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: а) визнати незаконним рішення від 07.08.2019 року № 6 ГУ ПФУ Закарпатської області в особі Маслякевіч Г.В. та Білошицької Л.М. щодо невиплати ОСОБА_1 пенсійного забезпечення в повному обсязі з 01.01.2018 року;
б) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати довідку згідно додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції до внесення змін Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року, із включенням щомісячної додаткової грошової винагороди та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області;
в) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплатити з 01.01.2018 року 100% визначеного пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та відповідно до вимог Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням отриманої довідки з Закарпатського обласного військового комісаріату про розрахунок щомісячних основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія, щомісячної додаткової грошової винагороди), які ОСОБА_1 отримав перед звільненням з військової служби із врахуванням раніше виплачених сум.
г) допустити до негайного виконання присудження виплати пенсій у межах суми стягнення за один місяць;
д) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 та Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
10 жовтня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано клопотання про зупинення провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19) та до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №510/1286/16-а.
Ухвалою від 21 жовтня 2019 року Закарпатський окружний адміністративний суд клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі задовольнив частково.
Зупинив провадження в адміністративній справі №260/1272/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Вказує на те, що необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі вказаної вище норми є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи, оскільки в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Суд в ухвалі від 21.10.2019 не навів мотивів, саме які обставини є предметом дослідження в справі №510/1286/16-а та судовий акт у зазначеній справі може безпосередньо вплинути на вирішення справи, що розглядається.
Відтак, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Ст. 236 КАС України визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Відповідно п. 5 ч.2 ст.236 КАС України Суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Так, суд першої інстанції встановив, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року було передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду справу № 510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Під час розгляду справи у Верховному Суді у колегії суддів Касаційного адміністративного суду постала необхідність формування правової позиції з ряду питань, а саме:
1. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статей 51, 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду 11.09.2019 з позовними вимогами щодо здійснення перерахунку та виплати визначеного позивачу пенсійного забезпечення у 100% розмірі з 01.01.2018.
Крім того, позивач оскаржує дії військового комісаріату щодо не включення в довідку від 21.03.2018 №16922, на підставі якої здійснювався перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2018, щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував протягом 24 місяців до звільнення.
При цьому відповідач у поданому до суду першої інстанції відзиві вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України. Зазначає, що перебіг строку на звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, оскільки не отримуючи з квітня 2018 року кожного місяця пенсію у належному розмірі позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та мав змогу звернутися до суду за їх захистом.
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що правова позиція щодо можливості застосування до спорів, пов'язаних з пенсійним забезпеченням громадян положень статті 122 КАС України, яка буде сформована Великою Палатою Верховного Суду за наслідками розгляду адміністративної справи № 510/1286/16-а, матиме значення для правильного вирішення даної справи.
Адже наслідком пропуску строку звернення до суду без поважних підстав є залишення позовної заяви без розгляду відповідно до норм ст.123 КАС України.
З аналізу вказаних норм та обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у даній справі на підставі п.5 ч.2 ст. 236 КАС України.
Натомість апеляційна скарга позивача на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року про зупинення провадження у справі обґрунтована відсутністю підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, для зупинення провадження, а саме - об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Проте зазначена норма судом першої інстанції не застосовувалася.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 229, 236, 241, 243, 308, 310, 312, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року про зупинення провадження у справі №260/1272/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено скаледно 19.12.2019.