Справа № 580/25/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш
18 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (суддя Гайдаш В.А.) у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №580/25/19, у якій просив встановити спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області негайно (без відстрочення) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 85% від основного розміру грошового забезпечення з 01.01.2016, однією сумою з урахуванням виплачених сум без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова від 22.08.2018 №649, тощо), які дають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що Конституція України не давала права Парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам (наприклад КМУ), а останній своїм нормативно-правовим актом змінювати положення законів чи відстрочювати або розстрочувати виконання рішень судів. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Про затвердження Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" не надає права боржнику несвоєчасно виконувати рішення суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у задоволенні заяви відмовлено повністю.
Не погоджуючись з такою ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким встановити інший спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2019.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що жодних змін у Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з приводу особливостей виплати перерахованої пенсії пенсіонерам, які отримують пенсію за цим законом, Верховною Радою не приймалось.
Апелянт просить врахувати правові висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 10.05.2019 у справі №464/8577/16-а.
Крім того, апелянт вказує, що Постанова Кабінету Міністрів України №649 затвердила Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, при цьому, така постанова видана на виконання Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а сам Порядок передбачає тільки порядок дій відповідача, при цьому в п. 11 йде мова тільки про Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а саме його статтю 47, і ніякої мови про Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» так немає.
09.12.2019 та 12.12.2019 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №580/25/19 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 85% від основного розміру грошового забезпечення з 01.01.2016; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 85% від основного розміру грошового забезпечення з 01.01.2016; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
11.10.2019 Черкаським окружним адміністративним судом винесено ухвалу якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до суду протягом одного місяця з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №580/25/19.
11.11.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подано до суду першої інстанції звіт про виконання рішення суду від 07.11.2019 №95500/08-02, в якому зазначено, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 28.08.2019 проведено перерахунок пенсії. Щодо виплати заборгованості за період з 01.01.2016 до 15.05.2019 (до дати набрання законної сили рішенням суду) в загальній сумі 14541 грн. 07 коп., то ГУ ПФУ в Черкаській області зазначило, що виплата цих коштів позивачу буде здійснена відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 та в межах повноважень, покладених на Управління.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За правилами частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по цьому питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
ОСОБА_1 в заяві про зміну способу виконання рішення як на невиконання судового рішення зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не виконало рішення суду, оскільки останнім здійснений перерахунок пенсії позивача, проте не виплачено заборгованість після вказаного перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок №649).
Згідно пункту 1 Порядку №649 він визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Згідно пункту 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Таким чином, порядок погашення заборгованості ГУ ПФУ в Черкаській області з виплати недоплаченої різниці між перерахованою пенсією ОСОБА_1 та фактично отриманою, яка виникла після перерахунку його позивача за період з 01.01.2016 до 15.05.2019 (до дати набрання законної сили рішенням суду) в загальній сумі 14541 грн. 07 коп., здійсненого на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №580/25/19, врегульований саме Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області діяло відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, обставини, що ускладнюють виконання рішення від 27.03.2019 у справі №580/25/19 або роблять його неможливим відсутні, тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява позивача про зміну способу виконання рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
При цьому, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а відтак, на переконання колегії суддів, необхідно відмовити у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, оскільки встановлення способу виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області негайно (без відстрочення) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 85% від основного розміру грошового забезпечення з 01.01.2016, однією сумою з урахуванням виплачених сум без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова від 22.08.2018 №649, тощо), які дають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
Відтак, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Щодо доводів апелянта про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10 травня 2019 року у справі №464/8577/16-а, колегія суддів зазначає, що такі не можуть бути враховані, оскільки вказана постанова винесена за інших фактичних обставин справи, у якій позивач просив визнати протиправними дії державного виконавця щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні і скасувати постанову відповідача про накладення штрафу у виконавчому провадженні.
Постанова Верховного Суду від 10 травня 2019 року у справі №464/8577/16-а не містить жодних висновків щодо застосування норм матеріального права у відношенні до обставин справи № 580/25/19.
Також, не можу бути врахована і позиція Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/5248/19, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю.Ключкович
Судді А.Б. Парінов
О.О. Беспалов