вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2019 р. Справа№ 927/396/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Тарасенко К.В.
Секретар судового засідання: Браславець Ю.Ю.
За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 10.12.2019.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 (суддя Мудрий С.М., м. Київ, повний текст рішення складено 16.09.2019)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Актагон", м. Гола Пристань, Херсонська обл.
до 1) Чернігівської митниці ДФС, м. Чернігів
2) Державної казначейської служби України
про відшкодування збитків в розмірі 219 663,00 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд
14.05.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Актагон" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської митниці ДФС (надалі - відповідач-1/скаржник) та Державної казначейської служби України (надалі - відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача грошових коштів на загальну суму 219 663,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої противоправною діяльністю Чернігівської митниці ДФС.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправними діями представників Чернігівської митниці ДФС, які полягали у безпідставному притягненні керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Актагон" до відповідальності та конфіскації товару, після чого відбувся продаж товару по невиправдано заниженій ціні, володіючи інформацією про дійсну вартість товару, яка була зазначена в документах та накладних, у зв'язку з чим позивачем були понесені матеріальні збитки.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.05.2019 у справі № 927/396/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Актагон" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України про стягнення 219 663,00 грн шкоди передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 (суддя Мудрий С.М., м. Київ, повний текст рішення складено 16.09.2019) позов задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Актагон" грошові кошти в розмірі 66 850,29 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої протиправною діяльністю Чернігівської митниці ДФС; стягнуто з Чернігівської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Актагон" 2 921,28 грн витрат на послуги адвоката; у іншій частині позову відмовлено.
Місцевий господарський суд з посланням на ст.ст. 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в оскаржуваному рішенні зробив висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Не погодившись із вказаним рішенням, Чернігівська митниця ДФС звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що факт неправомірних дій митниці не доведений, а отже відсутні підстави для відшкодування коштів позивачеві у відповідності до ст.ст. 1173, 1174 ЦК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 927/396/19 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Чернігівської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 призначено на 30.10.2019.
30.10.2019 розгляд апеляційної скарги Чернігівської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2019 у справі № 927/396/19 розгляд апеляційної скарги Чернігівської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 призначено на 03.12.2019.
18.11.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Актагон» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просить апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 - без змін.
03.12.2019 розгляд апеляційної скарги Чернігівської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 927/396/19 розгляд апеляційної скарги Чернігівської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 призначено на 10.12.2019.
Державна казначейська служба України (відповідач-2) не скористалася своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та не надала суду письмового відзиву на апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
10.12.2019 в судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 - скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судове засідання 10.12.2019 не з'явився представник відповідача-2, який повідомлявся про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що відповідач-2 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що його явка обов'язковою не визнавалась, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи у присутності представників позивача та відповідача-1.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, між товариством з обмеженою відповідальністю "Актагон" та товариством з обмеженою відповідальністю "Евроторг", утворене та діюче у відповідності із законодавством Республіки Білорусь, в особі директора Шуляка А.Е. було узгоджено та підписано контракт № 15/01/2018 від 15 січня 2018 року про купівлю-продаж товарів.
На підставі контракту № 15/01/2018 від 15.01.2018 про купівлю-продаж товарів, 03.05.2018 позивач отримав разову (індивідуальну) ліцензію № IL61338010776 на проведення зовнішньої економічної операції, а саме експорту товарів до Республіки Білорусь (а.с.15).
Внаслідок отримання ліцензії були укладені контракти на експорт, завантаження та відвантаження товару. Ліцензія передбачала одну операцію та коштувала 52 016,57 грн.
Так, 18.07.2018 у результаті здійснення господарської діяльності були подані та зареєстрована митна декларація № 102160/2018/112408 та митна декларація № 102160/2018/12413 з метою митного оформлення товару "кавун свіжий, врожаю 2018 року" для експорту на територію Республіки Білорусі.
Як зазначено позивачем, всі документи, ліцензія, видаткові накладні були оформлені без порушень, тому підстав для сумнівів у законності дій позивача не було, проте, представниками митниці було прийнято рішення провести перевірку документів та товару за підозрою в контрабанді.
Таким чином, представниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 01100/10200/13 від 20.07.2018 та протокол про порушення митних правил № 01109/10200/18 від 21.07.2018.
За результатами розгляду вищевказаних протоколів, постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.01.2019 у справі № 751/7302/18, яку залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 01.02.2019 у справі № 751/7302/18 закрито провадження у справі про притягнення керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Актагон" до відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України згідно протоколу про порушення митних правил № 01100/10200/18 від 20.07.2018 та протоколу про порушення митних правил № 01109/10200/18 від 21.07.2018 у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, чим фактично підтверджено законність господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Актагон" та факт неправомірних дій з боку посадових осіб Чернігівської митниці ДФС, через складання протоколів без існуючих порушень.
Так, постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.01.2019 у справі № 751/7302/18 в частині повернення коштів було виконано та сплачено на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Актагон" грошові кошти в сумі 54 019,71 грн.
Разом з тим, позивач зазначає, що товар був придбаний на загальну суму 233 682,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 43 від 16.07.2018 та видатковою накладною № 45 від 16.07.2018. Однак, в результаті безпідставної перевірки та підозри, весь товар був конфіскований та реалізований на загальну суму 54 019,00 грн, тобто за ціною, невиправдано заниженою, що призвело до матеріальних збитків, понесених товариством з обмеженою відповідальністю "Актагон" на суму 179 663,00 грн.
Окрім того, на здійснення операції по експорту товару були здійсненні транспортні перевезення товару. Оскільки операція не була виконана, товариством з обмеженою відповідальністю "Актагон" понесені збитки, згідно: рахунку № 25/07 від 25.07.2018 на загальну суму 20 000,00 грн, рахунку № 23/07-1 від 23.07.2018 на загальну суму 20 000,00 грн.
Таким чином, митним органом відбувся збут товару по заниженій ціні, що призвело до матеріальних збитків у вигляді втрати власних коштів, що були витрачені на придбання товару - "кавун свіжий", а в подальшому неотриманого прибутку товариством з обмеженою відповідальністю "Актагон".
На підставі вищевикладених обставин, позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України грошові кошти на загальну суму 219 663,00 грн (179 663,00 грн + 20 000,00 грн + 20 000,00 грн) в рахунок відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Чернігівської митниці ДФС.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.
На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.
Частиною 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Таким чином, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.01.2019 у справі № 751/7302/18, яку залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 01.02.2019 у справі № 751/7302/18 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України згідно протоколу про порушення митних правил № 01100/10200/18 від 20.07.2018 та протоколу про порушення митних правил № 01109/10200/18 від 21.07.2018, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Повернуто ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 54 019,71 грн отримані від реалізації товару "Кавун свіжий" і зараховані на рахунок Чернігівської митниці ДФС згідно платіжного доручення № 5622867SB від 08.08.2018 та № 5622866SB від 08.08.2018 і документи у справах про порушення митних правил.
Отже, наведені обставини не підлягають доказування у відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Як зазначено у постанові Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.01.2019 у справі № 751/7302/18, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 01100/10200/18 від 20.07.2018.
Відповідно до митної декларації поданої в електронному вигляді і зареєстрованої під № UA102160/2018/112408, відправник/експортер № 0041774108 товариство з обмеженою відповідальністю "Актагон" переміщає через митний кордон товар: кавун свіжий, врожай 2018 року - 20150 кг., вага брутто (кг) - 20870, вага нетто (кг) - 20150, ціна товару 3727,7500. Декларантом є ОСОБА_1 , додатком до митної декларації: акт загрузки від 16.07.2018, накладна 43 від 16.07.2018, накладна 45 від 16.07.2018.
До митної декларації доданий пакет документів, а саме: інвойси № 18/07-1 від 18.07.2018 згідно контракту № 15/01/2018 від 15.01.2018, міжнародні товарно-транспортні накладні та специфікацію 10 від 18.07.2018 до контракту 15/01/2018 від 15.01.2018, в тому числі акт завантаження транспортного засобу, видаткову накладну № 43 від 16.07.2018 на суму 112812,00 грн відпустив товариство з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Аделаїда», отримав - товариство з обмеженою відповідальністю "Своп-Фаворит", видаткову накладну № 45 від 16.07.2018 на суму 120 870,00 грн, відпустив - товариство з обмеженою відповідальністю "Своп-Фаворит", отримав товариство з обмеженою відповідальністю "Актагон".
У відповідності до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, номер митної декларації UA102160/2018/112408 було виявлено: кавуни свіжі у 26 картонних октабінах на дерев'яних палетах. Шляхом зважування встановлено вагу нетто 19544 кг. Опис вантажу та упаковки відповідає заявленому у МД та ТСД.
Також, відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 01109/10200/18 від 21.07.2018.
Відповідно до митної декларації поданої в електронному вигляді і зареєстрованої під № UA102160/2018/112413, відправник/експортер № UA/0041774108 товариство з обмеженою відповідальністю "Актагон" переміщали через митний кордон "кавун свіжий, врожай 2018 року - 20140 кг., 26 октабинов на 26 дер. паллетах, вага брутто (кг) - 20860 вага нетто (кг) - 20140, ціна товару 3725,9000, підпис і прізвище декларанта/представника: Нашиванько О.В.
До митної декларації додано: товар № 1 до графи 44: 4103 9 від 18.07.2018, 4103 додаток 1 від 21.05.2018, 5205 IL61338010776 від 21.05.2018, 17.11.2018, 5509 2838925, 9000 акт загрузки від 16.07.2018, 9000 накладна 43 від 16.07.2018, 9000 накладна 45 від 16.07.2018.
Так, 18.07.2018 оформлено інвойси № 18/07 від 18.07.2018 згідно контракту № 15/01/2018 від 15.01.2018 на кавун свіжий, урожай 2018 року, вагою 20140 кг, ціною за кілограм - 0,185, загальною сумою 3725,90 доларів США, маса нетто: 20140 кг, маса брутто - 20860 кг, упаковка: 26 октабинов на 26 дер. паллетах. Країна походження: Україна, виробник: товариство з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство Аделаїда" (а.с.164-172).
Згідно опису предметів від 21.07.2018 до протоколу про ПМП № 01109/10200/18 у ОСОБА_2 вилучено кавун свіжий вагою 19686 кг, вартість за один кілограм - 4,85 грн., загальною вартістю 95477,1 грн., код УКТЗЕД 08071100 (а.с. 207).
У постанові Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.01.2019 у справі № 751/7302/18 зазначено, що не виконання товариствами своїх зобов'язань з подання звітності і сплати податків, не свідчить про підроблення товаросупровідних документів, а тому зазначена інформація не може бути визнана судом, як доказ наявності складу порушення митних правил в діях ОСОБА_1 .
До актів завантаження транспортних засобів від 16.07.2018 внесені відомості про завантаження транспортного засобу в місті Чернігові, що не відповідає обставинам, які встановлені судом першої інстанції, але органом доходів і зборів не обґрунтовано чим місце завантаження транспортного засобу впливає на митне оформлення товару, з урахуванням, що м. Чернігів і місцевість біля с. Гола Пристань Херсонської області знаходяться на території України.
Протокол про порушення митних правил без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Місцевим господарським судом не встановлено протиправні, винні дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, оскільки не встановлено обставини, що ОСОБА_1 здійснив підроблення видаткових накладних № 43 та № 45 від 16.07.2018, а акти завантаження транспортних засобів перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються і впливають на митне оформлення товару. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 527 Митного кодексу України, п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд виносить постанову про закриття провадженні у справі про порушення митних правил.
У зв'язку з чим, на підставі безпідставної перевірки Чернігівської Митниці Державної фіскальної служби України весь товар позивача був вилучений та реалізований на загальну суму 54 019,71 грн.
Таким чином, у результаті дій представників Чернігівської Митниці Державної фіскальної служби України позивачем понесено збитки у розмірі 219 663,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до видаткової накладної № 43 від 16.07.2018 товариством з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство Аделаїда" поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Своп-Фаворит" кавун свіжий у кількості 40 290,00 кг на загальну суму 112 813,00 грн (2,80 грн без ПДВ за 1 кг).
Відповідно до видаткової накладеної № 45 від 16.07.2018 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Актагон" придбало у товариства з обмеженою відповідальністю "Своп-Фаворит" кавун свіжий у кількості 40 290,00 кг на загальну суму 120 870,00 грн (3,00 грн без ПДВ за 1 кг).
Окрім того, в матеріалах справи також наявні:
- інвойс № 18/07 від 18.07.2018 відповідно до контракту № 15/01/108 від 15.01.2018 на суму 3 725,90 дол. США на кавун свіжий у кількості 20 140 кг;
- інвойс № 18/07-1 від 18.07.2018 відповідно до контракту № 15/01/108 від 15.01.2018 на суму 3 727,75 дол. США на кавун свіжий у кількості 20 150 кг;
- копія митної декларації UA102160/2018/112408 від 18.07.2018 (вага вантажу (свіжих кавунів) - 20150 кг), відповідно до якої відправником є товариство з обмеженою відповідальністю "Актагон", отримувачем товариство з обмеженою відповідальністю "Евроторг" (Республіка Білорусь);
- копія митної декларації № UA102160/2018/112413 від 18.07.2018 (вага вантажу (свіжих кавунів) - 20 150 кг), відповідно до якої відправником є товариство з обмеженою відповідальністю "Актагон", отримувачем товариство з обмеженою відповідальністю "Евроторг" (Республіка Білорусь).
Отже, реальними збитками позивача є загальна вартість придбаних ним свіжив кавунів на підставі видаткової накладної № 45 від 16.07.2018 у кількості 40 290,00 кг на суму 120 870,00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України та понесеними позивачем збитками в розмірі 66 850,29 грн (120 870,00 грн - 54 019,71 грн (повернення коштів по рішенню суду)).
Окрім того, позивачем зазначено, що на здійснення операцій по експорту товару були здійснені транспортні перевезення товару. Оскільки операція не була виконана, товариством з обмеженою відповідальністю "Актагон" понесені збитки, згідно рахунку № 25/07 від 25.07.2018 на загальну суму 20 000,00 грн, рахунку № 23/07-1 від 23.07.2018 на загальну суму 20 000,00 грн, з яких вбачається, що вони виставлені товариством з обмеженою відповідальністю "Октаедгруп" товариству з обмеженою відповідальністю "Актагон" за надання послуг, а саме: транспортних перевезень згідно договору № 26/06 від 26.06.2018 та експедиційні послуги.
Проте, матеріали справи не містять належним чином засвідченої копії договору № 26/06 від 26.06.2018 року, а також докази позивачем оплати вказаних послуг.
Разом з тим, з наявних в матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до рахунку № 25/07 від 25.07.2018 на суму 20 000,00 грн та № 23/07-1 від 25.07.2018 на суму 20 000,00 грн, вбачається, що вони не підписані зі сторони позивача, отже останнім не надано належних та допустимих доказів понесених витрат, а тому вимоги про стягнення збитків в сумі 40 000,00 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі доводи сторін у даній справі прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок неправомірних дій Чернігівської митниці ДФС України підлягають частковому задоволенню в розмірі 66 850,29 грн.
Статтями 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України, оскільки до неї не додано обґрунтований розрахунок сум, що стягується чи оспорюються, розрахунок суми витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а отже, на думку відповідача-1 місцевим господарським судом порушено норми процесуального права.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України в позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (а.с. 14), а тому вищезазначені доводи скаржника є необґрунтованими та такими, що не знайшли підтвердження матеріалами справи.
Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Чернігівської митниці ДФС є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
За встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва при ухваленні оскаржуваного рішення правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до приписів статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 927/396/19 залишити без змін.
3. Справу № 927/396/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано - 17.12.2019 (у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці).
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
К.В. Тарасенко