ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 грудня 2019 року Справа № 906/347/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Шилан О.С.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - адв. Клинчука І.В. (дов-ть на а.с. 64)
розглянувши апеляційну скаргу позивача Коростенської міської ради
на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.2019 р. ухваленого суддею Соловей Л.А. о 12:02 год. у м.Житомирі, повний текст складено 26.09.2019 р.
у справі № 906/347/19
за позовом Коростенської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа"
про зобов'язання вчинити дії та затвердити договір оренди земельної ділянки
Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.2019 р. у справі № 906/347/19 відмовлено у задоволенні позову Коростенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа" про зобов'язання вчинити дії та затвердження договору оренди земельної ділянки.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач Коростенська міська рада подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.2019 р. у справі та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
Коростенська міська рада вважає, що Господарський суд Житомирської області, ухваливши оскаржуване рішення, не повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.
Звертає увагу, що відмовляючи у задоволені позову, суд не дослідив той факт, що відповідно до технічного паспорту на нежитлову будівлю магазину по вул. Бровар № 16 в м.Коростені, площа основної забудови становила 79,3 кв.м., проте такий технічний паспорт не витребовувався судом для огляду в судовому засіданні.
Скаржник посилається на п. 5.1-5.3, 5.6, 7.2 розділу 5 Підприємства торгівлі ДБН В.2.2-23:2009 і пояснює, що судом першої інстанції не досліджено чи можливо поділити спірну земельну ділянку, та чи не приведе такий поділ до порушення державних будівельних норм, містобудівних вимог, санітарних та пожежних норм.
Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що договір оренди з попереднім користувачем Приватним підприємством «Істок-2007» був укладений на всю земельну ділянку, і сама земельна ділянка сформована для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Посилаючись на ст. 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі», зазначає, що договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда, і наполягає, що особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, зобов'язана звернутись до Коростеньської міської ради з клопотанням про передачу сформованої земельної ділянки в користування на умовах оренди та укласти договір оренди земельної ділянки. Тому у діях відповідача наявні всі ознаки цивільного правопорушення, в тому числі й причинний зв'язок між протиправною поведінкою та понесеними Коростенською міською радою збитками, оскільки несвоєчасне оформлення документів на право оренди земельної ділянки призвело до неотримання міською радою доходу від орендної плати за земельну ділянки.
Зволікання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа" в оформленні договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться під приміщенням магазину, позбавило Коростенську міську раду права самостійно використовувати власну земельну ділянку й унеможливило отримання Коростенською міською радою доходу до міського бюджету у вигляді орендної плати.
На думку скаржника, судом першої інстанції невірно визначено зміст спірних правовідносин та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, не застосовано норми, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
З урахуванням викладеного, просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.2019 р. у справі № 906/347/19 і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа" подало суду відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що вказані підстави для скасування рішення суду першої інстанції є необґрунтованими, а апеляційна скарга не містить належного обґрунтування порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права чи інших доводів, які б надали підстави для висновків про незаконність судового рішення і як наслідок - для його скасування апеляційним судом.
Звертає увагу, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа» належить на праві власності майно загальною площею 58,0 кв.м, і товариство повідомляло Коростенську міську раду, що використовує не всю земельну ділянку з кадастровим номером 1810700000:01:006:0065, а лише її частину, яка знаходиться під приміщенням магазину, і товариство не потребує використання всієї земельної ділянки площею 0,0314 га. В зв'язку з цим, товариство повідомляло позивача про намір укласти договір оренди саме окремої ділянки, яка використовується, про що свідчить заява від 26.06.2019 р., надана до матеріалів справи. Однак позивач відмовив в наданні дозволу на поділ земельної ділянки, допоки не буде укладений договір оренди на всю площу земельної ділянки 0,0314 га.
Зазначає, що позивач вимагав від відповідача лише звернутись до Коростенської міської ради для передачі земельної ділянки в користування на умовах оренди, натомість відповідний проект договору оренди на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа» не направляв. Таким чином, позивачем не дотримано порядок укладення договорів, визначений ст. 181 ГК України, оскільки Коростенською міською радою не надано доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача (станом на час звернення до суду) з пропозицією щодо укладення договору, з проектом договору та усіма істотними умовами договору.
Вважає безпідставним посилання Коростенської міської ради на норму ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, оскільки спір між сторонами винику зв'язку із тим, що позивач всупереч нормам ст. 1 Закону України «Про оренду землі» намагається зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа» укласти договір оренди на всю земельну ділянку, не зважаючи на ту обставину, що на вказаній земельній ділянці знаходиться частина приміщення (старий фундамент), право власності на яке товариству не належить.
З урахуванням викладеного просить суд відмовити в задоволені апеляційної скарги Коростенської міської ради а рішення Господарського суду Житомирської області від 16 вересня 2019 року у справі № 906/347/19 залишити без змін.
До початку розгляду справи 30.10.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа» подало заяву про залучення до участі у справі № 906/347/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне підприємство «Істок-2007». Обґрунтовуючи таку заяву відповідач зазначає, що з урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин, зокрема, що в частині право землекористувача, в даному випадку Приватного підприємства «Істок 2007», автоматично не припинилось, тому суд першої інстанції ухвалюючи рішення, вплинув на права та обов'язки третьої особи - Приватного підприємства «Істок-2007».
Колегія суддів клопотання про залучення третьої особи відхилила з огляду на таке.
Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Колегія суддів звертає увагу, що заява про залучення третьої особи не подавалась відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції. У клопотанні про залучення третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа» не зазначило, на яких підставах належить залучити до участі у справі Приватне підприємство «Істок-2007», як саме рішення у даній справі впливає на права чи обов'язки цього товариства.
В судовому засіданні на запитання головуючого судді представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа» не надав будь-якого пояснення про те, як рішення у даній справі впливає на права чи обов'язки цього товариства.
За наведеного клопотання про залучення третьої особи, заявлене відповідачем, відхиляється як необгрцнтоване згідно зі ст.50 ГПК України.
У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа» заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Також на спростування доводів апеляційної скарги пояснив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа» відсутній технічний паспорт на нежитлову будівлю, як зазначає скаржник. Крім того, звернув увагу суду, що клопотання про витребування технічного паспорту на нежитлову будівлю - магазину по вул. Бровар № 16 в м. Коростені, площа основної забудови 79,3 кв.м., скаржником не було заявлено в суді першої інстанції.
Скаржник Коростенська міська не забезпечив участь представника в судовому засіданні. Водночас скаржник Коростенська міська рада подав апеляційному суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі повноважного представник, зазначивши, що підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі, рішення суду першої інстанції вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали даної справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Матеріалами справи підтверджено, що 03.07.2015 р. Коростенською міською радою як орендодавцем та Приватним підприємством "Істок 2007" як орендарем був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0314 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться по вул. Бровар, 16 міста Коростеня, кадастровий номер земельної ділянки 1810700000:01:006:0065; у п. 3 договору зазначено, що на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно ПП "Істок 2007" /а.с.11-12/.
Вказана земельна ділянка передана Коростенською міською радою орендарю Приватному підприємству ПП "Істок-2007" в оренду строком на 5 років.
Передача земельної ділянки відбулась на підставі акту від 21.07.2015 р. на підставі рішення Корост енської міської ради від 18.06.2015 р. № 1929 /а. с.13/.
В подальшому відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа" на прилюдних торгах придбав нерухоме майно - нежитлову будівлю магазину вартістю 418000,00 грн, розташоване за адресою: вул. Бровар, буд.16, м. Коростень, Житомирська область, загальною площею 58,0 кв.м., яка належала Приватному підприємству "Істок-2007". Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /а.с. 14-15/.
14.05.2018 р. приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Іванчук С.С., відповідно до ст.61 Закону України "Про виконавче провадження", ст.47 Закону України "Про іпотеку" та на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Солоним І.І. 05.04.2018 р., видано Свідоцтво на право власності на майно: нежитлову будівлю магазину вартістю 418000,00 грн., розташованого за адресою: вул. Бровар, буд.16, м АДРЕСА_1 Коростень, Житомирська область, загальною площею 58,0 кв.м. /а.с.58/.
Таким чином, відповідач є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі магазину, загальною площею 58,0 кв.м., розташованого за адресою: вул. Бровар, буд.16, м. Коростень, Житомирська область є відповідач, що підтверджено, крім зазначеного вище, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.05.2018 р. /а.с.61/.
31.07.2018 р. Коростенська міська рада направила Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа" попередження з вимогою у десятиденний термін з дня отримання повідомлення звернутись до Коростенської міської ради для передачі сформованої земельної ділянки в користування на умовах оренди у зв'язку із зміною власника нежитлового приміщення з метою укладення в подальшому договору оренди /а.с.16/.
13.08.2018 р. відповідач у відповіді на попередження повідомив Коростенській міській раді, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа" дійсно є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці по вул. Бровар, 16 у м. Коростені, однак використовує не всю земельну ділянку, а лише її частину, на якій знаходиться належне йому приміщення, тому бажає укласти договір оренди лише тієї земельної ділянки, на якій знаходиться нерухомість і яка ним використовується /а.с.17/.
Листом від 04.09.2018 р. № 02-17/2323 Коростенська міська рада повідомила відповідача, що лише після укладання договору оренди всієї земельної ділянки по вул.Бровар, 16 міста Коростеня, площею 0,0314 га можливий розгляд питання поділу орендованої земельної ділянки /а.с.18/.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа" листами № 912 від 25.09.2018 р. та № 913 від 09.10.2018 р. просило Коростенську міську раду надати йому для ознайомлення копію договору оренди землі з попереднім власником приміщення, викопіювання земельної ділянки з топографо-геодезичного плану стосовно земельної ділянки (кадастровий номер 1810700000:01:006:0065), оскільки у Акті про проведені електронні торги та Свідоцтві про право власності нерухомості не вказано про наявність у попереднього власника приміщення земельної ділянки (кадастровий номер 1810700000:01:006:0065) за адресою знаходження магазину. Також повідомило відповідача, що на земельній ділянці, яку міська рада пропонує надати в оренду відповідачеві, знаходиться цегляний фундамент, який не належить відповідачу та ним не використовується /а.с.19-24/.
12.11.2018 р. листом № 02-17/2948 позивач направив відповідачеві інформацію щодо попереднього землекористувача, а саме: копію договору оренди земельної ділянки та копію кадастрового плану з зазначенням експлікації угідь та вимагав звернутись до Центру надання адміністративних послуг для передачі в користування на правах оренди сформованої земельної ділянки площею 0,0314 га /а.с.25-26/. Лист був направлений та вручений 16.10.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення наявним у матеріалах справи.
У листі № 919 від 27.11.2018 р. відповідач повідомив, що договір оренди від 03.07.2015 р. фактично не укладений та не має юридичної сили. Вважає безпідставним посилання на ту обставину, що після придбання на електронних торгах нежитлового приміщення до відповідача перейшло право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Договір оренди земельної ділянки на час розгляду справи судом сторонами не укладений.
У позовній заяві позивач Коростенська міська рада просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа" звернутись з клопотанням до Коростенської міської ради про передачу сформованої земельної ділянки в користування на умовах оренди та укласти договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1810700000:01:006:0065, а також затвердити договір оренди земельної ділянки в редакції, що запропонована Коростенською міською радою, з моменту набуття права власності на нерухомість, а саме з 14.05.2018 р. Суд першої інстанції відповідно до рішення відмовив у задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з висновками Господарського суду Житомирської області, викладеними у рішенні від 16.09.2019 р. у даній справі.
Правовідносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі (за змістом частини дев'ятої статті 93 Земельного кодексу України та частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі").
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".
Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Відповідно до статті 377 ЦК України також визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Згідно з частиною 1 статті 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти.
Відповідно до норм абз.1-2 частини шостої статті 120 ЗК України укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Отже, чинне земельне та цивільне законодавство передбачає перехід права користування (оренди) земельною ділянкою в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менше знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що на земельній ділянці загальною площею 0,0314 га, крім будівлі магазину, яка придбана відповідачем, знаходиться тимчасова споруда, цегляний фундамент площею 0,0053 га, який відповідачеві не належить, і така обставина підтверджена довідкою Комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 4333 від 21.06.2019 р. /а.с. 77/, а також - листом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 1006-7-18/2733/19 від 26.07.2019 р., де зазначено, що на земельній ділянці розміщено старий фундамент-конструкція, який залишився від складської споруди /а.с. 99/.
Відповідно - договір оренди земельної ділянки не може бути припиненим в цілому, зокрема - в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташована інша будівля або споруда.
Колегія суддів також звертає увагу, що акт про реалізацію предмета іпотеки від 05.04.2018 р. та свідоцтво від 14.05.18, відповідно до яких позивач набув право власності на будівлю площею 58,00 кв.м., розташовану за адресою: м.Коростень, вул.Бровар, 16, не містить інформації щодо земельної ділянки, право на яку перейшло до відповідача.
За наведених обставин є правомірними, такими, що відповідають наведеним вище нормам чинного законодавства заперечення відповідача проти пропозиції ради укласти договір оренди на земельну ділянку 0,0314 га, оскільки до відповідача перейшло право власності на будівлю магазину, але не на всі об'єкти, розміщені на земельній ділянці.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї, а тому позов у частині зобов'язання відповідача звернутись до позивача з клопотанням задоволенню не підлягає.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що норми ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України не передбачають такого способу захисту права та інтересу, як зобов'язати сторону звернутись з певним клопотанням, оскільки такий спосіб захисту не призведе до реального відновлення порушеного права позивача. Отже позивачем обрано неналежний спосіб захисту права - зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа" звернутись з клопотанням до Коростенської міської ради про передачу сформованої земельної в користування на умовах оренди.
Позовна вимога про затвердження договору також не відповідає нормам ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України, оскільки не передбачений такий спосіб захисту права як затвердження договору в редакції однієї із сторін спору.
Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про затвердження договору оренди земельної ділянки в редакції, що запропонована Коростенською міською радою, з моменту набуття права власності на нерухомість, а саме з 14.05.2018 р. є безпідставною також з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Згідно з ч.2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
У відповідності до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір та прийняття пропозиції другою стороною, і поняття "пропозиція про укладення договору" та "проект договору" є рівнозначними. При цьому проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін шляхом надсилання стороною, яка бажає укласти договір (в даному випадку позивачем), пропозиції про укладення договору з істотними умовами договору, проекту договору іншій стороні (відповідачу) та погодження сторонами всіх істотних умов договору.
Матеріалами справи підтверджено, що сторони врегульовували спірне питання щодо укладання договору оренди земельної ділянки шляхом обміну листами. Однак проект договору як пропозицію про укладення договору на конкретних умовах жодна з сторін іншій не направляла - докази такого відсутні. Зокрема, відсутні докази про направлення позивачем саме такого проекту договору, який доданий до позовної заяви /а.с.31-32/. При цьому колегія суддів звертає увагу, що проект договору не містить підписів самого позивача, а за відсутності таких реквізитів відсутні підстави для оцінки такого документа як пропозиція або редакція міської ради.
Тобто Коростенською міською не надано доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо укладення договору/з проектом договору.
З урахуванням наведених обставин в їх сукупності колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.2019 р. у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни.
Судові витрати на оплату судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Коростенської міської ради залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.2019 р. у справі № 906/347/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 906/347/19 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений 17 грудня 2019 року
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.