Номер провадження 2/243/2815/2019
Номер справи 243/9069/19
« 19 » грудня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, -
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» в особі голови правління Євтушенко Т.П. та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 4547к від 13 червня 2012 року, за умовами якого ОСОБА_2 отримала у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки в сумі 7000,00 грн., строком на 24 місяці, з 13 червня 2012 року по 12 червня 2014 року включно зі сплатою процентів у розмірі 27,6 % річних.
На підставі Додаткової угоди від 29 липня 2013 року до Кредитного договору №4547к від 13 червня 2012 року відповідачу додатково надано у тимчасове користування кредитні кошти в розмірі 3750,00 грн. строком з 29 липня 2013 року по 29 липня 2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 27,6% річних.
Перерахування визначених у договорі коштів на банківський рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням № 3449 від 213 червня 2012 року та №11235 від 29 липня 2013 року з відміткою банку про проведення даного платежу.
Між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія» та Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» укладено договір добровільного страхування кредитів №16 від 02 липня 2012 року та №16 від 01 серпня 2013 року.
У відповідності з Додатком № 1 до договору добровільного страхування кредитів № 16 від 02 липня 2012 року та №16 від 01 серпня 2013 року кредитний договір № 4547к від 13 червня 2012 року укладений між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_2 , віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 22946,50 грн.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 4547к від 13 червня 2012 року належним чином не виконувала, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачувала.
ПрАТ «Українська страхова компанія» на підставі заяви № 2696 від 19 липня 2019 року та доданих до неї документів, складено страховий акт № 274кр та відповідно 22 липня 2019 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 8234,07 грн. Таким чином, оскільки КС «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами Договору добровільного страхування кредитів № 16 від 02 серпня 2012 року та № 16 від 01 серпня 2013 року обов'язки до ПрАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги в порядку регресу на стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» в порядку регресу матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 8234,07 грн. та судові витрати у виді судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ОСОБА_2 до суду надала Відзив на позовну заяву в якій зазначила, що не визнає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» та заперечує проти їх задоволення з тих підстав, що вона сплатила кредит у розмірі 24543,07 грн. в повному обсязі при цьому вона сплачувала кредит, в більшій сумі з пенсійної картки, а менша частина кредиту була сплачена нею через каси банківських установ. Зазначає, що вона зверталася до кредитної спілки з приводу звірки сплати зобов'язань за кредитним договором, де її запевнили, що нею виконані всі умови кредитного договору. Крім того до неї кредитна спілка не зверталася з претензіями сплатити заборгованість за кредитними договорами.
Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (а.с. 52).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_2 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно правового змісту положень ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що 13 червня 2012 року між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 4547к, згідно з умовами якого Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» на підставі рішення Кредитного комітету № 591к від 12 червня 2012 року надала, а ОСОБА_2 прийняла у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 7000,00 грн. строком на 24 місяці з 13 червня 2012 року по 12 червня 2014 року включно зі сплатою процентів у розмірі 27,6 % річних. Проценти є фіксованими та нараховуються за кожний день на первісну суму кредиту, зазначену п 1.1. (а.с. 14).
На підставі Додаткової угоди від 29 липня 2013 року до Кредитного договору №4547к від 13 червня 2012 року відповідачу додатково надано у тимчасове користування кредитні кошти в розмірі 3750,00 грн. строком з 29 липня 2013 року по 29 липня 2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 27,6% річних. Проценти є фіксованими та нараховуються за кожний день на первісну суму кредиту, зазначену в п 1.3, збільшену на залишок заборгованості по кредиту (а.с. 15).
Перерахування визначеної кредитним договором № 4547к від 13 червня 2012 року суми грошових коштів в сумі 7000,00 грн. на ім'я ОСОБА_2 підтверджується платіжним дорученням № 3449 від 13 червня 2012 року з відміткою банку про проведення платежу та в сумі 3750,00 грн. на ім'я ОСОБА_2 підтверджується платіжним дорученням № 11235 від 29 липня 2013 року з відміткою банку про проведення платежу (а.с. 17,18).
Також, судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія» та Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» було укладено Договір добровільного страхування кредитів № 16 від 02 липня 2012 року, та Договором добровільного страхування №16 віж 01 серпня 2013 року, відповідно до п.1.2 яких, предметом вказаного договору є майнові інтереси Кредитної спілки «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, пов'язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до Кредитних договорів (а.с. 25-27, 28-30 ).
Згідно п.1.3 вказаних договорів, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» здійснює страхування кредитного ризику за Кредитними договорами, укладеними між позичальниками та Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка», згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах Договору про співробітництво між останньою та позивачем.
Підпунктом 2.1.1 Договорів добровільного страхування кредиту, встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до конкретного Кредитного договору, що внесений до Реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними Кредитним договором, внаслідок будь-яких подій. Відповідальність Страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо Кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених Кредитним договором протягом 10 (десяти) днів після настання строку сплати третього платежу.
З наданої позивачем виписки Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» з рахунку ОСОБА_2 за вих. № 2698 від 22 липня 2019 року, вбачається, що остання з червня 2014 року по 18 травня 2015 року щомісячні платежі, передбачені кредитним договором не здійснювала, а вподальшому здійснювала платежі за кредитним договором, однак у сумі, що є недостатньою для погашення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п. 5.1 Договору добровільного страхування кредитів № 16 від 02 липня 2012 року та №16 від 01 серпня 2013 року, страхувальник повинен повідомити про настання страхового випадку та направити ПрАТ «Українська страхова компанія» заяву про виплату страхового відшкодування з додаванням документів згідно з переліком, визначеним цим договором.
На підставі п. 5.1 Договору добровільного страхування кредитів КС «Українська кредитна спілка» направила ПрАТ «Українська страхова компанія» заяву № 2696 від 19 липня 2019 року про виплату страхового відшкодування у сумі 8234,07 грн., внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання за кредитним договором №4547к від 13 червня 2012 року (а.с.31) .
Позивачем ПрАТ «Українська страхова компанія» на підставі вищезазначеної заяви та доданих до неї документів, складено страховий акт № 274кр від 22 липня 2019 року та відповідно 22 липня 2019 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 8234,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 666 від 22 липня 2019 року з відміткою банку про проведення платежу (а.с. 35).
Відповідно до п. 5.7 Договору добровільного страхування кредитів до ПрАТ «Українська страхова компанія», яке виплатило страхове відшкодування за цим договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке КС «Українська кредитна спілка» має до позичальника згідно з умовами кредитного договору.
Також згідно п. 5.8 Договору добровільного страхування кредитів № 16 від 02 липня 2012 року та №16 від 01 серпня 2013 року, після отримання страхового відшкодування, КС «Українська кредитна спілка» за вимогою ПрАТ «Українська страхова компанія» надає йому документи для можливості реалізації права вимоги, яке останній має до позичальника згідно з умовами кредитного договору, та подальшого провадження судових дій, зокрема довідку про сплачене ПрАТ «Українська страхова компанія» страхове відшкодування.
На виконання вищевказаних вимог КС «Українська кредитна спілка» надала ПрАТ «Українська страхова компанія» довідку № 2708 від 22 липня 2019 року про сплату страхової виплати за вказаним кредитним договором, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 8234,07 грн.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається зі змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Додатковою угодою від 29 липня 2013 року до Кредитного договору № 4547к від 13 червня 2012 року визначено строк виконання зобов'язання позичальника та строк дії договору до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань 29 липня 2015 року (а.с.15).
Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами п. 1.2 кредитного договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на первісну суму кредиту, який наданий на 24 місяці - до 29 липня 2015 року включно.
Відтак, у межах строку кредитування до 29 липня 2015 року відповідач мав, зокрема, повертати кредитній спілці кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами.
Починаючи з 30 липня 2015 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги кредитною спілкою повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в Постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» при укладанні Договору та Додаткової угоди до нього від 29 липня 2013 року, з ОСОБА_2 визначилися, що спілка надає ОСОБА_2 терміном на 24 місяці з 29 липня 2013 року по 29 липня 2015 року включно, тому суд приходить до переконання, що позивач має право вимагати повернення заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 29 липня 2015 року включно, кінець терміну дії договору.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором становить 5453,47 грн., а саме: 5075,75 грн. заборгованість за кредитним договором станом на 18 травня 2015 року (до якої входить заборгованість за кредитним договором та відсотками) + 377,72 грн. нараховані відсотки з 19 травня 2015 року по 29липня 2015 року включно ( 71 день * 5,32 грн. нарахованих відсотків у день з початкової суми кредиту (7035,19*27,6% /365 = 5,32 грн.)
Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором становить 5453,47 грн.
Відомості про нарахування кредитною спілкою ОСОБА_2 штрафних санкцій відповідно до умов кредитного договору у матеріалах справи відсутні.
Окрім того, неустойка, штрафні санкції та інші непрямі збитки та витрати не підлягають відшкодуванню згідно з умовами договору добровільного страхування кредитів № 16 від 01 серпня 2013 р. (п.2.3.4 договору).
За змістом ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на ті обставини, що відносно її зобов'язань за кредитним договором повинно бути застосована ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки відомості про нарахування кредитною спілкою ОСОБА_2 штрафних санкцій відповідно до умов кредитного договору у матеріалах справи відсутні, а заборони нарахування відсотків за кредитним договором, на час проведення, дана стаття не передбачає.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 4547к від 13 червня 2012 року та додаткової угоди до нього від 29 липня 2013 року, станом на 29 липня 2015 року становить 5453,47 грн.
Разом з тим, з виписки з розрахунку заборгованості, а також з наданих ОСОБА_2 квитанцій про сплату заборгованості за кредитом вбачається, що ОСОБА_2 у період з 16 березня 2016 року по 22 серпня 2018 року сплатила заборгованості за кредитним договором у сумі 4960,00 грн. (а.с. 32-33, 56-72).
Суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 , на ті підстави, що вона сплатила заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, оскільки такі її твердження в судовому засіданні не підтверджені належними доказами по справі.
Таким чином заборгованість за кредитним договором № 4547к від 13 червня 2012 року та додаткової угоди до нього від 29 липня 2013 року складає 493,47 грн. (заборгованість за кредитним договором станом на 29 липня 2019 року у сумі 5453,47 грн. - 4960,00 грн. сплачена сума за кредитним договором у період з 16 березня 2016 року по 22 серпня 2018 року).
За умовами договору добровільного страхування кредитів № 16 від 02липня 2012 року та №16 від 01 серпня 2013 року після виплати страхового відшкодування ПАТ «Українська страхова компанія» має право вимоги кредитної спілки «Українська кредитна спілка» до позичальника згідно з умовами кредитного договору та в межах виплаченого страхового відшкодування.
У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди,завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Розрізняють добровільну та обов'язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування кредитів, у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту (пункт 16 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»).
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Аналогічні за змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду № 521/6088/16-ц від 31 жовтня 2018 року, № 910/8982/17 від 20 квітня 2018 року.
Натомість, регрес це право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що право відношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим і виникло нове пов'язане саме з регресною вимогою.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач набув право вимоги за кредитним договором № 4547к та додаткової вимоги до нього від 29 липня 2013 року внаслідок виплати страхового відшкодування згідно з умовами договору добровільного страхування кредитів в порядку суброгації.
Таким чином, судом враховуються фактичні підстави пред'явленого позову, обраний позивачем спосіб захисту, зазначений у позовній заяві відшкодування майнової шкоди, а не лише посилання позивача на стягнення шкоди в порядку регресу.
Окрім того, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, на положення якої як на підставу своїх вимог посилається позивач, встановлений особливий правовий режим.
Оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія» набуло право вимоги лише на ту суму заборгованості, на яку мав право кредитор КС «Українська кредитна спілка», тобто на суму заборгованості в розмірі 493,47 грн., тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь ПрАТ «Українська страхова компанія» слід стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 493,47 грн.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2019 року № 2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2019 року складає 1921,00 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп. (а.с.1).
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 у розмірі 493,47 грн.
Отже процентне співвідношення задоволених вимог становить 5,99 % (( 493,47 грн. -задоволені вимоги) / ( 8234,07 грн. - заявлені позовні вимоги )*100%).
З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 115 грн. 07 коп. (1921 грн. - сплачений судовий збір * 5,99 %), який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» витрати по сплаті ним судового збору, у розмірі 115 грн. 07 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,128,131,133,141,259,264,265,268,280-283 ЦПК України, ст. ст. 526,527,530,546,610,612,933,979,980,1191 ЦК України, Законом України «Про страхування» ,суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», код ЄДРПОУ 20346864, в порядку суброгації матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 493,47 грн. (чотириста дев'яносто три грн. 47 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», код ЄДРПОУ 20346864, судовий збір у сумі 115,07 грн. (сто п'ятнадцять грн. 07 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» - відмовити у зв'язку з відсутністю підстав.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 19 грудня 2019 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А. Хаустова