ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.12.2019Справа № 910/10787/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн"
про стягнення 13 255,17 грн.
за участю представників:
від позивача: Васильченко Л.І.
від відповідача: Дрозд Т.О.
від третьої особи: Шоман С.В.
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" (далі - ТОВ "ФК "Фонд боргових зобов'язань", позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик" (далі - ТОВ "Симпатик", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 13 255,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р. позивач має право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 13 255,17 грн. за видатковими накладними № КГВ00003422 від 20.12.2017 р. та № КГВ0000112 від 06.03.2018 р., грошове зобов'язання за якими виконане відповідачем неналежним чином. У позові просив стягнути з ТОВ "Симпатик" 13 255,17 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2018 р. (суддя Якименко М.М.) за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучене Товариство з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (далі - ТОВ "Камянка Глобал Вайн", третя особа), витребувано від ТОВ "Симпатик" докази здійснення відповідачем часткової сплати за видатковими накладними № КГВ00003422 від 20.12.2017 р. та № КГВ0000112 від 06.03.2018 р. у сумі 500,00 грн.
У строк, встановлений законом, відповідач надав відзив, у якому зазначив про необгрунтованість позовних вимог з тих підстав, що позивач не набув права вимоги до ТОВ "Симпатик" за договором факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р., оскільки той договір є недійсним та має ознаки нікчемного.
Ухвалою суду від 03.12.2018 р. провадження у даній справі було зупинене до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/15107/18 за позовом ТОВ "Камянка Глобал Вайн" до ТОВ "ФК "ФБЗ" про визнання недійсним договору факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 року.
За результатами повторного автоматичного розподілу справ дана справа була передана на розгляд судді Головіній К.І.
У зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням (ухвали) по справі № 910/15107/18 від 11.03.2019 р., до розгляду якої провадження у даній справі зупинялось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 р. провадження було поновлено, розгляд справи вирішено здійснювати спочатку, оскільки відбулась зміна складу суду.
У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та обгрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи (ТОВ "Камянка Глобал Вайн") у судовому засіданні надав усні пояснення, вважав, що позов задоволенню не підлягає, оскільки ТОВ "Камянка Глобал Вайн" договір факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р. не укладало, а про його наявність дізналось набагато пізніше. Також в усних поясненнях представник третої особи вказав, що зазначений договір був підписаний неуповановаженою особою ТОВ "Камянка Глобал Вайн" та усупереч діючому законодавству, а тому має бути визнаний недійсним, у зв'язку з чим ТОВ "Камянка Глобал Вайн" зверталось до суду з відповідним позовом. Проте, вказаний позов не був розглянутий судом (справа № 910/15107/18), оскільки тією ж неуповноваженою особою була подана заява про відмову від позову.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши їх заяви по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.08.2012 р. між ТОВ "Камянка Глобал Вайн" (постачальник) та ТОВ "Симпатик" (покупець) був укладений договір поставки № Р-2201 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар у кількості та за ціною, узгодженою у специфікації до договору (п. 1.1).
Поставка товару здійснюється постачальником на умовах поставки DDP/Delivered Duty, Інкотермс 2010 (п. 4.1). Поставка товару підтверджується підписаною покупцем видатковою накладною на партію товару. Дата, вказана у накладній, є датою поставки товару (п. 4.8 договору). Покупець здійснює оплату товару протягом 80 календарних днів з дати поставки товару постачальником (п. 7.1 договору).
Сторони не мають права передавати третім особам свої майнові права, що виникють із даного договору, без згоди іншої сторони (п. 10.3 договору).
Договір діє після підписання його сторонами та до 31.12.2012 р., з подальшою пролонгацією (п. 10.1).
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Камянка Глобал Вайн" поставило відповідачу товар за двома видатковими накладними:
- на суму 7 688,87 грн. - на виконання вказаного договору поставки згідно з видатковою накладною № КГВ00003422 від 20.12.2017 р., що також підтверджується товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 20.12.2017 р.;
- на суму 11 811,17 грн. - на підставі усної домовленості між ТОВ "Камянка Глобал Вайн" та ТОВ "Симпатик" згідно з видатковою накладною № КГВ0000112 від 06.03.2018 р., контрольним листом на перевезення товару та товарно-транспортною накладною від 06.03.2018 р.
Отже, судом встановлено, що третьою особою відповідачу був поставлений товар на загальну суму 19 480,04 грн., при цьому господарські правовідносини з поставки товару за видатковою накладною № КГВ0000112 від 06.03.2018 р. виникли між сторонами шляхом укладення договору у спрощений спосіб відповідно до ст.ст. 180, 181 ГК України.
Зі свого боку, відповідач зобов'язання зі сплати вартості поставленого товару виконав неналежним чином, сплатив товар частково - у сумі 6 224,87 грн. Указані обставини учасники справи не заперечували, хоча доказів часткової сплати відповідач на вимогу суду (ухвалу від 24.09.2018 р.) не надав. Таким чином, судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість на суму 13 255,17 грн.
Зважаючи на указані фактичні обставини у справі, суд зазначає, що між сторонами договору виникли відносини поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Крім того, встановлено, що 26 червня 2018 року між ТОВ "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" (фактор) та ТОВ "Камянка Глобал Вайн" (клієнт) був укладений договір факторингу № 26-06/18-02 (далі - договір факторингу). Відповідно до умов цього договору клієнт зобов'язується передати (відступити) фактору права вимоги до ТОВ "Симпатик", що належить клієнту, а фактор зобов'язується прийняти зазначене право вимоги та перерахувати клієнту кошти в сумі ціни продажу.
Згідно з п. 1.2 вказаного договору фактор після переходу до нього права вимоги стає кредитором ТОВ "Симпатик" та одержує право замість клієнта вимагати від боржника належного виконання ним своїх зобов'язань за договорами, іншими документами.
Пунктом 4.2 вказаного договору передбачено, що перехід права вимоги відбувається з моменту підписання акту прийому-передачі прав вимоги та документів. Сторони домовились, що підписання акту прийому-передачі прав вимоги та документів є підтвердженням переходу права вимоги. Станом на дату підписання сторонами цього договору розмір заборгованості складає 13 255,17 грн. (п. 4.3 договору).
У пунктах 5.1, 5.2 договору сторони домовились, що розмір ціни продажу прав вимоги становить 11 266,89 грн. Фактор вносить ціну продажу шляхом перерахування на поточний рахунок клієнта суми ціни продажу, що вказана у п. 5.1 цього договору, протягом 30 календарних днів з дати підписання додатку № 1.
Відповідно до п. 6.1 договору підписанням додатку № 1 до цього договору сторони підтверджують, що документація (документи та відповідна інформація) у повному обсязі була передана клієнтом фактору.
Як вбачається із матеріалів справи, 26.06.2018 р. ТОВ "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" та ТОВ "Камянка Глобал Вайн" підписали акт прийому-передачі прав вимоги та документів, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги до ТОВ "Симпатик" за видатковими накладними № КГВ00003422 від 20.12.2017 р. та № КГВ0000112 від 06.03.2018 р., а також необхідну документацію: видаткові накладні, ТТН, контрольний лист на перевезення.
Також сторони на виконання договору факторингу (в частині сплати вартості права вимоги) уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.07.2018 р., відповідно до якої сторони, маючи одна до одної зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про зарахування на підставі ст. 601 ЦК України зустрічних однорідних вимог: 1) за договором факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р., відповідно до якої ТОВ "Камянка Глобал Вайн" є кредитором, а ТОВ "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" боржником при виконанні грошового зобов'язання у сумі 11 266,89 грн., та 2) за договором факторингу № 04-04/18-35 від 04.04.2018 р., відповідно до якого ТОВ "Камянка Глобал Вайн" є боржником, а ТОВ "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" кредитором при виконанні грошового зобов'язання у сумі 1 617 950,89 грн.
У цій угоді сторони погодили, що внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов'язання ТОВ "ФК "Фонд боргових зобов'язань" за договором факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р. вважається таким, що є припиненим у повному обсязі.
Посилаючись на вказаний договір факторингу та виконання його сторонами, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що він отримав право на стягнення з ТОВ "Симпатик" заборгованості у сумі 13 255,17 грн.
У той же час, відповідач вказаний договір факторингу не визнав та відмовився виконувати своє зобов'язання перед новим кредитором (ТОВ "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань"), оскільки вважає цей договір недійсним та нікчемним.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Камянка Глобал Вайн" зверталось до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "ФК "Фонд боргових зобов'язань" про визнання недійсним договору факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р., однак у зв'язку із відмовою ТОВ "Камянка Глобал Вайн" від позову, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 р. у справі № 910/15107/18, яка набрала законної сили, провадження у справі було закрите. Тому аналогічні доводи відповідача суд розглядає у даній справі.
Підстави та наслідки недійсності правочинів у діючому законодавстві визначені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є також правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідач та третя особа вказували на те, що договір факторингу є недійсним (нікчемним), оскільки він підписаний з боку ТОВ "Камянка Глобал Вайн" неуповноваженою особою (виконуючим обов'язки директора ОСОБА_2.), який не мав права укладати такі правочини від імені юридичної особи.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Із матеріалів справи вбачається, що договір факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р. від імені ТОВ "Камянка Глобал Вайн" був підписаний виконуючим обов'язки директора ОСОБА_2. на підставі довіреності № 376 від 21.02.2018, виданої директором ТОВ "Камянка Глобал Вайн".
Згідно з ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ч. 1 ст. 246 ЦК України).
Судом встановлено, що питання видачі ОСОБА_2 довіреності № 376 від 21.02.2018 р. (у тому числі і на укладання договорів від імені ТОВ "Камянка Глобал Вайн") вже було предметом дослідження у інших судових справах, зокрема, справи № 910/11853/18 за позовом ТОВ "Камянка Глобал Вайн" до ТОВ "ФК "Фонд боргових зобов'язань" про визнання недійсним договору факторингу № 26-06/18-03 від 26.06.2018 р.
Так, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 15.04.2019 р. по вказаній справі встановив, що 21.02.2018, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ "Камянка Глобал Вайн", видав довіреність № 376 від 21.02.2018 р., якою уповноважив ОСОБА_2 представляти інтереси товариства, для чого йому були надані повноваження, зокрема, укладати та підписувати від імені товариства будь-які угоди (купівлі-продажу, міни, оренди, підряду, застави (іпотеки), позики, позички, кредиту, доручення, комісії) щодо будь-якого предмету (включаючи будь-яке нерухоме чи рухоме майно, майнові права, цінні папери, грошові кошти тощо товариства), договори про внесення змін та доповнень до вказаних угод (договорів) та про їх розірвання.
Відповідно до пункту 9.16.2 Статуту ТОВ "Камянка Глобал Вайн" до повноважень директора товариства було віднесено видачу довіреностей, при цьому будь-яких доказів відкликання вказаної довіреності сторонами надано не було. Тим же пунктом визначено, що директор товариства має право укладати угоди від імені товариства на суму, що не перевищує 300 000,00 грн., угоди на суму понад 300 000,00 грн. має право підписувати та укладати виключно за рішення учасників товариства.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК УКраїни обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на вказане суд вважає, що обставини, на які посилались відповідач та третя особа щодо видачі довіреності № 376 від 21.02.2018 р. та її дійсності, вже встановлені судом у іншій справі та повторному доказуванню не підлягають.
Як вбачається із договору факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р., що є предметом розгляду даної справи, ціна права вимоги, яке було передане позивачу, становить 11 266,89 грн., тобто вказаний договір № 26-06/18-03 від 26.06.2018 р. був укладений на суму, яка не перевищує визначену статутом ТОВ "Камянка Глобал Вайн" ціни правочину для підписання його директором, тобто в межах наданих ОСОБА_2. повноважень виконуючого обов'язки директора.
Отже, доводи про те, що виконуючий обов'язки директора ТОВ "Камянка Глобал Вайн" ОСОБА_2. не мав права на укладення договору факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р. є необгрунтованими.
Щодо доводів відповідача про недійсність договору факторингу з огляду на відсутність згоди боржника на відступлення факторові права вимоги, суд зазначає, що за змістом ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги, тому такі твердження є безпідставними.
Натомість, законом передбачене право (можливість) боржника заперечувати проти вимог нового кредитора, якщо він не був письмово повідомлений про заміну кредитора або це було здійснено без його згоди та захищати таким чином своє порушене право.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У той же час, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Так само згідно з положеннями ст.ст. 512, 514 ЦК України (які регулюють заміну кредитора у зобов'язанні) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Проте, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків (ч. 2 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Отже, зі змісту указаних норм вбачається, що зобов'язання боржника здійснити платіж факторові виникає за умови, якщо боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Тобто, до отримання такого повідомлення обов'язку щодо здійснення платежу на користь фактора у боржника не виникає.
Водночас, судом встановлено, що відповідач - ТОВ "Симпатик" після укладення договору факторингу не був повідомлений про заміну первісного кредитора (ТОВ "Камянка Глобал Вайн") на нового - ТОВ "ФК "Фонд боргових зобов'язань" у зобов'язанні за видатковими накладними № КГВ00003422 від 20.12.2017 р. та № КГВ0000112 від 06.03.2018 р., що свідчить про відсутність його обов'язку сплачувати заборгованість у сумі 13 255,17 грн. новому кредитору.
Позивач посилався на те, що ТОВ "ФК "Фонд боргових зобов'язань" повідомило боржника (відповідача) про заміну кредитора у зобов'язанні на суму 13 255,17 грн. та необхідність сплати заборгованість на рахунок ТОВ "ФК "Фонд боргових зобов'язань".
На підтвердження направлення такого повідомлення боржнику позивач надав копію листа № 16-07/18-2 від 16.07.2018 р. та поштовий чек від 18.07.2018 р. Проте, дослідивши матеріали справи в цій частині, суд не вважає надані докази належними та достовірними, враховуючи наступне.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними врегульовані Законом України "Про поштовий зв'язок", Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку факт надання послуг поштового зв'язку підтверджує розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), який видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до п. 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 270 від 05.03.2009 р., у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд вважає, що надана позивачем копія (не оригінал) квитанції, що має виправлення від руки (в частині адреси відправлення) може підтвердити лише факт надання послуги поштового зв'язку та не свідчить про те, що фактор направив боржнику саме повідомлення про відступлення права вимоги № 16-07/18-2 від 16.07.2018 р.
Опису вкладення, який має містити перелік направлених ТОВ "Симпатик" документів, зокрема, і повідомлення про набуття ТОВ "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" права вимоги на спірну суму, у матеріалах справи немає, а відповідач - ТОВ "Симпатик" заперечує факт отримання повідомлення фактора № 16-07/18-2 від 16.07.2018 р.
Стосовно наявного в матеріалах справи листа ТОВ "Камянка Глобал Вайн" (первісного кредитора) № 72 від 26.03.2018 р., направленого на адресу відповідача щодо зміни кредитора, то судом встановлено, що у вказаному листі третя особа повідомляла відповідача про відступлення права вимоги за іншим договором факторингу № 20/03-18 від 20.03.2018 р., який не стосується вимог, що є предметом розгляду в даній справі, на що також вказував відповідач.
Отже, лист ТОВ "Камянка Глобал Вайн" № 72 від 26.03.2018 р. не є належним доказом повідомлення боржника про відступлене факторові права вимоги за видатковими накладними № КГВ00003422 від 20.12.2017 р. та № КГВ0000112 від 06.03.2018 р.
Таким чином, судом встановлено, що ні первісний кредитор (ТОВ "Камянка Глобал Вайн"), ні фактор (ТОВ "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань") не виконали належним чином обов'язку з повідомлення боржника про відступлення права вимоги за видатковими накладними № КГВ00003422 від 20.12.2017 р. та № КГВ0000112 від 06.03.2018 р., а, отже, у останнього (відповідача) не виникло обов'язку сплачувати заборгованість новому кредитору (позивачу).
Стосовно доводів відповідача та третьої особи про те, що оплата за договором факторингу відбулась не у спосіб, передбачений цим договором, тому право вимоги до позивача не перейшло, суд зазначає наступне.
Пунктом 5.2 договору факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р. передбачено, що фактор на виконання умов цього договору повинен внести ціну продажу шляхом перерахування на поточний рахунок клієнта суму ціни продажу, що вказана у п. 5.1 договору (11 266,89 грн.) протягом 30 календарних днів з дати підписання додатку № 1.
Днем належного виконання фактором своїх грошових зобов'язань перед клієнтом (ТОВ "Камянка Глобал Вайн") вважається день надходження ціни продажу на поточний рахунок клієнта, або в якому грошове зобов'язання фактора перед клієнтом виконане в іншій спосіб, передбачений чинним законодавством України ( п. 5.3 договору факторингу).
Як вже зазначалось, позивач надав угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.07.2018 р., відповідно до якої ТОВ "Камянка Глобал Вайн" та ТОВ "ФК "Фонд боргових зобов'язань", маючи один до одного вимоги про стягнення, здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11 266,89 грн. (за договором факторингу № 26-06/18-02 від 26.06.2018 р. та за договором факторингу № 04-04/18-35 від 04.04.2018 р.).
Частиною 3 ст. 203 ГК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 601 ЦК України, встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Виходячи з указаних норм чинного законодавства, спосіб оплати зобов'язання, обраний сторонами у договорі факторингу, може бути замінений на інший спосіб - шляхом зарахуванням зустрічних вимог, що не забороняється та прямо передбачено законом. З урахуванням наведеного суд вважає, що зміна способу оплати вартості відступленого права не свідчить про те, що перехід такого права не відбувся.
За таких обставин, перевіривши усі доводи учасників справи на відповідність їх вимогам закону, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та недоведеними.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Ураховуючи, що позивачем не доведено наявність обов'язку боржника сплатити новому кредитору (ТОВ "ФК "Фонд боргових зобов'язань") заборгованість за видатковими накладними № КГВ00003422 від 20.12.2017 р. та № КГВ0000112 від 06.03.2018 р. на суму 13 255,17 грн., суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору, а також витрати на правову допомогу, заявлені у сумі 3 600,00 грн. (заява від 07.11.2019 р.), покладаються на позивача
Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" про стягнення заборгованості у сумі 13 255,17 грн.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 2 грудня 2019 року.
Повний текст рішення складений 16 грудня 2019 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.