м. Вінниця
18 грудня 2019 р. Справа № 120/2672/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар'єр"
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося приватне акціонерне товариство "Жежелівський кар'єр" (далі - ПрАТ "Жежелівський кар'єр", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що підставою для звернення до суду слугувала незгода позивача з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Вінницькій області №0038305305 та № 0038315305 від 15.05.2019, якими до нього застосовано штраф за порушення строку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Позивач не погоджується з такими рішеннями, оскільки виникнення податкового боргу пов'язано з об'єктивними факторами, що не залежать від волі платника податків. Зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Білоцерківця А.О. від 12.12.2018 у справі № 757/59195/18-к задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України про арешт майна у кримінальному провадженні №42018000000001685 та накладено арешт на кошти приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар'єр" (ідентифікаційний номер юридичної особи 00292379), які знаходяться на розрахункових рахунках в банківських установах. У зв'язку із накладеним арештом, у підприємства фактично заблоковані розрахункові рахунки, що позбавило позивача можливості здійснювати перерахунок коштів, в тому числі і в частині погашення податкових зобов'язань та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою від 23.08.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвалою від 09.09.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того, надано сторонам час для формування відзиву на адміністративний позов та відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 19.09.2019 прийнято заяву представника позивача про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог від 16.09.2019. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області №0038305305 від 15.05.2019 та №0038315305 від 15.05.2019, прийняті на підставі Акту №16539/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019 та повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області №0038265305 від 15.05.2019 та №0038275305 від 15.05.2019 прийняті на підставі Акту №16547/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019.
27.09.2019 через канцелярію суду надійшли клопотання про заміну відповідача правонаступником та відзив на адміністративний позов. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.
Ухвалою від 03.10.2019 замінено первинного відповідача його правонаступником, а саме Головне управління ДФС у Вінницькій області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.
11.11.2019 ухвалою суду розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з підготовчим засіданням яке призначено на 21.11.2019.
Ухвалою від 21.11.2019 клопотання представника відповідача задоволено та відкладено розгляд справи на 04.12.2019.
04.12.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.12.2019.
11.12.2019 представник сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За визначенням п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні.
Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши письмові пояснення та дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив таке.
ПрАТ "Жежелівський кар'єр" перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Калинівського управління ГУ ДФС у Вінницькій області Паламарчук Н.М. проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ПрАТ "Жежелівський кар'єр" за січень-лютий 2019 року та за 4-й квартал 2018 року. За результатами перевірки складено акт №16539/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019, яким позивачем отримано 25.04.2019. Відповідно до висновків зазначеного акта перевірки встановлено порушення ПрАТ "Жежелівський кар'єр" термінів сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 318050,70 грн.
Крім того, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Козятинського управління ГУ ДФС у Вінницькій області Артемчук Н.М. проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ПрАТ "Жежелівський кар'єр" за 4-й квартал 2018 року. За результатами перевірки складено акт №16547/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019, який позивачем отримано 25.04.2019. Відповідно до висновків зазначеного акта перевірки встановлено порушення ПрАТ "Жежелівський кар'єр" термінів сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалень за 4-й квартал 2018 року в сумі 558736,07 грн.
Позивач не погодився з такими актами та направив до ГУ ДФС у Вінницькій області заперечення 03.05.2019, в яких зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №757/59195/18-а накладено арешт на кошти ПрАТ "Жежелівський кар'єр", які знаходяться на розрахункових рахунках в наступних банківських установах:
- на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (російський рубль), що відкритий у ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" (код ЄДРПОУ 20057663), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 52/58;
- на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 (російський рубль), що відкритий в АТ "УКРСИББАНК" (код ЄДРПОУ 09807750), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, будинок 2/12;
- на розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 (українська гривня), що відкритий в АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 00032129), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Г;
- на розрахункових рахунках за №№ 26005543645 (долар СІНА), 26000543617 (українська гривня), 26009543674 (російський рубль), 2604170863 (українська гривня), 26001543672 (євро), що відкриті в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (код ЄДРПОУ 14305909), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Лескова, будинок 9.
У зв'язку з чим з 08.01.2019 банківською установою АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", в якій підприємством відкриті основні розрахункові рахунки, фактично було заблоковано останні та позбавлено можливості здійснювати перерахування коштів, в тому числі в частині погашення податкових зобов'язань та інших обов'язкових платежів. Та зазначив, що виникнення податкового боргу пов'язано з об'єктивними факторами, що не залежать від волі платника податків, а не з протиправними діями платника податків.
За результатами розгляду заперечення на висновок акта №16539/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019 листом №7482/10/02-32-53-05 від 13.05.2019 повідомлено, що акт перевірки залишено без змін.
За результатами розгляду заперечення на висновок акта №16547/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019 листом №7481/10/02-32-53-05 від 13.05.2019 повідомлено, що акт перевірки залишено без змін.
На підставі висновків актів перевірки 15.05.2019 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення
№ 00383153051, яким за затримку на 18 та 12 календарних сплати грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 51142,5 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5114,25 грн.;
№ 0038305305, яким за затримку на 47 календарних сплати грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 266908,2 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 53381,64 грн.;
№ 0038265305, яким за затримку на 27, 28, 29 календарних сплати грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами в сумі 83000 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 8000 грн.;
№ 00382275305, яким за затримку на 56 календарних сплати грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами в сумі 475736,07 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 95147,21 грн.
На зазначені податкові повідомлення-рішення позивач подав скарги до Державної фіскальної служби України, які відповідно до рішення від 29.07.2019 №35969/6/99-99-11-06-01-25 залишено без змін, а скарги - без задоволення.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до ч. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У розумінні ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За загальним правилом нарахування та сплата податків, визначених в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, своєчасна сплата податків та зборів є безумовним обов'язком платника податків.
За змістом ст. 14 ПК України "податковим зобов'язанням" визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України), а "грошовим зобов'язанням платника податків" - є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 31.1, п. 31.3 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст. 38 ПК України).
Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 ПК України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Підставою для притягнення позивача до відповідальності, визначеної вказаними нормами, стало порушення позивачем граничних строків сплати грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 318050,70 грн. та рентної плати за користування надрами в сумі 558736,07 грн.
Факт несвоєчасної сплати суми грошового зобов'язання позивачем не спростовується, спірним є звільнення від відповідальності у зв'язку з відсутністю вини у вчиненні порушення. У відсутність підстав для притягнення його до відповідальності позивач посилається ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №757/59195/18-к. Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №757/59195/18-к задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №42018000000001685 та накладено арешти на кошти ПрАТ "Жежелівський кар'єр", які знаходяться на розрахункових рахунках в банківських установах. В подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі №757/4929/19-к скасовано арешт, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах. На думку позивача, внаслідок накладення арешту на грошові кошти ПрАТ "Жежелівський кар'єр" були створені перешкоди в господарській діяльності підприємства, які знаходились поза межами впливу платника податків.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд враховує, що положення п. 126.1 ст. 126 ПК України є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання. Незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу.
Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
Накладення арешту на банківські рахунки ПАТ "Жежелівський кар'єр" суд розцінює як негативні результати ведення господарської діяльності, які є власними ризиками позивача, що не може бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Жодним приписом чинного податкового або іншого законодавства суб'єкта господарювання - платника податків не звільнено від сплати податків на підставі арешту його розрахункових рахунків.
Крім того, суд враховує, що, в період, коли був накладений арешт на майно платника податків позивача, а саме з 12.12.2018 по 02.04.2019, суб'єктом господарювання - позивачем здійснювалась часткова сплата податкових зобов'язань: 13.03.2019 в сумі 912,50 грн., 20.03.2019 - 31000 грн., 21.03.2019 - 33000 грн., 22.03.2019 - 19000 грн.
А відтак доводи позивача стосовно неможливості сплати вчасно грошового зобов'язання, у зв'язку з тим, що на поточних рахунках підприємства був накладений арешт, а ПрАТ "Жежелівський кар'єр" було позбавлено можливості виконати вимоги податкового законодавства у визначений законом термін, є необґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову у суду відсутня необхідність застосовувати приписи п. 1 ст. 139 КАС України щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, всіх судових витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Жежелівський кар'єр" (адреса: 22116, вул. Кар'єрна, с.Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 00292379)
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (адреса: 21100, вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович