про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/2828/19-а
19 грудня 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Моніч Б.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання частково протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу, встановивши невідповідність її вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Так, частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Із матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою.
При цьому, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня по 30 червня 2019 року встановлено у розмірі 1921 гривні.
Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір у сумі, що становить 1152,60 гривень (768,40 гривень х 150%).
Однак, у апеляційній скарзі позивач вказує на необхідність звільнення його від сплати судового збору посилаючись при цьому на положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).
Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R(81)7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Водночас, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак, апелянт заявляючи клопотання про звільнення його від сплати судового збору не наводить обґрунтованих доводів та не надає належних і допустимих доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, не наводить відповідного обґрунтування в підтвердження заявленого клопотання.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої апеляційної скарги до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1152 гривні 60 копійок за наступними реквізитами:
Одержувач: УК у м. Вінниці (м. Вінниця);
Код платежу 22030101;
Код ЄДРПОУ: 38054707;
Банк: Казначейство України (ЕАП);
Рахунок №UA168999980000034311206081001.
Зазначений недолік може бути усунутий апелянтом, зокрема, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір" з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України або підтвердженням наведених підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, що визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання частково протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги або підтвердити наявність підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, що визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
3. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Моніч Б.С.