18 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12129/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Інтернафтогазбуд” до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
суддя в 1-й інстанції Сподарик Н.І.,
час ухвалення рішення - 26.09.2019 року,
місце ухвалення рішення - м.Львів,
дата складання повного тексту рішення - 04.10.2019 року,
ПАТ “Інтернафтогазбуд” звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що рішення від 28.03.2017 № 1 Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу прийняте без дотримання вимог податкового законодавства, а тому є таким, що підлягає скасуванню. Так, у спірному рішенні не зазначено суму розрахунку, не надано належних доказів про наявність податкового боргу, податковий борг виник до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” № 1797-VIII від 21.12.2016.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
ТзОВ “Інтернафтогазбуд” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 03.08.2000 за № 10741200000006814.
21.11.2016 приватним акціонерним товариством “Інтернафтогазбуд” було здійснено електронне податкове звітування шляхом подання податкової декларації з рентної плати (місячна) (документ 10800202) за жовтень 2016 року (реєстраційний номер документу 9223040505) на суму 354 872,64 грн., направлене 21.11.2016 та було прийнято (отримано) податковим органом - Городоцькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (Яворівське відділення) 21.11.2016.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство має податковий борг у сумі 1192522,59 грн., який виник внаслідок несплати в установлений строк самостійно визначеного платником податків грошового зобов'язання. Як встановлено судом, зазначена сума позивачем не заперечується.
Наявність податкового боргу позивача підтверджено даними зворотного боку інтегрованої картки платника (т.2 а.с.43-51).
Головним управління Державної фіскальної служби у Львівській області було винесене Рішення № 1 від 28.03.2017 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Приватного акціонерного товариства “Інтернафтогазбуд” (код ЄДРПОУ 31031086) відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, відповідно до якого вирішено стягнути усю суму податкового боргу.
Позивач не погоджуючись з винесеним рішення оскаржував його в адміністративному порядку. 22 червня 2017 року позивачем отримана відповідь державної Фіскальної служби України, якою скарга позивача була залишена без задоволення.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з п.п.16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Приписами пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
За правилами п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2013 відповідачем сформована податкова вимога форми "Ю" № 49-15 та вручена позивачу, про що свідчить відмітка про отримання на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вказаної вимоги загальна сума податкового боргу платника податків - ПАТ «Інтернафтогазбуд» становить 1192522,59 грн., у тому числі основний платіж 1188530,92 грн., пеня 3991,67 грн.
Аналізуючи вищевказані положення діючого законодавства, суд дійшов висновку про те, що податковий борг позивача виник у зв'язку із несплатою самостійно визначеного платником податку грошового зобов'язання по платі за користування надрами для видобування природного газу, сума боргу є узгодженою.
Заступником начальника Головного управління ДФС у Львівській області прийнято рішення №1 від 28.03.2017 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, на підставі приписів п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення стала наявність податкового боргу по платі за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 12749235,3 грн.
Як вбачається із інтегрованої картки платника податку по платі за користування надрами для видобування природного газу, такий борг виник на підставі самостійно задекларованих сум коштів, перевищує 5 мільйонів гривень, не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати ( том І,а.с.239-250).
Згідно із Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” № 1797-VIII від 21.12.2016 (цей Закон набрав чинності з 1 січня 2017) пункт 95.5 ст. 95 Податкового кодексу доповнено абзац другий, третій та четвертий такого змісту у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відтак, починаючи з 01.01.2017 контролюючі органи отримали можливість стягувати податковий борг без необхідності отримання рішення суду, а лише на підставі рішення керівника відповідного податкового органу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно даних облікової картки у позивача на момент винесення спірного рішення наявний податковий борг в розмірі, більшому ніж 5 мільйонів гривень, який не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати. Дані обставини позивачем під час розгляду справи не спростовані. А відтак, рішення відповідача є законним та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ПАТ “Інтернафтогазбуд” слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Інтернафтогазбуд” залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 813/4921/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. М. Гінда
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 18 грудня 2019 року.