Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №742/2663/17
адміністративне провадження №К/9901/2111/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №742/2663/17
за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Онищука Романа Леонідовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою інспектора 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Онищука Романа Леонідовича на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Бездідька В.М., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Онищука Романа Леонідовича від 22 серпня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Уважає, що винесена постанова підлягає скасуванню, оскільки він не порушував Правила дорожнього руху України. Зазначає, що на автодорозі Київ-Ковель-Яготин на 488 км його зупинив інспектор та зробив зауваження про те, що він рухався не в тій смузі руху, на що він заперечив та пояснив, що у правій смузі рухався автомобіль «OPEL», а він рухався у лівій смузі і його автомобіль не створював ніякої небезпечної обстановки для інших учасників руху.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року, позов задоволено: скасовано постанову інспектора 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Онищука Романа Леонідовича від 22 серпня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення інспектором 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, інспектор 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Онищук Роман Леонідович подав касаційну скаргу. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що твердження водія ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення не мало бути взято судами до уваги, оскільки є суб'єктивними міркуваннями позивача. Оскільки відповідачем було виявлено рух автомобіля «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача по крайній лівій смузі автошляху, хоча права смуга була вільна, тому рішення про накладення адміністративного стягнення на водія за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є правомірним.
IV. Позиція інших учасників справи
Позивач подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
5. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 15 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою інспектора 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Онищука Романа Леонідовича на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року.
6. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 06 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 05 червня 2019 року №625/0/78-19.
7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року касаційну скаргу інспектора 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Онищука Романа Леонідовича прийнято до провадження.
8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 19 грудня 2019 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
9. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою в справі про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2017 року серії БР №043913, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керуючи автомобілем марки «Audi A6» державний, номерний знак НОМЕР_1 , 22 серпня 2017 року о 16:33 год на автодорозі Київ-Ковель-Яготин на 488 км рухався в крайній лівій смузі, в той час як права крайня смуга була вільна, не маючи наміру здійснити поворот чи розворот, чим порушив пункт 11.5. Правил дорожнього руху України.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017)
Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
12. Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII
Пункт 8 частини першої статті 23. Поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пункт 11 частини першої статті 23. Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
13. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306
Пункт 1.9. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
11.5. На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
14. Кодекс України про адміністративні правопорушення, уведено в дію з 01 червня 1985 року постановою Верховної Ради Українcької РСР від 7 грудня 1984 року №8074-X (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Частина друга статті 122. Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,-тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до статті 251 доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 288. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
16. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.
17. Посилання касатора на доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення колегія суддів Верховного Суду вважає достатньо необґрунтованими, враховуючи наступне.
18. Аналіз положень статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, викладених у пункті 17 цього рішення, дозволяє дійти висновку про те, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
19. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у оскаржуваній постанові відсутні докази, що свідчать про вчинення позивачем 22 серпня 2017 року порушення вимог пункту 11.5. Правил дорожнього руху України, відповідно до положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В матеріалах справи міститься відеозапис, здійснений на нагрудний відеореєстратор DM 4525 інспектора 3 батальйону УПП у м. Луцьку ДПП Онищука Романа Леонідовича, однак на ньому відсутні докази вчинення позивачем правопорушення.
20. Враховуючи наведене та беручи до уваги встановлене судами, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
21. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
22. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
IХ. Судові витрати
23. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу інспектора 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Онищука Романа Леонідовича залишити без задоволення.
2. Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року в справі №742/2663/17 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С.А. Уханенко