Справа № 806/2253/15
18 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про роз'яснення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про визнання протиправною відмови, визнання протиправними наказів, зобов'язання вчинити дії,
відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення суду І інстанції скасовано в частині та ухвалено в цій частині нове рішення.
26 липня 2016 року до Житомирського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про роз'яснення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року.
Відповідно до Указів Президента України №455/2017 від 29 грудня 2017 року "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів апеляційних округах" та №296/2018 від 28 вересня 2018 року "Про переведення суддів", частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" проведено заходи з передачі прав та матеріалів, що перебували в провадженні Житомирського апеляційного адміністративного суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2018 року для розгляду даної заяви визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Сапальова Т.В., судді Совгира Д.І., Курко О.П.
Відповідно до пп.15.10 п.15 Перехідних положень КАС України якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз'яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу з суду нижчої інстанції протягом п'яти днів з дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів з дня надходження справи до суду, який має її розглядати.
На виконання вимог ухвал Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року та Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про визнання протиправною відмови, визнання протиправними наказів, зобов'язання вчинити дії, надійшла на адресу суду апеляційної інстанції.
Оцінивши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку про те, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Тобто, за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
Механізм, визначений ст. 254 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.
Тобто, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Заява про роз'яснення судового рішення мотивована тим, що вимога щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Разом з тим, відповідач зазначає про те, що відповідно до положень ЗК України в редакції, чинній на момент подання заяви про роз'яснення судового рішення, земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються на підставі аукціону (земельних торгів), що унеможливлює виконання рішення суду без перевищення ГУ Держгеокадастром у Житомирській області повноважень та призведе до порушення законодавства.
Як встановлено зі змісту постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зобов'язано видати наказ про надання ОСОБА_1 дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років земельних ділянок площами 64,8714 га та 73,7487 га, загальною площею 138,6201 га сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (код 01.02) із земель запасу та резерву Соболівської сільської ради Брусилівського раойну, що знаходяться за межами населених пунктів Соболівської сільради Брусилівського району Житомирської області, що знаходяться за межами населених пунктів Соболівської сільради Брусилівського району Житомирської області.
Таким чином, постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року є зрозумілою, а зміст її резолютивної частини ґрунтується на висновках мотивувальної частини з урахуванням заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
При цьому подана Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є незгодою відповідача з рішенням суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.254 КАС України для роз'яснення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року.
Керуючись ст.ст.243, 254, 325, 328, 329 КАС України, суд
в задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про роз'яснення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року року у справі №806/253/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про визнання протиправною відмови, визнання протиправними наказів, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Совгира Д. І. Курко О. П.