вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"10" грудня 2019 р. Справа№ 911/1497/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Євсікова О.О.
Секретар судового засідання: Бендюг І.В.
За участю представників: згідно протоколу судового засідання від 10.12.2019,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Київської області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.09.2019 про залишення позовної заяви без розгляду
у справі №911/1497/18 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської міської ради, Північного офісу Держаудитслужби
до 1) Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс»
про визнання недійсними результатів проведення процедури закупівлі та договору про надання послуг з розміщення побутових відходів,
Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Бучанської міської ради (далі, позивач-1), Північного офісу Держаудитслужби (далі, позивач-2) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради (далі, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» (далі, відповідач-2) про визнання недійсними результатів проведення процедури закупівлі та договору про надання послуг з розміщення побутових відходів.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.11.2018 у справі №911/1497/18 позовні вимоги заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області та Північного офісу Держаудитслужи задоволено повністю; визнано недійсними результати проведення процедури закупівлі, що оформлені протоколом № 20 від 01.03.2018 проведення переговорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» щодо закупівлі послуг з розміщення твердих побутових відходів на полігоні; визнано недійсним Договір про надання послуг з розміщення побутових відходів на полігоні № 66 від 07.03.2018, укладений між Комунальним підприємством «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс»; присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради на користь прокуратури Київської області 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» на користь прокуратури Київської області 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2018 у справі № 911/1497/18 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1497/18 від 15.05.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» задоволено частково; рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі №911/1497/18 скасовано; справу №911/1497/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що висновок судів попередніх інстанцій по суті спору є передчасним без належного з'ясування і встановлення підставності звернення до суду прокурора. Суд зазначив, що саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Враховуючи викладене, судами хоч і було правильно визначено належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави, однак не було належним чином встановлено причини, які перешкоджали захисту інтересів держави цим належним суб'єктом і які ж є підставами для звернення прокурора до суду з цим позовом.
При новому розгляді суду необхідно встановити на підставі належних доказів причини, які перешкоджали захисту інтересів держави належним суб'єктом; чим підтверджується надсилання прокурором повідомлення позивачам про звернення його з цим позовом відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; належним чином встановити чи було звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби. В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону прийняти рішення, яке відповідає вимогам статей 236-238 Господарського процесуального кодексу України.
Під час нового розгляду справи відповідачем-2 було заявлене клопотання про залишення позову прокурора без розгляду
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2019 у справі №911/1497/18 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» про залишення позову без розгляду задоволено, позовну заяву заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби залишено без розгляду.
В обґрунтування прийнятої ухвали суд зазначив, що прокурором не доведено належне виконання ним приписів частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо надання належних доказів наявності підстав у даному випадку (який не є виключним) для представництва інтересів держави замість Північного офісу Держаудитслужби. Так само, прокурором не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивачі не вживають заходів щодо захисту порушених державних інтересів. Судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання позивачами, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави. Сама по собі обставина не звернення позивачів з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Отже, у даному випадку відсутні законні підстави для представництва прокурором інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, 23.09.2019 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес) прокурор Київської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04.09.2019 у справі №911/1497/18 та повернути справу на розгляд суду першої інстанції.
У апеляційній скарзі прокурором також викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2019 справу №911/1497/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Разіної Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі №911/1497/18 апеляційну скаргу прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.09.2019 у справі №911/1497/18 залишено без руху. Роз'яснено скаржнику, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.
17.10.2019 апелянт через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у справі №911/1497/18, до якої додане платіжне доручення №2668 від 01.10.2019 про сплату судового збору у розмірі 1 921, 00 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.09.2019 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №911/1497/18.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №911/1497/18 поновлено прокурору Київської області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 04.09.2019 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №911/1497/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.09.2019 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №911/1497/18. Призначено до розгляду апеляційну скаргу прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.09.2019 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №911/1497/18 на 14.11.2019.
У зв'язку із перебуванням судді Разіної Т.І., яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 №09.1-08/4603/19, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 справу №911/1497/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Євсіков О.О.
Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги визначеним складом суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 прийнято апеляційну скаргу прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.09.2019 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №911/1497/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Євсіков О.О.; розгляд справи №911/1497/18 призначено на 10.12.2019.
У судове засідання, призначене на 10.12.2019, з'явилися представники прокуратури та позивача-2.
Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Колегією суддів встановлено, що спір у даній справі пов'язаний з реалізацією прокурором повноважень згідно із статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, щодо представництва інтересів держави в суді.
Під час розгляду апеляційної скарги та вивчення практики суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, колегією суддів було з'ясовано наступне.
16.10.2019 ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Так, розглядаючи касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 суд касаційної інстанції, проаналізувавши конкретні обставини справи, що розглядається, вказав, що у даній справі слід вирішити питання, чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?
Крім того, судом касаційної інстанції порушено ще одне питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Так, судом касаційної інстанції проаналізовано висновки, які були зроблені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2019 року у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справі № 925/650/18, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18, від 18.04.2019 року у справі № 913/299/18, від 13.05.2019 року у справі № 915/242/18, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.10.2019 року у справі № 0440/6738/18, від 21.03.2019 року у справі № 910/3486/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 31.07.2019 у справі № 916/2914/18, від 03.04.2019 у справі № 909/63/18, від 19.03.2019 у справі № 909/63/18, від 26 лютого 2019 року у справі № 920/284/18.
Отже, як вбачається з обставин справи №912/2385/18, спір у ній пов'язаний з реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, щодо представництва інтересів держави в суді та наслідків відкриття провадження, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 прийнято до розгляду справу №912/2384/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року та призначено справу до розгляду на 24.03.2020.
У частині 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України).
Право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, також пов'язане з вимогами єдиного застосування закону. Розбіжності в тлумаченні правових норм можуть сприйматися як невід'ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів. Тобто різні суди можуть дійти неоднакових, але водночас раціональних та обґрунтованих висновків стосовно подібного юридичного питання, з подібними фактичними обставинами. Однак за певних обставин суперечливі рішення національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті треба проаналізувати: чи глибинні та довготривалі розбіжності в судовій практиці національних судів, чи національне право пропонує засоби для подолання таких розбіжностей, чи ці засоби застосовуються, і якщо застосовуються, то якими є наслідки (рішення ЄСПЛ у справі «Томіч та інші проти Чорногорії», заява N18650/09, у справі «Шахін і Шахін проти Туреччини», заява N 13279/05).
Верховний Суд повинен забезпечувати єдність судової практики, щоб виправляти непослідовності та в такий спосіб підтримувати громадську довіру до судової системи (рішення ЄСПЛ «Альбу та інші проти Румунії», заява N34796/09).
Наявність глибоких та довгострокових розходжень в судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх, призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що при перегляді ухвали Господарського суду Київської області від 04.09.2019 у даній справі та прийнятті відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальне значення має застосування норм статті 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, щодо здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №911/1497/18 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі №912/2385/18.
Керуючись статтями 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Зупинити апеляційне провадження у справі №911/1497/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
2. Зобов'язати сторони повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, надати відповідні процесуальні документи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.12.2019.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
О.О. Євсіков