Суддя Саркісян О. А.
Справа № 644/9892/19
Провадження № 2-о/644/281/19
18.12.2019
18 грудня 2019 року
Орджонікідзевский районний суд м Харкова у складі:
головуючого - судді Саркісян О.А.
при секретарі - Зоріній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту смерті, -
До Орджонікідзевського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з заявою, зазначивши заінтересованою особою відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Слов'яносербськ, Луганської області.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що він є сином померлої ОСОБА_2 . Факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території, на якій неможливо отримати медичний документ, який може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті. Встановлення цього факту має юридичне значення для заявника, для отримання свідоцтва про смерть матері.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв або заперечень не надавав, повідомлений про день і час розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність заінтересованої особи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Так, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06.11.2019 року відділом записів актів цивільного стану Слав'яносербського районного управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, вбачається, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Слов'яносербськ, Слов'яносербського району, Луганська народна республіка.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть за №103, виданого 24.10.2019 року та довідки щодо причини смерті, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: ракова інтоксикація.
Згідно ч.1 ст. 318 ЦПК України заявник у своїй заяві зобов'язаний зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Заявник звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області для отримання свідоцтва про смерть його матері.
Як вбачається з листа №6096/15.2-04-07 від 03.12.2019 року відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовив ОСОБА_1 у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки заявником для підтвердження факту смерті пред'явлено документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження та не відповідають вимогам ст. 17 Закону України «про державну реєстрацію актів цивільного стану»
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 доводиться ОСОБА_2 сином і для заявника встановлення факту смерті матері має юридичне значення, однак у реєстрації смерті матері заявнику відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів, що закріплено ч.2 ст. 319 ЦПК України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII, Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2016 року № 9-1130/0/4 «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» вказується на те, що у зазначеному в ЦПК України порядку мають розглядатися заяви про встановлення факту народження або смерті як на території Автономної Республіки Крим, так і на території населених пунктів Донецької та Луганської областей, визначених у розпорядженні КМ України від 07.11.2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».
Крім того, 18.01.2018 року прийнято з Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набрав чинності 24.02.2018 року. Відповідно до ч.3 ст.2 зазначеного Закону України діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Отже, оскільки заявник не має можливості надати до відділу ДРАЦС документи, передбачені законодавством України, та які необхідні йому для отримання свідоцтва про смерть матері, суд приходить до висновку, що необхідно встановити факт смерті ОСОБА_2 ,яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Слов'яносербськ, Слов'яносербського району, Луганської області.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 293, 294, 263, 273, 315-319, 263, 430 ЦПК України, ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, місцезнаходження: м. Харків, вул. Валентинівська, 31 про встановлення факту смерті- задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася у с. Родакове, Слов'яносербського району, Луганської області, громадянки України, на час смерті зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , який мав місце ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Слов'яносербськ, Слов'яносербського району, Луганської області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду до або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Повний текст рішення складений 18.12.2019 року.
Суддя О.А.Саркісян