Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 378/112/17
адміністративне провадження № К/9901/33406/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Кузьмишиної О. М., суддів Глущенко Я. Б., Шелест С. Б.) від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ставищенського районного суду Київської області з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, Інспекція), у якому просив:
- визнати протиправними дії Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо ненадання йому довідки про заробітну плату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013);
- зобов'язати Інспекцію видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату з врахуванням усіх надбавок, премій та допомоги за грудень 2015 року по посаді головного державного податкового ревізора-інспектора зі стажем державного службовця 10 років, з якої йому було призначено пенсію, та у зв'язку з підвищенням заробітної плати з 01 грудня 2015 року згідно з Постановою КМУ № 1013 та Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ).
Ставищенський районний суд Київської області постановою від 07 лютого 2017 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними дії Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату державного службовця на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора для перерахунку пенсії, відповідно до Постанови КМУ № 1013. Зобов'язав Інспекцію видати позивачу довідку про заробітну плату державного службовця на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора, яка необхідна для перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ № 1013.
Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання довідки з усіма складовими заробітної плати державного службовця, на посаді якого останній працював до виходу на пенсію, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин було нормативно врегульовано питання видачі відповідної довідки із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця, враховуючи приписи ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими визначено складові заробітної плати.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 квітня 2017 року скасував зазначене вище судове рішення першої інстанції у частині задоволення позову про зобов'язання Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату з врахуванням всіх надбавок, премій та допомоги за грудень 2015 року по посаді головного державного податкового ревізора-інспектора зі стажем державного службовця 10 років, з якої йому було призначено пенсію, та у зв'язку з підвищенням заробітної плати з 01 грудня 2015 року згідно з Постановою КМУ № 1013 та Закону № 3723-ХІІ, і прийняв у цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині постанову Ставищенського районного суду Київської області від 07 лютого 2017 року залишив без змін.
Ухвалюючи дане рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час вирішення спору відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача надати позивачу довідку про заробітну плату, оскільки форма такої довідки не є дійсною і не може породжувати будь-яких правових наслідків, оскільки чинним на час вирішення спору законодавством не було передбачено можливості перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
При цьому, за позицією апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій Інспекції щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 01 вересня 2013 року № 15-1.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням апеляційної інстанції, у травні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області видати довідку про заробітну плату і залишити в силі постанову Ставищенського районного суду Київської області від 07 лютого 2017 року.
На обґрунтування своєї касаційної скарги позивач зазначив, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України. При цьому, на думку скаржника, апеляційним судом не в повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 травня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд.«Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 грудня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Як убачається з матеріалів справи, 22 липня та 06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звертався до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявами, у яких просив видати йому довідку про заробітну плату у зв'язку з підвищенням посадових окладів державних службовців за грудень 2015 року.
Із письмових відповідей Інспекції від 19 серпня 2016 року № 8243/109/100205-057 та 11 жовтня 2016 року № 10805/109/10-02-05-057 вбачається, що позивачу було відмовлено у видачі зазначених вище довідок про заробітну плату у зв'язку з тим, що Постановою КМУ № 1013 скасовано п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова № 865), а тому відсутні підстави для видачі таких довідок для здійснення перерахунку пенсій на підставі ст. 37 Закону№ 3723-ХІІ.
Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Судове рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду судового рішення першої інстанції, є предметом касаційного розгляду в даній справі.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та ч. 2 ст. 328 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) визначено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однак, колегія суддів вважає, що зазначеним вище вимогам процесуального закону постанови Ставищенського районного суду Київської області від 07 лютого 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду 05 квітня 2017 року не відповідають, з огляду на таке.
При ухваленні оскаржуваного судового рішення Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно визнав протиправними дії Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 01 вересня 2013 року № 15-1.
Проте, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-ХІІ. Зокрема, відповідно до ст. 37 цього Закону позивачу призначено пенсію.
Частиною 1 ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) було передбачено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Разом з цим, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються КМУ.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, відсутня в новій редакції ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано КМУ.
Відповідно до п. 4, 5 Постанови КМУ № 865 (у редакції, чинній до 01 грудня 2015 року) перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Тобто, положення п. 5 Постанови № 865 (у редакції до 01 грудня 2015 року) передбачали форму довідки про заробітну плату, як для призначення пенсії, так і для перерахунку пенсії державного службовця.
Проте, постановою КМУ № 1013 були внесені зміни до Постанови № 865, які застосовуються з 01 грудня 2015 року, а саме: виключено п. 4, а п. 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Отже, починаючи з 01 грудня 2015 року, державні органи за останнім місцем роботи уповноважені видавати довідку лише для призначення пенсії, а не для її перерахунку.
Таким чином, на момент звернення позивача до відповідача, видача довідок для перерахунку пенсії не передбачалася.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 12 червня 2018 року у справі № 804/5078/16 та від 14 серпня 2018 року у справі № 728/1510/16-а, від 29 серпня 2019 року у справі № 825/816/16 тощо.
Таким чином, на час звернення ОСОБА_1 до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою про надання довідки про заробітну плату (складові якої відповідають заробітній платі працюючого державного службовця, який обіймає посаду подібну до тої, що обіймав позивач) для здійснення перерахунку пенсії на підставі Закону № 3723-ХІІ нормативного акта, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб'єкта її видачі, не було прийнято.
Відсутність цього акта зумовлена тим, що на рівні закону не передбачено (не врегульовано) можливості, умов і порядку перерахунку пенсії для непрацюючих пенсіонерів державної служби, для досягнення мети якої й існує потреба у довідці з відомостями про заробітну плату.
Оскільки на час виникнення спірних правовідносин не прийнято і не діють нормативно-правові акти, що регламентують умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям, вимоги позивача визнати неправомірними дії відповідача з відмови видати довідку про заробітну плату та зобов'язати видати її є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Проаналізувавши наведені норми законодавства в сукупності з обставинами даної справи й наявними у ній доказами, колегія суддів дійшла висновку, що право на отримання довідки для подальшого перерахунку пенсії державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на момент звернення позивача чинним законодавством не передбачено, а тому у Інспекції не було правових підстав для видачі такої довідки, у зв'язку із чим відповідач, відмовляючи у її видачі, діяв на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За приписами ч. 3 ст. 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанови Ставищенського районного суду Київської області від 07 лютого 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Саприкіна
Судді
Я. О. Берназюк
С. М. Чиркін